CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Acts

Chapter 3

1 IT came to pass as Simon Peter and John were going up together to the temple at the time of prayer, at the ninth hour, *

2 Behold a certain man, lame from his mother's womb, was carried by men who were accustomed to bring him and lay him at the gate of the temple which is called Beautiful so that he might ask alms from those who entered into the temple.

3 And when he saw Simon Peter and John entering the temple, he begged of them to give him alms.

4 And Simon Peter and John looked at him and said, Look at us.

5 And he looked at them, expecting to receive something from them.

6 Then Simon Peter said to him, Gold and silver have I none; but what I have I give to you: In the name of our LORD Jesus Christ of Naz'a-reth rise up and walk.

7 And he took him by the right hand and lifted him up; and in that very hour his legs and his feet received strength.

8 And he, leaping up, stood and walked, and entered with them into the temple, walking and leaping and praising God.

9 And all the people saw him walking and praising God;

10 And they recognized that he was the beggar who had sat daily and asked alms at the gate which is called Beautiful; and they were filled with amazement and wonder at what had happened.

11 And as he was assisted by Simon and John, all the people ran in astonishment towards them to the porch that is called Solomon's.

12 And when Simon Peter saw it, he said to them, Men of Israel, why are you wondering at this man or why are you looking at us as though by our own power or authority we had made this man to walk?

13 The God of Abraham and of Isaac and of Jacob, the God of our Fathers has glorified his Son Jesus whom you delivered up and denied him in the presence of Pilate when he was determined to let him go.

14 But you denied the Holy One and the Righteous and asked a murderer to be given to you;

15 And killed the Prince of Life, whom God has raised from the dead; all of us are his witnesses.

16 Faith in his name has healed this man whom you see and know and made him strong; it is the faith in him which has granted this healing before you all.

17 But now, my brethren, I know that you did this through ignorance just as your leaders did it.

18 But those things, which God before had preached by the mouth of all the prophets, that his Christ should suffer, he has so fulfilled.

19 Repent, therefore, and be converted, that your sins may be blotted out when the times of tranquility shall come to you from before the presence of the LORD;

20 And he shall send to you One who has been prepared for you, even Jesus Christ;

21 Whom the heaven must receive until all the things which God has spoken by the mouth of his holy prophets, since the world began should be fulfilled.

22 For Moses said, The LORD shall raise up a prophet like me for you from among your brethren; listen to him in all that he shall say to you.

23 And it shall come to pass that every soul which will not listen to that prophet, shall be lost from her people.

24 Yea, and all the prophets from Samuel and those that follow after, as many as have spoken, and preached have likewise foretold of these days.

25 You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, By your seed shall all the kindred of the earth be blessed.

26 Now it was for you first, God appointed and sent his Son to bless you if you turn and repent from your evils.

Дiї

Розділ 3

Acts

Chapter 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

1 IT came to pass as Simon Peter and John were going up together to the temple at the time of prayer, at the ninth hour, *

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

2 Behold a certain man, lame from his mother's womb, was carried by men who were accustomed to bring him and lay him at the gate of the temple which is called Beautiful so that he might ask alms from those who entered into the temple.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

3 And when he saw Simon Peter and John entering the temple, he begged of them to give him alms.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

4 And Simon Peter and John looked at him and said, Look at us.

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

5 And he looked at them, expecting to receive something from them.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

6 Then Simon Peter said to him, Gold and silver have I none; but what I have I give to you: In the name of our LORD Jesus Christ of Naz'a-reth rise up and walk.

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

7 And he took him by the right hand and lifted him up; and in that very hour his legs and his feet received strength.

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

8 And he, leaping up, stood and walked, and entered with them into the temple, walking and leaping and praising God.

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

9 And all the people saw him walking and praising God;

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

10 And they recognized that he was the beggar who had sat daily and asked alms at the gate which is called Beautiful; and they were filled with amazement and wonder at what had happened.

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

11 And as he was assisted by Simon and John, all the people ran in astonishment towards them to the porch that is called Solomon's.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

12 And when Simon Peter saw it, he said to them, Men of Israel, why are you wondering at this man or why are you looking at us as though by our own power or authority we had made this man to walk?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

13 The God of Abraham and of Isaac and of Jacob, the God of our Fathers has glorified his Son Jesus whom you delivered up and denied him in the presence of Pilate when he was determined to let him go.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

14 But you denied the Holy One and the Righteous and asked a murderer to be given to you;

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

15 And killed the Prince of Life, whom God has raised from the dead; all of us are his witnesses.

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

16 Faith in his name has healed this man whom you see and know and made him strong; it is the faith in him which has granted this healing before you all.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

17 But now, my brethren, I know that you did this through ignorance just as your leaders did it.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

18 But those things, which God before had preached by the mouth of all the prophets, that his Christ should suffer, he has so fulfilled.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

19 Repent, therefore, and be converted, that your sins may be blotted out when the times of tranquility shall come to you from before the presence of the LORD;

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

20 And he shall send to you One who has been prepared for you, even Jesus Christ;

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

21 Whom the heaven must receive until all the things which God has spoken by the mouth of his holy prophets, since the world began should be fulfilled.

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

22 For Moses said, The LORD shall raise up a prophet like me for you from among your brethren; listen to him in all that he shall say to you.

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

23 And it shall come to pass that every soul which will not listen to that prophet, shall be lost from her people.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

24 Yea, and all the prophets from Samuel and those that follow after, as many as have spoken, and preached have likewise foretold of these days.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

25 You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, By your seed shall all the kindred of the earth be blessed.

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

26 Now it was for you first, God appointed and sent his Son to bless you if you turn and repent from your evils.