Вiд МаркаРозділ 3 |
1 |
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить. |
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“ |
4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали. |
5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова! |
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити. |
7 |
8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. |
9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись. |
10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись. |
11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“ |
12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли. |
13 |
14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх, |
15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів. |
16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро, |
17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“, |
18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та |
19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його. |
20 |
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий. |
22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів. |
23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти? |
24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство. |
25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім. |
26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине. |
27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його. |
28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. |
29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“. |
30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“. |
31 |
32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“. |
33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“ |
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої! |
35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“. |
MarkChapter 3 |
1 JESUS entered again into the synagogue, and there was there a man whose hand was withered. |
2 And they watched him if he would heal him on the sabbath, that they might accuse him. |
3 And he said to the man whose hand was withered, Stand up in the midst. |
4 Then he said to them also, Is it lawful to do good or evil on the sabbath, to save a life or to destroy it? But they were silent. |
5 And he looked at them with anger, sad because of the hardness of their hearts; and he said to the man, Stretch out your hand, and he stretched it out; and his hand was restored. |
6 And the Pharisees immediately went out with the Herodians, and they took counsel concerning him how to do away with him. |
7 So Jesus went to the sea with his disciples; and a great many people from Galilee followed him, and from Judaea, |
8 And from Jerusalem, and from Idumaea, and from around the Jordan, and from Tyre and from Sidon; large crowds, who had heard all that he was doing, came to him. |
9 And he said to his disciples to bring the boat near to him, because of the crowds, so that they might not press on him. |
10 For he was healing so many, that others pushed toward him so as to touch him. |
11 And those who were afflicted with unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried saying, You are indeed the Son of God. |
12 And he cautioned them a great deal, not to make him known. |
13 And he went up to the mountain, and called those he wanted; and they came to him. |
14 And he chose twelve to be with him, that he might send them to preach, |
15 And to have power to heal the sick, and cast out devils. |
16 And Simon he surnamed Peter. |
17 And James the son of Zebedee, and John the brother of James, he surnamed B'nai Rakhshi, which means sons of thunder, |
18 And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot, |
19 And Judas of Iscariot, who betrayed him. And they came into the house. |
20 And the people gathered again, so that they could not find bread to eat. |
21 And his relatives heard it, and went out to arrest him, for they said, He has lost his mind. |
22 And the scribes who had come down from Jerusalem said, Beelzebub is with him, and, By the prince of demons he is casting out demons. |
23 And Jesus called them, and said to them in parables, How can Satan cast out Satan? |
24 If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand. |
25 And if a household is divided against itself, that household cannot stand. |
26 And if Satan rises up against himself and is divided, he cannot stand, but that is his end. |
27 No man can enter into a strong man's house and plunder his goods, unless he first bind the strong man; and then he plunders his house. |
28 Truly I say to you, that all sins and blasphemies which men blaspheme, shall be forgiven to them. |
29 But he who blasphemes against the Holy Spirit, shall never be forgiven, but is guilty before the everlasting judgment. |
30 Because they had said, He has an unclean spirit. |
31 Then there came his mother and his brothers, and stood outside, and they sent in to call him. |
32 But the people were sitting around him; and they said to him, Behold, your mother and your brothers are outside, asking for you. |
33 And he answered and said to them, Who is my mother, and who are my brothers? |
34 And he looked at those who sat near him and said, Behold my mother, and behold my brothers. |
35 For whoever does the will of God, is my brother and my sister and my mother. |
Вiд МаркаРозділ 3 |
MarkChapter 3 |
1 |
1 JESUS entered again into the synagogue, and there was there a man whose hand was withered. |
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить. |
2 And they watched him if he would heal him on the sabbath, that they might accuse him. |
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“ |
3 And he said to the man whose hand was withered, Stand up in the midst. |
4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали. |
4 Then he said to them also, Is it lawful to do good or evil on the sabbath, to save a life or to destroy it? But they were silent. |
5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова! |
5 And he looked at them with anger, sad because of the hardness of their hearts; and he said to the man, Stretch out your hand, and he stretched it out; and his hand was restored. |
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити. |
6 And the Pharisees immediately went out with the Herodians, and they took counsel concerning him how to do away with him. |
7 |
7 So Jesus went to the sea with his disciples; and a great many people from Galilee followed him, and from Judaea, |
8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. |
8 And from Jerusalem, and from Idumaea, and from around the Jordan, and from Tyre and from Sidon; large crowds, who had heard all that he was doing, came to him. |
9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись. |
9 And he said to his disciples to bring the boat near to him, because of the crowds, so that they might not press on him. |
10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись. |
10 For he was healing so many, that others pushed toward him so as to touch him. |
11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“ |
11 And those who were afflicted with unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried saying, You are indeed the Son of God. |
12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли. |
12 And he cautioned them a great deal, not to make him known. |
13 |
13 And he went up to the mountain, and called those he wanted; and they came to him. |
14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх, |
14 And he chose twelve to be with him, that he might send them to preach, |
15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів. |
15 And to have power to heal the sick, and cast out devils. |
16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро, |
16 And Simon he surnamed Peter. |
17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“, |
17 And James the son of Zebedee, and John the brother of James, he surnamed B'nai Rakhshi, which means sons of thunder, |
18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та |
18 And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot, |
19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його. |
19 And Judas of Iscariot, who betrayed him. And they came into the house. |
20 |
20 And the people gathered again, so that they could not find bread to eat. |
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий. |
21 And his relatives heard it, and went out to arrest him, for they said, He has lost his mind. |
22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів. |
22 And the scribes who had come down from Jerusalem said, Beelzebub is with him, and, By the prince of demons he is casting out demons. |
23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти? |
23 And Jesus called them, and said to them in parables, How can Satan cast out Satan? |
24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство. |
24 If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand. |
25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім. |
25 And if a household is divided against itself, that household cannot stand. |
26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине. |
26 And if Satan rises up against himself and is divided, he cannot stand, but that is his end. |
27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його. |
27 No man can enter into a strong man's house and plunder his goods, unless he first bind the strong man; and then he plunders his house. |
28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. |
28 Truly I say to you, that all sins and blasphemies which men blaspheme, shall be forgiven to them. |
29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“. |
29 But he who blasphemes against the Holy Spirit, shall never be forgiven, but is guilty before the everlasting judgment. |
30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“. |
30 Because they had said, He has an unclean spirit. |
31 |
31 Then there came his mother and his brothers, and stood outside, and they sent in to call him. |
32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“. |
32 But the people were sitting around him; and they said to him, Behold, your mother and your brothers are outside, asking for you. |
33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“ |
33 And he answered and said to them, Who is my mother, and who are my brothers? |
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої! |
34 And he looked at those who sat near him and said, Behold my mother, and behold my brothers. |
35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“. |
35 For whoever does the will of God, is my brother and my sister and my mother. |