CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 27
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 27

1 А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.

2 І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.

3 А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

4 А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.

5 Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.

6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.

7 І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.

8 І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.

9 А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

10 говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.

11 Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.

12 А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.

13 А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

14 Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.

15 А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.

16 І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.

17 Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.

18 А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,

19 а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.

20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.

21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.

22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.

23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,

24 та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.

25 Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.

26 І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.

27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.

28 І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.

29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.

30 А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,

31 то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“

32 Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.

33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.

34 Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“

35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.

36 Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.

37 А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.

38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.

39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.

40 Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.

41 Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.

42 Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.

43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,

44 а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!

Acts

Chapter 27

1 And1161 when5613 it was determined2919 that we2248 should sail636 into1519 Italy,2482 they delivered3860 5037 Paul3972 and2532 certain5100 other2087 prisoners1202 unto one named3686 Julius,2457 a centurion1543 of Augustus'4575 band.4686

2 And1161 entering into1910 a ship4143 of Adramyttium,98 we launched,321 meaning3195 to sail4126 by the3588 coasts5117 of2596 Asia;773 one Aristarchus,708 a Macedonian3110 of Thessalonica,2331 being5607 with4862 us.2254

3 And5037 the3588 next2087 day we touched2609 at1519 Sidon.4605 And5037 Julius2457 courteously5364 entreated5530 Paul,3972 and gave him liberty2010 to go4198 unto4314 his friends5384 to refresh himself.5177 1958

4 And when we had launched from thence,2547 321 we sailed under5284 Cyprus,2954 because the3588 winds417 were1511 contrary.1727

5 And5037 when we had sailed over1277 the3588 sea3989 of2596 Cilicia2791 and2532 Pamphylia,3828 we came2718 to1519 Myra,3460 a city of Lycia.3073

6 And there2546 the3588 centurion1543 found2147 a ship4143 of Alexandria222 sailing4126 into1519 Italy;2482 and he put1688 us2248 therein.1519 846

7 And1161 when we had sailed slowly1020 many2425 days,2250 and2532 scarce3433 were come1096 over against2596 Cnidus,2834 the3588 wind417 not3361 suffering4330 us,2248 we sailed under5284 Crete,2914 over against2596 Salmone;4534

8 And,5037 hardly3433 passing3881 it,846 came2064 unto1519 a5100 place5117 which is called2564 The fair2568 havens; nigh1451 whereunto3739 was2258 the city4172 of Lasea.2996

9 Now1161 when much2425 time5550 was spent,1230 and2532 when sailing4144 was5607 now2235 dangerous,2000 because2532 the3588 fast3521 was now already past,3928 2235 Paul3972 admonished3867 them,

10 And said3004 unto them,846 Sirs,435 I perceive2334 that3754 this voyage4144 will3195 be1510 with3326 hurt5196 and2532 much4183 damage,2209 not3756 only3440 of the3588 lading5414 and2532 ship,4143 but235 also2532 of our2257 lives.5590

11 Nevertheless1161 the3588 centurion1543 believed3982 the3588 master2942 and2532 the3588 owner of the ship,3490 more3123 than2228 those things which were spoken3004 by5259 Paul.3972

12 And1161 because the3588 haven3040 was5225 not commodious428 to4314 winter in,3915 the3588 more part4119 advised5087 1012 to depart321 thence also,2547 if by any means1513 they might1410 attain2658 to1519 Phenice,5405 and there to winter;3914 which is an haven3040 of Crete,2914 and lieth991 toward2596 the southwest3047 and2532 northwest.5566

13 And1161 when the south wind3558 blew softly,5285 supposing1380 that they had obtained2902 their purpose,4286 loosing142 788 thence, they sailed close by3881 Crete.2914

14 But1161 not3756 long4183 after3326 there arose906 against2596 it846 a tempestuous5189 wind,417 called2564 Euroclydon.2148

15 And1161 when the3588 ship4143 was caught,4884 and2532 could1410 not3361 bear up503 into the3588 wind,417 we let her drive.1929 5342

16 And1161 running under5295 a certain5100 island3519 which is called2564 Clauda,2802 we had much work2480 3433 to come by1096 4031 the3588 boat: 4627

