Дiї

Розділ 17

1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.

2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння,

3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.

4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.

5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.

6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!

7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.

8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.

9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.

10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.

12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.

13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.

14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.

15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.

16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними.

18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.

19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?

20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“

21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.

22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.

23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.

24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,

25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“

29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.

30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,

31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.

32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.

33 Так вийшов Павло з-поміж них.

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 17

1 Da3699 sie aber1161 durch1353 Amphipolis295 und2532 Apollonia624 reiseten, kamen2064 sie gen1519 Thessalonich2332. Da war2258 eine Judenschule4864.

2 Nachdem nun Paulus3972 gewohnet war1486 ging er846 zu4314 ihnen846 hinein1525 und1161 redete1256 mit2596 ihnen an1909 drei5140 Sabbaten4521 aus575 der Schrift1124,

3 tat sie ihnen auf1272 und2532 legte es ihnen vor3908, daß3754 Christus5547 mußte1163 leiden3958 und2532 auferstehen450 von1537 den Toten3498, und2532 daß3754, dieser JEsus2424, den ich1473 (sprach er3778) euch5213 verkündige2605, ist2076 der3739 Christus5547.

4 Und2532 etliche5100 unter1537 ihnen fielen ihm846 zu3982 und2532 geselleten sich4345 zu Paulus3972 und2532 Silas4609, auch5037 der gottesfürchtigen4576 Griechen1672 eine große4183 Menge4128, dazu der vornehmsten4413 Weiber1135 nicht3756 wenig3641.

5 Aber1161 die halsstarrigen544 Juden2453 neideten und2532 nahmen zu2186 sich4355 etliche5100 boshaftige Männer435 Pöbelvolks60, machten eine Rotte3792 und5037 richteten einen Aufruhr2350 in1519 der Stadt4172 an und2212 traten vor das Haus3614 Jasons2394 und suchten sie846 zu führen71 unter das gemeine Volk1218.

6 Da3918 sie846 aber1161 sie nicht3361 fanden2147, schleiften4951 sie den Jason2394 und2532 etliche5100 Brüder80 vor1909 die Obersten der Stadt4173 und2532 schrieen: Diese3778, die den ganzen Weltkreis3625 erregen387, sind auch herkommen;

7 die3739 herberget Jason2394; und2532 diese3778 alle3956 handeln4238 wider des Kaisers2541 Gebot, sagen3004, ein anderer2087 sei1511 der König935, nämlich JEsus2424.

8 Sie bewegeten aber1161 das Volk3793 und2532 die191 Obersten der Stadt4173, die solches5023 höreten.

9 Und2532 da sie846 Verantwortung von3844 Jason2394 und2532 den andern3062 empfangen2983 hatten, ließen630 sie sie los630.

10 Die Brüder80 aber1161 fertigten1599 alsobald2112 ab bei1519 der3748 Nacht3571 Paulus3972 und5037 Silas4609 gen1519 Beröa960. Da2532 sie dahinkamen, gingen3854 sie in1223 die Judenschule4864.

11 Denn1487 sie waren2258 die3748 edelsten unter denen zu3326 Thessalonich2332; die nahmen1209 das3956 Wort3056 auf2596 ganz williglich und1161 forscheten täglich in1722 der3778 Schrift1124, ob sich5023‘s also3779 verhielte2192.

12 So2532 glaubten4100 nun viel4183 aus1537 ihnen846, auch2532 der3588 griechischen1674 ehrbaren2158 Weiber1135 und3303 Männer435 nicht3756 wenig3641.

13 Als aber1161 die5259 Juden2453 zu1722 Thessalonich2332 erfuhren, daß5613 auch zu Beröa960 das Wort3056 Gottes2316 von575 Paulus3972 verkündiget würde2605, kamen2064 sie1097 und2532 bewegten4531 auch allda2546 das Volk3793.

