Йов

Розділ 10

1 Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!

2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?

3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?

4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?

5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,

6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,

7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?

8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.

9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.

10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?

11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:

14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.

15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!

16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:

17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.

18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,

19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.

20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,

21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,

22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“.

Job

Chapter 10

1 My soul5315 is weary5354 of my life;2416 I will leave5800 my complaint7879 upon5921 myself; I will speak1696 in the bitterness4751 of my soul.5315

2 I will say559 unto413 God,433 Do not408 condemn7561 me; show3045 me wherefore5921 4100 thou contendest7378 with me.

3 Is it good2896 unto thee that3588 thou shouldest oppress,6231 that3588 thou shouldest despise3988 the work3018 of thine hands,3709 and shine3313 upon5921 the counsel6098 of the wicked?7563

4 Hast thou eyes5869 of flesh?1320 or518 seest7200 thou as man582 seeth?7200

5 Are thy days3117 as the days3117 of man?582 are thy years8141 as man's1397 days,3117

6 That3588 thou inquirest1245 after mine iniquity,5771 and searchest1875 after my sin?2403

7 Thou knowest1847 that3588 I am not3808 wicked;7561 and there is none369 that can deliver5337 out of thine hand.4480 3027

8 Thine hands3027 have made6087 me and fashioned6213 me together3162 round about;5439 yet thou dost destroy1104 me.

9 Remember,2142 I beseech thee,4994 that3588 thou hast made6213 me as the clay;2563 and wilt thou bring me into dust again?7725 413 6083

10 Hast thou not3808 poured me out5413 as milk,2461 and curdled7087 me like cheese?1385

11 Thou hast clothed3847 me with skin5785 and flesh,1320 and hast fenced7753 me with bones6106 and sinews.1517

12 Thou hast granted6213 5978 me life2416 and favor,2617 and thy visitation6486 hath preserved8104 my spirit.7307

13 And these428 things hast thou hid6845 in thine heart:3824 I know3045 that3588 this2063 is with5973 thee.

14 If518 I sin,2398 then thou markest8104 me, and thou wilt not3808 acquit5352 me from mine iniquity.4480 5771

15 If518 I be wicked,7561 woe480 unto me; and if I be righteous,6663 yet will I not3808 lift up5375 my head.7218 I am full7649 of confusion;7036 therefore see7200 thou mine affliction;6040

16 For it increaseth.1342 Thou huntest6679 me as a fierce lion:7826 and again7725 thou showest thyself marvelous6381 upon me.

17 Thou renewest2318 thy witnesses5707 against5048 me, and increasest7235 thine indignation3708 upon5973 me; changes2487 and war6635 are against5973 me.

18 Wherefore4100 then hast thou brought me forth3318 out of the womb?4480 7358 Oh that I had given up the ghost,1478 and no3808 eye5869 had seen7200 me!

19 I should have been1961 as though834 I had not3808 been;1961 I should have been carried2986 from the womb4480 990 to the grave.6913

20 Are not3808 my days3117 few?4592 cease2308 then, and let me alone,7896 4480 that I may take comfort1082 a little,4592

21 Before2962 I go1980 whence I shall not3808 return,7725 even to413 the land776 of darkness2822 and the shadow of death;6757

22 A land776 of darkness,5890 as3644 darkness652 itself; and of the shadow of death,6757 without3808 any order,5468 and where the light3313 is as3644 darkness.652

Йов

Розділ 10

Job

Chapter 10

1 Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!

1 My soul5315 is weary5354 of my life;2416 I will leave5800 my complaint7879 upon5921 myself; I will speak1696 in the bitterness4751 of my soul.5315

2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?

2 I will say559 unto413 God,433 Do not408 condemn7561 me; show3045 me wherefore5921 4100 thou contendest7378 with me.

3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?

3 Is it good2896 unto thee that3588 thou shouldest oppress,6231 that3588 thou shouldest despise3988 the work3018 of thine hands,3709 and shine3313 upon5921 the counsel6098 of the wicked?7563

4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?

4 Hast thou eyes5869 of flesh?1320 or518 seest7200 thou as man582 seeth?7200

5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,

5 Are thy days3117 as the days3117 of man?582 are thy years8141 as man's1397 days,3117

6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,

6 That3588 thou inquirest1245 after mine iniquity,5771 and searchest1875 after my sin?2403

7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?

7 Thou knowest1847 that3588 I am not3808 wicked;7561 and there is none369 that can deliver5337 out of thine hand.4480 3027

8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.

8 Thine hands3027 have made6087 me and fashioned6213 me together3162 round about;5439 yet thou dost destroy1104 me.

9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.

9 Remember,2142 I beseech thee,4994 that3588 thou hast made6213 me as the clay;2563 and wilt thou bring me into dust again?7725 413 6083

10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?

10 Hast thou not3808 poured me out5413 as milk,2461 and curdled7087 me like cheese?1385

11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

11 Thou hast clothed3847 me with skin5785 and flesh,1320 and hast fenced7753 me with bones6106 and sinews.1517

12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

12 Thou hast granted6213 5978 me life2416 and favor,2617 and thy visitation6486 hath preserved8104 my spirit.7307

13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:

13 And these428 things hast thou hid6845 in thine heart:3824 I know3045 that3588 this2063 is with5973 thee.

14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.

14 If518 I sin,2398 then thou markest8104 me, and thou wilt not3808 acquit5352 me from mine iniquity.4480 5771

15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!

15 If518 I be wicked,7561 woe480 unto me; and if I be righteous,6663 yet will I not3808 lift up5375 my head.7218 I am full7649 of confusion;7036 therefore see7200 thou mine affliction;6040

16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:

16 For it increaseth.1342 Thou huntest6679 me as a fierce lion:7826 and again7725 thou showest thyself marvelous6381 upon me.

17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.

17 Thou renewest2318 thy witnesses5707 against5048 me, and increasest7235 thine indignation3708 upon5973 me; changes2487 and war6635 are against5973 me.

18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,

18 Wherefore4100 then hast thou brought me forth3318 out of the womb?4480 7358 Oh that I had given up the ghost,1478 and no3808 eye5869 had seen7200 me!

19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.

19 I should have been1961 as though834 I had not3808 been;1961 I should have been carried2986 from the womb4480 990 to the grave.6913

20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,

20 Are not3808 my days3117 few?4592 cease2308 then, and let me alone,7896 4480 that I may take comfort1082 a little,4592

21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,

21 Before2962 I go1980 whence I shall not3808 return,7725 even to413 the land776 of darkness2822 and the shadow of death;6757

22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“.

22 A land776 of darkness,5890 as3644 darkness652 itself; and of the shadow of death,6757 without3808 any order,5468 and where the light3313 is as3644 darkness.652