Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 2

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

使徒行傳

第2章

1 五旬節到了，門徒都同心地［with one accord］在一處。

2 忽然，從天上有響聲下來，好像一陣大風吹過，充滿了他們所坐的屋子，

3 又有舌頭如火燄顯現出來，分開落在他們各人頭上。

4 他們就都被聖靈充滿，按著靈［Spirit］所賜的口才說起別國的話來。

5 那時，有虔誠的猶太人從天下各國來，住在耶路撒冷。

6 這聲音一響，眾人都來聚集，各人因為［because］聽見門徒用眾人的鄉談說話，就甚納悶。

7 都驚訝希奇，彼此對［one to another］說：「看哪，這說話的不都是加利利人麼？

8 我們各人，怎麼聽見他們說我們生來所用的鄉談呢？

9 我們帕提亞人、瑪代人、以攔人，和住在美索不達米亞、猶太、加帕多家、本都、亞細亞、

10 弗呂家、旁非利亞、埃及的人，並靠近古利奈的利比亞一帶地方的人，從羅馬來的客旅中，或是猶太人，或是進猶太教的人，

11 克里特和阿拉伯人，都聽見他們用我們的鄉談，講說神的大作為。」

12 眾人就都驚訝猜疑，彼此說：「這是甚麼意思呢？」

13 還有人譏誚說：「他們無非是新酒灌滿了。」

14 彼得和十一個使徒站起，他［his］高聲對他們［unto them］說：「猶太人和一切住在耶路撒冷的人哪，這件事你們當知道，也當側耳聽我的話。

15 你們想這些人是醉了；其實不是醉了，因為時候剛到巳初。

16 這正是先知約珥所說的：

17 神說：『在末後的日子，我要將我的靈［Spirit］澆灌凡有血氣的。你們的兒女要說預言；你們的少年人要見異象；老年人要作異夢。

18 在那些日子，我要將我的靈［Spirit］澆灌我的僕人和使女，他們就要說預言。

19 在天上、我要顯出奇事；在地下、我要顯出神蹟；有血，有火，有煙霧。

20 日頭要變為黑暗，月亮要變為血；這都在主大而明顯的日子未到以前。

21 到那時候，凡求告主名的，就必得救。』」

22 「以色列人哪，請你們［Ye］聽我的話，神藉著蒙神悅納［approved of God］、拿撒勒的［of Nazareth］耶穌在你們中間施行異能、奇事、神跡，將他證明出來，這也［also］是你們自己知道的。

23 他既按著神的定旨先見被交與人，你們就捉拿［taken］他，並藉著惡人［wicked］的手，把他釘在十字架上，殺了。

24 神卻將死的痛苦解釋了，叫他復活，因為他原不能被死拘禁。

25 大衛指著他說：『我看見主常在我眼前；他在我右邊，叫我不至於搖動。

26 所以，我心裏歡喜，我的舌頭［tongue］快樂；並且我的肉身要安居在盼望［hope］中。

27 因你必不將我的元魂［soul］撇在地獄［hell］，也不叫你的聖者見朽壞。

28 你已將生命的道路指示我，必叫我因見你的面［with thy countenance］得著滿足的快樂。』」

29 「諸位弟兄［Men and brethren］們。先祖大衛的事，我可以明明的對你們說；他死了，也葬埋了，並且他的墳墓直到今日還在我們這裏。

30 大衛既是先知，又曉得神曾向他起誓，要從他的後裔中，按著肉身［according to the flesh］，要興起基督［raise up Christ］坐在他的寶座上；

31 他［He］預先看明這事，講論基督復活，說他的元魂［soul］不撇在地獄［hell］，他的肉身也不見朽壞。

32 這耶穌，神已經叫他復活了，我們都為這事作見證。

33 他既被高舉在神的右邊［being by the right hand of God exalted］，又從父受了所應許的聖靈，就把你們現在［now］所看見所聽見的，澆灌下來。