14 Aber1161 da5119 fertigten1821 die Brüder80 Paulus3972 alsobald2112 ab, daß5613 er ging bis an1909 das Meer2281; Silas4609 aber4198 und5037 Timotheus5095 blieben5278 da.

15 Die aber1161 Paulus3972 geleiteten2525, führeten ihn bis2193 gen Athen116. Und2532 als sie71 Befehl1785 empfingen2983 an4314 den Silas4609 und2532 Timotheus5095, daß2443 sie846 aufs schierste zu4314 ihm kämen2064, zogen sie846 hin1826.

16 Da aber1161 Paulus3972 ihrer zu1722 Athen116 wartete1551, ergrimmete sein846 Geist4151 in1722 ihm846, da er846 sah2334 die Stadt4172 so gar abgöttisch5607.

17 Und2532 er redete1256 zwar3303 zu1722 den Juden2453 und2532 Gottesfürchtigen4576 in1722 der Schule4864, auch auf dem Markt58 alle Tage2250 zu4314 denen, die sich herzufanden3909.

18 Etliche5100 aber1161 der Epikurer1946 und2532 Stoiker4770 Philosophen5386 zankten mit4820 ihm; und2532 etliche5100 sprachen: Was5101 will dieser Lotterbube4691 sagen3004? Etliche aber2532: Es siehet, als wollte2309 er846 neue3581 Götter1140 verkündigen2604. Das machte, er hatte das Evangelium2097 von JEsu2424 und3754 von der Auferstehung386 ihnen verkündigt.

19 Sie1949 nahmen ihn846 aber und5037 führeten ihn71 auf1909 den Richtplatz und sprachen3004: Können1410 wir auch erfahren, was5101 das3778 für eine neue2537 Lehre1322 sei, die5259 du1097 lehrest?

20 Denn1063 du1014 bringest etwas5100 Neues3579 vor1519 unsere2257 Ohren189; so3767 wollten2309 wir gerne wissen1097, was5101 das5023 sei1511.

21 Die3588 Athener117 aber1161 alle3956, auch2532 die Ausländer3581 und2532 Gäste, waren1927 gerichtet2119 auf1519 nichts3762 anderes2087, denn etwas5100 Neues2537 zu sagen3004 oder2228 zu hören191.

22 Paulus3972 aber1161 stund mitten3319 auf2476 dem Richtplatz und sprach5346: Ihr Männer435 von Athen117, ich sehe2334 euch5209, daß5613 ihr in1722 allen2596 Stücken3956 allzu abergläubisch seid.

23 Ich1473 bin herdurchgegangen1330 und1063 habe gesehen333 eure Gottesdienste und2532 fand2147 einen Altar1041, darauf war geschrieben1924: Dem3739 unbekannten57 GOtt2316. Nun3767 verkündige2605 ich euch5216 denselbigen, dem3739 ihr5213 unwissend50 Gottesdienst tut2151.

24 GOtt2316, der die Welt2889 gemacht5499 hat4160 und2532 alles3956, was drinnen ist5225, sintemal er846 ein HErr2962 ist Himmels3772 und2532 der Erde1093, wohnet2730 er nicht3756 in Tempeln3485 mit Händen gemacht.

25 Sein wird auch5100 nicht3761 von Menschenhänden444 gepfleget, als der5259 jemandes bedürfe4326, so er846 selber jedermann3956 Leben2222 und2532 Odem4157 allenthalben3956 gibt1325.

26 Und5037 hat4160 gemacht, daß von1537 einem1520 Blut129 aller3956 Menschen444 Geschlechter1484 auf1909 dem ganzen3956 Erdboden4383 wohnen2730, und2532 hat3724 Ziel2540 gesetzt, zuvor versehen, wie lang und weit3734 sie846 wohnen sollen2733,

27 daß sie den HErrn2962 suchen sollten, ob1487 sie doch686 ihn fühlen5584 und2212 finden2147 möchten. Und2532 zwar er846 ist5225 nicht3756 ferne3112 von575 einem1520 jeglichen1538 unter uns2257;

28 denn1063 in1722 ihm846 leben2198, weben2795 und2532 sind2070 wir2532, als auch2532 etliche5100 Poeten4163 bei5613 euch5209 gesagt2046 haben: Wir2532 sind2070 seines5120 Geschlechts1085.