17 Which3739 when they had taken up,142 they used5530 helps,996 undergirding5269 the3588 ship;4143 and,5037 fearing5399 lest3361 they should fall1601 into1519 the3588 quicksands,4950 struck sail,5465 4632 and so3779 were driven.5342

18 And1161 we2257 being exceedingly4971 tossed with a tempest,5492 the3588 next1836 day they lightened the ship;4160 1546

19 And2532 the3588 third5154 day we cast out4496 with our own hands849 the3588 tackling4631 of the3588 ship.4143

20 And1161 when neither3383 sun2246 nor3383 stars798 in1909 many4119 days2250 appeared,2014 and5037 no3756 small3641 tempest5494 lay on1945 us, all3956 hope1680 that we2248 should be saved4982 was then3063 taken away.4014

21 But1161 after5225 long4183 abstinence776 Paul3972 stood forth2476 in1722 the midst3319 of them,848 and said,2036 5599 Sirs,435 ye should1163 have3303 hearkened3980 unto me,3427 and not3361 have loosed321 from575 Crete,2914 and5037 to have gained2770 this5026 harm5196 and2532 loss.2209

22 And2532 now3569 I exhort3867 you5209 to be of good cheer:2114 for1063 there shall be2071 no3762 loss580 of any man's life5590 among1537 you,5216 but4133 of the3588 ship.4143

23 For1063 there stood by3936 me3427 this5026 night3571 the angel32 of God,2316 whose3739 I am,1510 and2532 whom3739 I serve,3000

24 saying,3004 Fear5399 not,3361 Paul;3972 thou4571 must1163 be brought before3936 Caesar:2541 and,2532 lo,2400 God2316 hath given5483 thee4671 all3956 them that sail4126 with3326 thee.4675

25 Wherefore,1352 sirs,435 be of good cheer:2114 for1063 I believe4100 God,2316 that3754 it3779 shall be2071 even as2596 3739 5158 it was told2980 me.3427

26 Howbeit1161 we2248 must1163 be cast1601 upon1519 a certain5100 island.3520

27 But1161 when5613 the fourteenth5065 night3571 was come,1096 as we2257 were driven up and down1308 in1722 Adria,99 about2596 midnight3319 3571 the3588 shipmen3492 deemed5282 that they848 drew near4317 to some5100 country;5561

28 And2532 sounded,1001 and found2147 it twenty1501 fathoms:3712 and1161 when they had gone a little further,1339 1024 they sounded1001 again,3825 and2532 found2147 it fifteen1178 fathoms.3712

29 Then5037 fearing5399 lest3381 we should have fallen1601 upon1519 rocks,5138 5117 they cast4496 four5064 anchors45 out1537 of the stern,4403 and wished2172 for the day.2250 1096

30 And1161 as the3588 shipmen3492 were about2212 to flee5343 out of1537 the3588 ship,4143 when2532 they had let down5465 the3588 boat4627 into1519 the3588 sea,2281 under color4392 as though5613 they would3195 have cast1614 anchors45 out of1537 the foreship,4408

31 Paul3972 said2036 to the3588 centurion1543 and2532 to the3588 soldiers,4757 Except3362 these3778 abide3306 in1722 the3588 ship,4143 ye5210 cannot1410 3756 be saved.4982

32 Then5119 the3588 soldiers4757 cut off609 the3588 ropes4979 of the3588 boat,4627 and2532 let1439 her846 fall off.1601

33 And1161 while891 3739 the day2250 was3195 coming on,1096 Paul3972 besought3870 them all537 to take3335 meat,5160 saying,3004 This day4594 is the fourteenth5065 day2250 that ye have tarried4328 and continued1300 fasting,777 having taken4355 nothing.3367

34 Wherefore1352 I pray3870 you5209 to take4355 some meat:5160 for1063 this5124 is5225 for4314 your5212 health:4991 for1063 there shall not an hair2359 fall4098 from1537 the3588 head2776 of any3762 of you.5216

35 And1161 when he had thus5023 spoken,2036 he2532 took2983 bread,740 and gave thanks2168 to God2316 in presence1799 of them all:3956 and2532 when he had broken2806 it, he began756 to eat.2068

