ДiїРозділ 3 |
|
1 |
|
2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов. |
|
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. |
|
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“ |
|
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. |
|
6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“ |
|
7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його! |
|
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! |
|
9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. |
|
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому! |
|
11 |
|
12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям? |
|
13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. |
|
14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. |
|
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми! |
|
16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́. |
|
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники. |
|
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. |
|
19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, |
|
20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа, |
|
21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! |
|
22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“ |
|
23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“. |
|
24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. |
|
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“ |
|
26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“ |
ActsChapter 3 |
|
1 |
|
2 And |
|
3 Who |
|
4 And |
|
5 And |
|
6 Then |
|
7 And |
|
8 And |
|
9 And |
|
10 And |
|
11 |
|
12 And |
|
13 The |
|
14 But |
|
15 And |
|
16 And |
|
17 And |
|
18 But |
|
19 Repent |
|
20 And |
|
21 Whom |
|
22 For |
|
23 And |
|
24 Yea, |
|
25 Ye |
|
26 Unto you |
ДiїРозділ 3 |
ActsChapter 3 |
|
1 |
1 |
|
2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов. |
2 And |
|
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. |
3 Who |
|
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“ |
4 And |
|
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. |
5 And |
|
6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“ |
6 Then |
|
7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його! |
7 And |
|
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! |
8 And |
|
9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. |
9 And |
|
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому! |
10 And |
|
11 |
11 |
|
12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям? |
12 And |
|
13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. |
13 The |
|
14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. |
14 But |
|
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми! |
15 And |
|
16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́. |
16 And |
|
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники. |
17 And |
|
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. |
18 But |
|
19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, |
19 Repent |
|
20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа, |
20 And |
|
21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! |
21 Whom |
|
22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“ |
22 For |
|
23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“. |
23 And |
|
24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. |
24 Yea, |
|
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“ |
25 Ye |
|
26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“ |
26 Unto you |