29 So3767 wir2532 denn2228 göttliches Geschlechts1085 sind5225, sollen3784 wir nicht3756 meinen3543, die GOttheit2304 sei1511 gleich3664 den444 güldenen, silbernen696 und2228 steinernen3037 Bildern, durch menschliche Gedanken1761 gemacht5480.

30 Und zwar hat GOtt2316 die Zeit5550 der Unwissenheit52 übersehen5237; nun3767 aber3569 gebeut er allen3956 Menschen444 an allen Enden3837, Buße zu tun3340,

31 darum daß1360 er846 einen Tag2250 gesetzt hat1722, auf2476 welchen er richten2919 will3195 den3739 Kreis des Erdbodens3625 mit Gerechtigkeit1343 durch einen Mann435, in1722 welchem3739 er‘s beschlossen hat1722, und jedermann3956 vorhält3930 den Glauben4102, nachdem er ihn hat3724 von1537 den Toten3498 auferweckt450.

32 Da sie1161 höreten die5127 Auferstehung386 der4012 Toten3498, da hatten‘s191 etliche3303 ihren Spott5512; etliche aber1161 sprachen2036: Wir wollen dich4675 davon weiter3825 hören191.

33 Also3779 ging1831 Paulus3972 von1537 ihnen3319.

34 Etliche5100 Männer435 aber1161 hingen2853 ihm846 an und2532 wurden gläubig4100, unter welchen war Dionysius1354, einer aus dem Rat698, und2532 ein Weib1135 mit1722 Namen3686 Damaris1152 und2532 andere2087 mit4862 ihnen846.

Дiї

Розділ 17

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 17

1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.

1 Da3699 sie aber1161 durch1353 Amphipolis295 und2532 Apollonia624 reiseten, kamen2064 sie gen1519 Thessalonich2332. Da war2258 eine Judenschule4864.

2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння,

2 Nachdem nun Paulus3972 gewohnet war1486 ging er846 zu4314 ihnen846 hinein1525 und1161 redete1256 mit2596 ihnen an1909 drei5140 Sabbaten4521 aus575 der Schrift1124,

3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.

3 tat sie ihnen auf1272 und2532 legte es ihnen vor3908, daß3754 Christus5547 mußte1163 leiden3958 und2532 auferstehen450 von1537 den Toten3498, und2532 daß3754, dieser JEsus2424, den ich1473 (sprach er3778) euch5213 verkündige2605, ist2076 der3739 Christus5547.

4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.

4 Und2532 etliche5100 unter1537 ihnen fielen ihm846 zu3982 und2532 geselleten sich4345 zu Paulus3972 und2532 Silas4609, auch5037 der gottesfürchtigen4576 Griechen1672 eine große4183 Menge4128, dazu der vornehmsten4413 Weiber1135 nicht3756 wenig3641.

5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.

5 Aber1161 die halsstarrigen544 Juden2453 neideten und2532 nahmen zu2186 sich4355 etliche5100 boshaftige Männer435 Pöbelvolks60, machten eine Rotte3792 und5037 richteten einen Aufruhr2350 in1519 der Stadt4172 an und2212 traten vor das Haus3614 Jasons2394 und suchten sie846 zu führen71 unter das gemeine Volk1218.

6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!

6 Da3918 sie846 aber1161 sie nicht3361 fanden2147, schleiften4951 sie den Jason2394 und2532 etliche5100 Brüder80 vor1909 die Obersten der Stadt4173 und2532 schrieen: Diese3778, die den ganzen Weltkreis3625 erregen387, sind auch herkommen;

7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.