36 Then1161 were1096 they all3956 of good cheer,2115 and they848 also2532 took4355 some meat.5160

37 And1161 we were2258 in all3956 in1722 the3588 ship4143 two hundred threescore and sixteen1250 1440 1803 souls.5590

38 And1161 when they had eaten enough,2880 5160 they lightened2893 the3588 ship,4143 and cast out1544 the3588 wheat4621 into1519 the3588 sea.2281

39 And1161 when3753 it was1096 day,2250 they knew1921 not3756 the3588 land:1093 but1161 they discovered2657 a certain5100 creek2859 with2192 a shore,123 into1519 the which3739 they were minded,1011 if1487 it were possible,1410 to thrust in1856 the3588 ship.4143

40 And2532 when they had taken up4014 the3588 anchors,45 they committed1439 themselves unto1519 the3588 sea,2281 and260 loosed447 the3588 rudder4079 bands,2202 and2532 hoisted up1869 the3588 mainsail736 to the3588 wind,4154 and made2722 toward1519 shore.123

41 And1161 falling4045 into1519 a place5117 where two seas met,1337 they ran the ship aground;2027 3588 3491 and2532 the3588 forepart4408 3303 stuck fast,2043 and remained3306 unmovable,761 but1161 the3588 hinder part4403 was broken3089 with5259 the3588 violence970 of the3588 waves.2949

42 And1161 the3588 soldiers'4757 counsel1012 was1096 to2443 kill615 the3588 prisoners,1202 lest any of them3361 5100 should swim out,1579 and escape.1309

43 But1161 the3588 centurion,1543 willing1014 to save1295 Paul,3972 kept2967 them846 from their purpose;1013 and5037 commanded2753 that they which could1410 swim2860 should cast641 themselves first4413 into the sea, and get1826 to1909 land: 1093

44 And2532 the3588 rest,3062 some3739 on1909 boards,4548 and1161 some3739 3303 on1909 broken pieces5100 of575 the3588 ship.4143 And2532 so3779 it came to pass,1096 that they escaped all safe1295 3956 to1909 land.1093

Дiї

Розділ 27

Acts

Chapter 27

1 А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.

1 And1161 when5613 it was determined2919 that we2248 should sail636 into1519 Italy,2482 they delivered3860 5037 Paul3972 and2532 certain5100 other2087 prisoners1202 unto one named3686 Julius,2457 a centurion1543 of Augustus'4575 band.4686

2 І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.

2 And1161 entering into1910 a ship4143 of Adramyttium,98 we launched,321 meaning3195 to sail4126 by the3588 coasts5117 of2596 Asia;773 one Aristarchus,708 a Macedonian3110 of Thessalonica,2331 being5607 with4862 us.2254

3 А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

3 And5037 the3588 next2087 day we touched2609 at1519 Sidon.4605 And5037 Julius2457 courteously5364 entreated5530 Paul,3972 and gave him liberty2010 to go4198 unto4314 his friends5384 to refresh himself.5177 1958

4 А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.

4 And when we had launched from thence,2547 321 we sailed under5284 Cyprus,2954 because the3588 winds417 were1511 contrary.1727

5 Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.

5 And5037 when we had sailed over1277 the3588 sea3989 of2596 Cilicia2791 and2532 Pamphylia,3828 we came2718 to1519 Myra,3460 a city of Lycia.3073

6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.

6 And there2546 the3588 centurion1543 found2147 a ship4143 of Alexandria222 sailing4126 into1519 Italy;2482 and he put1688 us2248 therein.1519 846

7 І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.

7 And1161 when we had sailed slowly1020 many2425 days,2250 and2532 scarce3433 were come1096 over against2596 Cnidus,2834 the3588 wind417 not3361 suffering4330 us,2248 we sailed under5284 Crete,2914 over against2596 Salmone;4534

8 І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.

8 And,5037 hardly3433 passing3881 it,846 came2064 unto1519 a5100 place5117 which is called2564 The fair2568 havens; nigh1451 whereunto3739 was2258 the city4172 of Lasea.2996

9 А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

9 Now1161 when much2425 time5550 was spent,1230 and2532 when sailing4144 was5607 now2235 dangerous,2000 because2532 the3588 fast3521 was now already past,3928 2235 Paul3972 admonished3867 them,

10 говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.