34 大衛並沒有升進諸天［into the heavens］；但他［he］自己說：『耶和華［LORD］對我主說：你坐在我的右邊，

35 等我使你仇敵作你的腳凳。』」

36 「故此，以色列全家當確實的知道，你們釘在十字架上的這位耶穌，神已經立他為主，為基督了。」

37 眾人聽見這話，覺得扎心，就對彼得和其餘的使徒說：「諸位弟兄［Men and brethren］們，我們當怎樣行？」

38 彼得說：「你們各人要悔改，奉耶穌基督的名受浸，叫你們的罪得赦，就必領受所賜的聖靈；

39 因為這應許是給你們和你們的兒女，並一切在遠方的人，就是凡［as many as］主─我們神所召來的。」

40 彼得還用許多話作見證，勸勉他們說：「你們當救自己脫離這彎曲的世代。」

41 於是歡喜［gladly］領受他話的人就受了浸。那一天，門徒約添了三千人。

42 都恆心遵守使徒的道理［doctrine］，彼此相交［fellowship］，擘餅，祈禱。

43 眾人都懼怕；使徒又行了許多奇事神蹟。

44 信的人都在一處，凡物公用；

45 並且賣了田產，家業，照各人所需用的分給各人。

46 他們天天同心合意恆切的在殿裏，且在家中擘餅，存著歡喜、誠實的心用飯，

47 讚美神，得眾百姓［all the people］的喜愛。主將得救的人天天加給教會［church］。

Дiї Розділ 2	使徒行傳第2章
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.	1 五旬節到了，門徒都同心地［with one accord］在一處。
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.	2 忽然，從天上有響聲下來，好像一陣大風吹過，充滿了他們所坐的屋子，
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.	3 又有舌頭如火燄顯現出來，分開落在他們各人頭上。
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.	4 他們就都被聖靈充滿，按著靈［Spirit］所賜的口才說起別國的話來。
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.	5 那時，有虔誠的猶太人從天下各國來，住在耶路撒冷。
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!	6 這聲音一響，眾人都來聚集，各人因為［because］聽見門徒用眾人的鄉談說話，就甚納悶。
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?	7 都驚訝希奇，彼此對［one to another］說：「看哪，這說話的不都是加利利人麼？
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?	8 我們各人，怎麼聽見他們說我們生來所用的鄉談呢？
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,	9 我們帕提亞人、瑪代人、以攔人，和住在美索不達米亞、猶太、加帕多家、本都、亞細亞、
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,	10 弗呂家、旁非利亞、埃及的人，並靠近古利奈的利比亞一帶地方的人，從羅馬來的客旅中，或是猶太人，或是進猶太教的人，
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“	11 克里特和阿拉伯人，都聽見他們用我們的鄉談，講說神的大作為。」
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“	12 眾人就都驚訝猜疑，彼此說：「這是甚麼意思呢？」
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“	13 還有人譏誚說：「他們無非是新酒灌滿了。」
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!	14 彼得和十一個使徒站起，他［his］高聲對他們［unto them］說：「猶太人和一切住在耶路撒冷的人哪，這件事你們當知道，也當側耳聽我的話。
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,	15 你們想這些人是醉了；其實不是醉了，因為時候剛到巳初。
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:	16 這正是先知約珥所說的：
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.	17 神說：『在末後的日子，我要將我的靈［Spirit］澆灌凡有血氣的。你們的兒女要說預言；你們的少年人要見異象；老年人要作異夢。
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!	18 在那些日子，我要將我的靈［Spirit］澆灌我的僕人和使女，他們就要說預言。
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.	19 在天上、我要顯出奇事；在地下、我要顯出神蹟；有血，有火，有煙霧。
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!	20 日頭要變為黑暗，月亮要變為血；這都在主大而明顯的日子未到以前。
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.	21 到那時候，凡求告主名的，就必得救。』」
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,	22 「以色列人哪，請你們［Ye］聽我的話，神藉著蒙神悅納［approved of God］、拿撒勒的［of Nazareth］耶穌在你們中間施行異能、奇事、神跡，將他證明出來，這也［also］是你們自己知道的。
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.	23 他既按著神的定旨先見被交與人，你們就捉拿［taken］他，並藉著惡人［wicked］的手，把他釘在十字架上，殺了。
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.	24 神卻將死的痛苦解釋了，叫他復活，因為他原不能被死拘禁。
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.	25 大衛指著他說：『我看見主常在我眼前；他在我右邊，叫我不至於搖動。
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.	26 所以，我心裏歡喜，我的舌頭［tongue］快樂；並且我的肉身要安居在盼望［hope］中。
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!	27 因你必不將我的元魂［soul］撇在地獄［hell］，也不叫你的聖者見朽壞。
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!	28 你已將生命的道路指示我，必叫我因見你的面［with thy countenance］得著滿足的快樂。』」
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.	29 「諸位弟兄［Men and brethren］們。先祖大衛的事，我可以明明的對你們說；他死了，也葬埋了，並且他的墳墓直到今日還在我們這裏。
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,	30 大衛既是先知，又曉得神曾向他起誓，要從他的後裔中，按著肉身［according to the flesh］，要興起基督［raise up Christ］坐在他的寶座上；
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.	31 他［He］預先看明這事，講論基督復活，說他的元魂［soul］不撇在地獄［hell］，他的肉身也不見朽壞。
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!	32 這耶穌，神已經叫他復活了，我們都為這事作見證。
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.	33 他既被高舉在神的右邊［being by the right hand of God exalted］，又從父受了所應許的聖靈，就把你們現在［now］所看見所聽見的，澆灌下來。
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,	34 大衛並沒有升進諸天［into the heavens］；但他［he］自己說：『耶和華［LORD］對我主說：你坐在我的右邊，
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“	35 等我使你仇敵作你的腳凳。』」
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“	36 「故此，以色列全家當確實的知道，你們釘在十字架上的這位耶穌，神已經立他為主，為基督了。」
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“	37 眾人聽見這話，覺得扎心，就對彼得和其餘的使徒說：「諸位弟兄［Men and brethren］們，我們當怎樣行？」
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!	38 彼得說：「你們各人要悔改，奉耶穌基督的名受浸，叫你們的罪得赦，就必領受所賜的聖靈；
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.	39 因為這應許是給你們和你們的兒女，並一切在遠方的人，就是凡［as many as］主─我們神所召來的。」
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“	40 彼得還用許多話作見證，勸勉他們說：「你們當救自己脫離這彎曲的世代。」
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!	41 於是歡喜［gladly］領受他話的人就受了浸。那一天，門徒約添了三千人。
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.	42 都恆心遵守使徒的道理［doctrine］，彼此相交［fellowship］，擘餅，祈禱。
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.	43 眾人都懼怕；使徒又行了許多奇事神蹟。
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.	44 信的人都在一處，凡物公用；
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.	45 並且賣了田產，家業，照各人所需用的分給各人。
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,	46 他們天天同心合意恆切的在殿裏，且在家中擘餅，存著歡喜、誠實的心用飯，
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.	47 讚美神，得眾百姓［all the people］的喜愛。主將得救的人天天加給教會［church］。

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Старий
завіт

Новий
завіт