7 die3739 herberget Jason2394; und2532 diese3778 alle3956 handeln4238 wider des Kaisers2541 Gebot, sagen3004, ein anderer2087 sei1511 der König935, nämlich JEsus2424.

8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.

8 Sie bewegeten aber1161 das Volk3793 und2532 die191 Obersten der Stadt4173, die solches5023 höreten.

9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.

9 Und2532 da sie846 Verantwortung von3844 Jason2394 und2532 den andern3062 empfangen2983 hatten, ließen630 sie sie los630.

10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

10 Die Brüder80 aber1161 fertigten1599 alsobald2112 ab bei1519 der3748 Nacht3571 Paulus3972 und5037 Silas4609 gen1519 Beröa960. Da2532 sie dahinkamen, gingen3854 sie in1223 die Judenschule4864.

11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.

11 Denn1487 sie waren2258 die3748 edelsten unter denen zu3326 Thessalonich2332; die nahmen1209 das3956 Wort3056 auf2596 ganz williglich und1161 forscheten täglich in1722 der3778 Schrift1124, ob sich5023‘s also3779 verhielte2192.

12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.

12 So2532 glaubten4100 nun viel4183 aus1537 ihnen846, auch2532 der3588 griechischen1674 ehrbaren2158 Weiber1135 und3303 Männer435 nicht3756 wenig3641.

13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.

13 Als aber1161 die5259 Juden2453 zu1722 Thessalonich2332 erfuhren, daß5613 auch zu Beröa960 das Wort3056 Gottes2316 von575 Paulus3972 verkündiget würde2605, kamen2064 sie1097 und2532 bewegten4531 auch allda2546 das Volk3793.

14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.

14 Aber1161 da5119 fertigten1821 die Brüder80 Paulus3972 alsobald2112 ab, daß5613 er ging bis an1909 das Meer2281; Silas4609 aber4198 und5037 Timotheus5095 blieben5278 da.

15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.

15 Die aber1161 Paulus3972 geleiteten2525, führeten ihn bis2193 gen Athen116. Und2532 als sie71 Befehl1785 empfingen2983 an4314 den Silas4609 und2532 Timotheus5095, daß2443 sie846 aufs schierste zu4314 ihm kämen2064, zogen sie846 hin1826.

16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

16 Da aber1161 Paulus3972 ihrer zu1722 Athen116 wartete1551, ergrimmete sein846 Geist4151 in1722 ihm846, da er846 sah2334 die Stadt4172 so gar abgöttisch5607.

17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними.

17 Und2532 er redete1256 zwar3303 zu1722 den Juden2453 und2532 Gottesfürchtigen4576 in1722 der Schule4864, auch auf dem Markt58 alle Tage2250 zu4314 denen, die sich herzufanden3909.

18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.

18 Etliche5100 aber1161 der Epikurer1946 und2532 Stoiker4770 Philosophen5386 zankten mit4820 ihm; und2532 etliche5100 sprachen: Was5101 will dieser Lotterbube4691 sagen3004? Etliche aber2532: Es siehet, als wollte2309 er846 neue3581 Götter1140 verkündigen2604. Das machte, er hatte das Evangelium2097 von JEsu2424 und3754 von der Auferstehung386 ihnen verkündigt.

19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?

19 Sie1949 nahmen ihn846 aber und5037 führeten ihn71 auf1909 den Richtplatz und sprachen3004: Können1410 wir auch erfahren, was5101 das3778 für eine neue2537 Lehre1322 sei, die5259 du1097 lehrest?

20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“

20 Denn1063 du1014 bringest etwas5100 Neues3579 vor1519 unsere2257 Ohren189; so3767 wollten2309 wir gerne wissen1097, was5101 das5023 sei1511.

21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.

21 Die3588 Athener117 aber1161 alle3956, auch2532 die Ausländer3581 und2532 Gäste, waren1927 gerichtet2119 auf1519 nichts3762 anderes2087, denn etwas5100 Neues2537 zu sagen3004 oder2228 zu hören191.