10 And said3004 unto them,846 Sirs,435 I perceive2334 that3754 this voyage4144 will3195 be1510 with3326 hurt5196 and2532 much4183 damage,2209 not3756 only3440 of the3588 lading5414 and2532 ship,4143 but235 also2532 of our2257 lives.5590

11 Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.

11 Nevertheless1161 the3588 centurion1543 believed3982 the3588 master2942 and2532 the3588 owner of the ship,3490 more3123 than2228 those things which were spoken3004 by5259 Paul.3972

12 А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.

12 And1161 because the3588 haven3040 was5225 not commodious428 to4314 winter in,3915 the3588 more part4119 advised5087 1012 to depart321 thence also,2547 if by any means1513 they might1410 attain2658 to1519 Phenice,5405 and there to winter;3914 which is an haven3040 of Crete,2914 and lieth991 toward2596 the southwest3047 and2532 northwest.5566

13 А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

13 And1161 when the south wind3558 blew softly,5285 supposing1380 that they had obtained2902 their purpose,4286 loosing142 788 thence, they sailed close by3881 Crete.2914

14 Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.

14 But1161 not3756 long4183 after3326 there arose906 against2596 it846 a tempestuous5189 wind,417 called2564 Euroclydon.2148

15 А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.

15 And1161 when the3588 ship4143 was caught,4884 and2532 could1410 not3361 bear up503 into the3588 wind,417 we let her drive.1929 5342

16 І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.

16 And1161 running under5295 a certain5100 island3519 which is called2564 Clauda,2802 we had much work2480 3433 to come by1096 4031 the3588 boat: 4627

17 Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.

17 Which3739 when they had taken up,142 they used5530 helps,996 undergirding5269 the3588 ship;4143 and,5037 fearing5399 lest3361 they should fall1601 into1519 the3588 quicksands,4950 struck sail,5465 4632 and so3779 were driven.5342

18 А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,

18 And1161 we2257 being exceedingly4971 tossed with a tempest,5492 the3588 next1836 day they lightened the ship;4160 1546

19 а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.

19 And2532 the3588 third5154 day we cast out4496 with our own hands849 the3588 tackling4631 of the3588 ship.4143

20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.

20 And1161 when neither3383 sun2246 nor3383 stars798 in1909 many4119 days2250 appeared,2014 and5037 no3756 small3641 tempest5494 lay on1945 us, all3956 hope1680 that we2248 should be saved4982 was then3063 taken away.4014

21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.

21 But1161 after5225 long4183 abstinence776 Paul3972 stood forth2476 in1722 the midst3319 of them,848 and said,2036 5599 Sirs,435 ye should1163 have3303 hearkened3980 unto me,3427 and not3361 have loosed321 from575 Crete,2914 and5037 to have gained2770 this5026 harm5196 and2532 loss.2209

22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.

22 And2532 now3569 I exhort3867 you5209 to be of good cheer:2114 for1063 there shall be2071 no3762 loss580 of any man's life5590 among1537 you,5216 but4133 of the3588 ship.4143

23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,

23 For1063 there stood by3936 me3427 this5026 night3571 the angel32 of God,2316 whose3739 I am,1510 and2532 whom3739 I serve,3000

24 та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.

24 saying,3004 Fear5399 not,3361 Paul;3972 thou4571 must1163 be brought before3936 Caesar:2541 and,2532 lo,2400 God2316 hath given5483 thee4671 all3956 them that sail4126 with3326 thee.4675

25 Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.

25 Wherefore,1352 sirs,435 be of good cheer:2114 for1063 I believe4100 God,2316 that3754 it3779 shall be2071 even as2596 3739 5158 it was told2980 me.3427

26 І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.

26 Howbeit1161 we2248 must1163 be cast1601 upon1519 a certain5100 island.3520

27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.

27 But1161 when5613 the fourteenth5065 night3571 was come,1096 as we2257 were driven up and down1308 in1722 Adria,99 about2596 midnight3319 3571 the3588 shipmen3492 deemed5282 that they848 drew near4317 to some5100 country;5561

28 І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.

