CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 3

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Евангелие от Марка

Глава 3

1 И снова вошел Он в синагогу, и был там человек с иссохшей рукой.

2 И наблюдали за Ним, не исцелит ли его в субботу, — чтобы обвинить Его.

3 И говорит человеку с сухою рукой: стань посредине.

4 И говорит им: дозволяется ли в субботу доброе сделать или злое? Душу спасти или убить? Они молчали.

5 И обведя их гневным взором, в скорби об огрубении сердца их, говорит человеку: протяни руку твою. И он протянул, и восстановилась рука его.

6 И выйдя, фарисеи тотчас же вместе с иродианами вынесли против Него решение, чтобы погубить Его.

7 И Иисус с учениками Своими удалился к морю, и следом пошло многое множество из Галилеи, и из Иудеи,

8 и из Иерусалима, и из Идумеи, и из-за Иордана, и из окрестностей Тира и Сидона. Многое множество, услышав о всём, что Он творит, пришло к Нему.

9 И сказал ученикам Своим, чтобы лодка была для Него наготове из-за толпы, чтобы не теснили Его.

10 Ибо многих Он исцелил, так что все, кто имел недуги, кидались к Нему, чтобы дотронуться до Него.

11 И духи нечистые, когда Его видели, падали перед Ним и кричали: Ты — Сын Божий.

12 И весьма строго требовал Он от них не разглашать о Нем.

13 И Он поднимается на гору и призывает к Себе, кого Сам хотел. И они пошли к Нему.

14 И поставил двенадцать, чтобы были с Ним, и чтобы посылать их проповедовать,

15 и иметь им власть изгонять бесов.

16 И поставил этих двенадцать, и дал имя Симону — Петр;

17 и Иакова Зеведеева и Иоанна, брата Иакова, и дал им имя Воанергес, то есть «сыны грома»;

18 и Андрея, и Филиппа, и Варфоломея, и Матфея, и Фому, и Иакова Алфеева, и Фаддея, и Симона Кананита,

19 и Иуду Искариота, который и предал Его.

20 И приходит в дом, и сходится снова толпа, так что они не могли даже поесть.

21 И услышав, близкие Его вышли взять Его; они говорили: Он — вне Себя.

22 И книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили: в Нем Веельзевул, и Он изгоняет бесов силою князя бесовского.

23 И призвав их, в притчах говорил им: как может сатану изгонять сатана?

24 Если царство будет разделено внутреннею враждой, не может устоять царство то;

25 и если дом будет разделен внутреннею враждой, не сможет дом тот устоять;

26 и если сатана восстал на самого себя и разделился, не может он устоять, но пришел конец его.

27 Но не может никто, войдя в дом сильного, расхитить его вещи, если прежде не свяжет сильного, и тогда он расхитит дом его.

28 Истинно говорю вам: всё будет прощено сынам человеческим: грехи и хулы, какими бы ни похулили;

29 кто же произнесет хулу на Духа Святого, нет ему прощения вовек, но повинен он в вечном грехе

30 (потому что они говорили: в Нем дух нечистый).

31 И приходят Матерь Его и братья Его и, стоя снаружи, послали к Нему позвать Его.

32 И окружал Его народ. И говорят Ему: вот, Матерь Твоя и братья Твои снаружи, ищут Тебя.

33 И Он им ответил: кто матерь Моя и братья Мои?

34 И обведя взором сидящих вокруг Него, говорит: вот матерь Моя и братья Мои;

35 ибо кто исполнит волю Божию, тот брат Мой и сестра и матерь.

Вiд Марка

Розділ 3

Евангелие от Марка

Глава 3

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

1 И снова вошел Он в синагогу, и был там человек с иссохшей рукой.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

2 И наблюдали за Ним, не исцелит ли его в субботу, — чтобы обвинить Его.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

3 И говорит человеку с сухою рукой: стань посредине.

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

4 И говорит им: дозволяется ли в субботу доброе сделать или злое? Душу спасти или убить? Они молчали.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

5 И обведя их гневным взором, в скорби об огрубении сердца их, говорит человеку: протяни руку твою. И он протянул, и восстановилась рука его.

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

6 И выйдя, фарисеи тотчас же вместе с иродианами вынесли против Него решение, чтобы погубить Его.

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

7 И Иисус с учениками Своими удалился к морю, и следом пошло многое множество из Галилеи, и из Иудеи,

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

8 и из Иерусалима, и из Идумеи, и из-за Иордана, и из окрестностей Тира и Сидона. Многое множество, услышав о всём, что Он творит, пришло к Нему.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

9 И сказал ученикам Своим, чтобы лодка была для Него наготове из-за толпы, чтобы не теснили Его.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

10 Ибо многих Он исцелил, так что все, кто имел недуги, кидались к Нему, чтобы дотронуться до Него.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

11 И духи нечистые, когда Его видели, падали перед Ним и кричали: Ты — Сын Божий.

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

12 И весьма строго требовал Он от них не разглашать о Нем.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

13 И Он поднимается на гору и призывает к Себе, кого Сам хотел. И они пошли к Нему.

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

14 И поставил двенадцать, чтобы были с Ним, и чтобы посылать их проповедовать,

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

15 и иметь им власть изгонять бесов.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

16 И поставил этих двенадцать, и дал имя Симону — Петр;

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

17 и Иакова Зеведеева и Иоанна, брата Иакова, и дал им имя Воанергес, то есть «сыны грома»;

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

18 и Андрея, и Филиппа, и Варфоломея, и Матфея, и Фому, и Иакова Алфеева, и Фаддея, и Симона Кананита,

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

19 и Иуду Искариота, который и предал Его.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

20 И приходит в дом, и сходится снова толпа, так что они не могли даже поесть.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

21 И услышав, близкие Его вышли взять Его; они говорили: Он — вне Себя.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

22 И книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили: в Нем Веельзевул, и Он изгоняет бесов силою князя бесовского.

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

23 И призвав их, в притчах говорил им: как может сатану изгонять сатана?

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

24 Если царство будет разделено внутреннею враждой, не может устоять царство то;

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

25 и если дом будет разделен внутреннею враждой, не сможет дом тот устоять;

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

26 и если сатана восстал на самого себя и разделился, не может он устоять, но пришел конец его.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

27 Но не может никто, войдя в дом сильного, расхитить его вещи, если прежде не свяжет сильного, и тогда он расхитит дом его.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

28 Истинно говорю вам: всё будет прощено сынам человеческим: грехи и хулы, какими бы ни похулили;

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

29 кто же произнесет хулу на Духа Святого, нет ему прощения вовек, но повинен он в вечном грехе

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

30 (потому что они говорили: в Нем дух нечистый).

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

31 И приходят Матерь Его и братья Его и, стоя снаружи, послали к Нему позвать Его.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

32 И окружал Его народ. И говорят Ему: вот, Матерь Твоя и братья Твои снаружи, ищут Тебя.

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

33 И Он им ответил: кто матерь Моя и братья Мои?

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

34 И обведя взором сидящих вокруг Него, говорит: вот матерь Моя и братья Мои;

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

35 ибо кто исполнит волю Божию, тот брат Мой и сестра и матерь.