22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.

22 Paulus3972 aber1161 stund mitten3319 auf2476 dem Richtplatz und sprach5346: Ihr Männer435 von Athen117, ich sehe2334 euch5209, daß5613 ihr in1722 allen2596 Stücken3956 allzu abergläubisch seid.

23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.

23 Ich1473 bin herdurchgegangen1330 und1063 habe gesehen333 eure Gottesdienste und2532 fand2147 einen Altar1041, darauf war geschrieben1924: Dem3739 unbekannten57 GOtt2316. Nun3767 verkündige2605 ich euch5216 denselbigen, dem3739 ihr5213 unwissend50 Gottesdienst tut2151.

24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,

24 GOtt2316, der die Welt2889 gemacht5499 hat4160 und2532 alles3956, was drinnen ist5225, sintemal er846 ein HErr2962 ist Himmels3772 und2532 der Erde1093, wohnet2730 er nicht3756 in Tempeln3485 mit Händen gemacht.

25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

25 Sein wird auch5100 nicht3761 von Menschenhänden444 gepfleget, als der5259 jemandes bedürfe4326, so er846 selber jedermann3956 Leben2222 und2532 Odem4157 allenthalben3956 gibt1325.

26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

26 Und5037 hat4160 gemacht, daß von1537 einem1520 Blut129 aller3956 Menschen444 Geschlechter1484 auf1909 dem ganzen3956 Erdboden4383 wohnen2730, und2532 hat3724 Ziel2540 gesetzt, zuvor versehen, wie lang und weit3734 sie846 wohnen sollen2733,

27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

27 daß sie den HErrn2962 suchen sollten, ob1487 sie doch686 ihn fühlen5584 und2212 finden2147 möchten. Und2532 zwar er846 ist5225 nicht3756 ferne3112 von575 einem1520 jeglichen1538 unter uns2257;

28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“

28 denn1063 in1722 ihm846 leben2198, weben2795 und2532 sind2070 wir2532, als auch2532 etliche5100 Poeten4163 bei5613 euch5209 gesagt2046 haben: Wir2532 sind2070 seines5120 Geschlechts1085.

29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.

29 So3767 wir2532 denn2228 göttliches Geschlechts1085 sind5225, sollen3784 wir nicht3756 meinen3543, die GOttheit2304 sei1511 gleich3664 den444 güldenen, silbernen696 und2228 steinernen3037 Bildern, durch menschliche Gedanken1761 gemacht5480.

30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,

30 Und zwar hat GOtt2316 die Zeit5550 der Unwissenheit52 übersehen5237; nun3767 aber3569 gebeut er allen3956 Menschen444 an allen Enden3837, Buße zu tun3340,

31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.

31 darum daß1360 er846 einen Tag2250 gesetzt hat1722, auf2476 welchen er richten2919 will3195 den3739 Kreis des Erdbodens3625 mit Gerechtigkeit1343 durch einen Mann435, in1722 welchem3739 er‘s beschlossen hat1722, und jedermann3956 vorhält3930 den Glauben4102, nachdem er ihn hat3724 von1537 den Toten3498 auferweckt450.

32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.

32 Da sie1161 höreten die5127 Auferstehung386 der4012 Toten3498, da hatten‘s191 etliche3303 ihren Spott5512; etliche aber1161 sprachen2036: Wir wollen dich4675 davon weiter3825 hören191.

33 Так вийшов Павло з-поміж них.

33 Also3779 ging1831 Paulus3972 von1537 ihnen3319.

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.

34 Etliche5100 Männer435 aber1161 hingen2853 ihm846 an und2532 wurden gläubig4100, unter welchen war Dionysius1354, einer aus dem Rat698, und2532 ein Weib1135 mit1722 Namen3686 Damaris1152 und2532 andere2087 mit4862 ihnen846.