28 And2532 sounded,1001 and found2147 it twenty1501 fathoms:3712 and1161 when they had gone a little further,1339 1024 they sounded1001 again,3825 and2532 found2147 it fifteen1178 fathoms.3712

29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.

29 Then5037 fearing5399 lest3381 we should have fallen1601 upon1519 rocks,5138 5117 they cast4496 four5064 anchors45 out1537 of the stern,4403 and wished2172 for the day.2250 1096

30 А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,

30 And1161 as the3588 shipmen3492 were about2212 to flee5343 out of1537 the3588 ship,4143 when2532 they had let down5465 the3588 boat4627 into1519 the3588 sea,2281 under color4392 as though5613 they would3195 have cast1614 anchors45 out of1537 the foreship,4408

31 то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“

31 Paul3972 said2036 to the3588 centurion1543 and2532 to the3588 soldiers,4757 Except3362 these3778 abide3306 in1722 the3588 ship,4143 ye5210 cannot1410 3756 be saved.4982

32 Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.

32 Then5119 the3588 soldiers4757 cut off609 the3588 ropes4979 of the3588 boat,4627 and2532 let1439 her846 fall off.1601

33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.

33 And1161 while891 3739 the day2250 was3195 coming on,1096 Paul3972 besought3870 them all537 to take3335 meat,5160 saying,3004 This day4594 is the fourteenth5065 day2250 that ye have tarried4328 and continued1300 fasting,777 having taken4355 nothing.3367

34 Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“

34 Wherefore1352 I pray3870 you5209 to take4355 some meat:5160 for1063 this5124 is5225 for4314 your5212 health:4991 for1063 there shall not an hair2359 fall4098 from1537 the3588 head2776 of any3762 of you.5216

35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.

35 And1161 when he had thus5023 spoken,2036 he2532 took2983 bread,740 and gave thanks2168 to God2316 in presence1799 of them all:3956 and2532 when he had broken2806 it, he began756 to eat.2068

36 Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.

36 Then1161 were1096 they all3956 of good cheer,2115 and they848 also2532 took4355 some meat.5160

37 А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.

37 And1161 we were2258 in all3956 in1722 the3588 ship4143 two hundred threescore and sixteen1250 1440 1803 souls.5590

38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.

38 And1161 when they had eaten enough,2880 5160 they lightened2893 the3588 ship,4143 and cast out1544 the3588 wheat4621 into1519 the3588 sea.2281

39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.

39 And1161 when3753 it was1096 day,2250 they knew1921 not3756 the3588 land:1093 but1161 they discovered2657 a certain5100 creek2859 with2192 a shore,123 into1519 the which3739 they were minded,1011 if1487 it were possible,1410 to thrust in1856 the3588 ship.4143

40 Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.

40 And2532 when they had taken up4014 the3588 anchors,45 they committed1439 themselves unto1519 the3588 sea,2281 and260 loosed447 the3588 rudder4079 bands,2202 and2532 hoisted up1869 the3588 mainsail736 to the3588 wind,4154 and made2722 toward1519 shore.123

41 Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.

41 And1161 falling4045 into1519 a place5117 where two seas met,1337 they ran the ship aground;2027 3588 3491 and2532 the3588 forepart4408 3303 stuck fast,2043 and remained3306 unmovable,761 but1161 the3588 hinder part4403 was broken3089 with5259 the3588 violence970 of the3588 waves.2949

42 Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.

42 And1161 the3588 soldiers'4757 counsel1012 was1096 to2443 kill615 the3588 prisoners,1202 lest any of them3361 5100 should swim out,1579 and escape.1309

43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,

43 But1161 the3588 centurion,1543 willing1014 to save1295 Paul,3972 kept2967 them846 from their purpose;1013 and5037 commanded2753 that they which could1410 swim2860 should cast641 themselves first4413 into the sea, and get1826 to1909 land: 1093

44 а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!

44 And2532 the3588 rest,3062 some3739 on1909 boards,4548 and1161 some3739 3303 on1909 broken pieces5100 of575 the3588 ship.4143 And2532 so3779 it came to pass,1096 that they escaped all safe1295 3956 to1909 land.1093