Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 2

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

使徒行傳

第2章

1 時維五旬節、門徒咸集、惟一心、

2 忽自天有聲、如奮迅之風、充滿坐室、

3 遂見火焰如舌、歧而止各人上、

4 衆感聖神、克言各國方言、卽聖神所傳授者、

5 時有敬虔之猶太人、自天下諸國而來、寓耶路撒冷、

6 此聲一作、衆集聽、門徒依衆人方言而語、則駭、

7 驚奇相告曰、言者非加利利人乎、

8 乃聞其語、竟爲我各人所生之方言、何也、

9 此間、有怕提亞人、米太人、以攔人、居米所波大米、猶太、伽帕多家、本都、亞西亞、

10 弗呂家、旁非利亞、埃及、濱吉利奈之呂彼亞、諸方人、來自羅馬之旅人、或猶太、或進教者、

11 又有革哩底亞喇伯人、咸聽以我方言、述上帝大用焉、

12 於是衆奇之、猶豫相問曰、此何意耶、

13 有戲之曰、此人酣酒耳、〇

14 彼得與十一徒立、揚聲曰、猶太人、與耶路撒冷居民悉宜知之、試聽我言、

15 今方巳初、此人不醉、如爾所逆億也、

16 此卽先知約耳所言、

17 上帝曰、末日、我將以我神賦萬人、俾爾子女言未來事、幼者覲異象、老者兆於夢、

18 當日、我將以我神賦我僕婢、使之言未來事、

19 我將示奇事於天、異兆於地、若血若火若烟、

20 日變晦冥、月爲血色、而主赫顯之日將至矣、

21 凡籲主名者必得救也、

22 彼得又曰、以色列人乎、宜聽我言、爾知上帝以拿撒勒耶穌行妙用奇事異蹟、於爾中、實爲耶穌立據以示爾、

23 此人也、上帝定旨、勅命解之、爾曹果以不義之手、取而釘之死、

24 然不可久繫於死、故上帝釋而甦之、

25 蓋大闢指之曰、我觀主、恆在我前、主左右我故不震動、心喜口誦、

26 身葬而有望、

27 以爾不遺我魂於陰府、不俾爾聖者朽壞、

28 爾示我以生之道、使我於爾前喜甚、

29 兄弟乎、容我明言、先覦大闢、死而葬至今境內、其墓猶存、

30 旣爲先知、卽知上帝曾有誓言、由大闢裔、挺生基督以居其位、

31 惟彼先知、故言基督復生也、則謂其魂不遺於陰府、其身不至于朽壞、

32 此我咸證耶穌乃上帝所復生者、

33 旣高舉在上帝右、受父所許之聖神、則以此降賦、是爾曹所見所聞也、

34 夫大闢固未以身升天、〔原文無以身二字〕而當時言曰、主謂我主云、坐吾右、

35 我將以汝敵、置爾足下、

36 然則舉以色列家宜確知、爾所釘之耶穌、上帝立之爲主、爲基督矣、〇

37 衆聞此言中心如刺、問彼得及餘使徒曰、兄弟、我當何爲、

38 彼得曰、爾曹宜悔改、奉耶穌基督名領洗、俾得罪赦、如是可受聖神矣、

39 蓋所許者歸爾曹、貽於子孫、施及遠人、卽主我之上帝所召者也、

40 又以多言勸諭之曰、汝曹宜自救、離此邪世、〇

41 是日、嘉納其言者咸受洗、其數增至三千人、

42 恆受使徒之訓、交際之道、擘餅祈禱、

43 使徒多行奇事異蹟、衆敬畏之、

44 信者會同、有無相通、

45 有所需、變物產分之、

46 日日一心在殿、家擘其餅、以歡以誠而食、

47 讚美上帝、獲愛於民、主以得救之人、日增其會焉、

Дiї Розділ 2	使徒行傳第2章
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.	1 時維五旬節、門徒咸集、惟一心、
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.	2 忽自天有聲、如奮迅之風、充滿坐室、
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.	3 遂見火焰如舌、歧而止各人上、
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.	4 衆感聖神、克言各國方言、卽聖神所傳授者、
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.	5 時有敬虔之猶太人、自天下諸國而來、寓耶路撒冷、
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!	6 此聲一作、衆集聽、門徒依衆人方言而語、則駭、
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?	7 驚奇相告曰、言者非加利利人乎、
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?	8 乃聞其語、竟爲我各人所生之方言、何也、
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,	9 此間、有怕提亞人、米太人、以攔人、居米所波大米、猶太、伽帕多家、本都、亞西亞、
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,	10 弗呂家、旁非利亞、埃及、濱吉利奈之呂彼亞、諸方人、來自羅馬之旅人、或猶太、或進教者、
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“	11 又有革哩底亞喇伯人、咸聽以我方言、述上帝大用焉、
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“	12 於是衆奇之、猶豫相問曰、此何意耶、
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“	13 有戲之曰、此人酣酒耳、〇
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!	14 彼得與十一徒立、揚聲曰、猶太人、與耶路撒冷居民悉宜知之、試聽我言、
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,	15 今方巳初、此人不醉、如爾所逆億也、
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:	16 此卽先知約耳所言、
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.	17 上帝曰、末日、我將以我神賦萬人、俾爾子女言未來事、幼者覲異象、老者兆於夢、
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!	18 當日、我將以我神賦我僕婢、使之言未來事、
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.	19 我將示奇事於天、異兆於地、若血若火若烟、
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!	20 日變晦冥、月爲血色、而主赫顯之日將至矣、
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.	21 凡籲主名者必得救也、
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,	22 彼得又曰、以色列人乎、宜聽我言、爾知上帝以拿撒勒耶穌行妙用奇事異蹟、於爾中、實爲耶穌立據以示爾、
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.	23 此人也、上帝定旨、勅命解之、爾曹果以不義之手、取而釘之死、
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.	24 然不可久繫於死、故上帝釋而甦之、
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.	25 蓋大闢指之曰、我觀主、恆在我前、主左右我故不震動、心喜口誦、
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.	26 身葬而有望、
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!	27 以爾不遺我魂於陰府、不俾爾聖者朽壞、
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!	28 爾示我以生之道、使我於爾前喜甚、
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.	29 兄弟乎、容我明言、先覦大闢、死而葬至今境內、其墓猶存、
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,	30 旣爲先知、卽知上帝曾有誓言、由大闢裔、挺生基督以居其位、
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.	31 惟彼先知、故言基督復生也、則謂其魂不遺於陰府、其身不至于朽壞、
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!	32 此我咸證耶穌乃上帝所復生者、
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.	33 旣高舉在上帝右、受父所許之聖神、則以此降賦、是爾曹所見所聞也、
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,	34 夫大闢固未以身升天、〔原文無以身二字〕而當時言曰、主謂我主云、坐吾右、
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“	35 我將以汝敵、置爾足下、
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“	36 然則舉以色列家宜確知、爾所釘之耶穌、上帝立之爲主、爲基督矣、〇
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“	37 衆聞此言中心如刺、問彼得及餘使徒曰、兄弟、我當何爲、
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!	38 彼得曰、爾曹宜悔改、奉耶穌基督名領洗、俾得罪赦、如是可受聖神矣、
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.	39 蓋所許者歸爾曹、貽於子孫、施及遠人、卽主我之上帝所召者也、
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“	40 又以多言勸諭之曰、汝曹宜自救、離此邪世、〇
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!	41 是日、嘉納其言者咸受洗、其數增至三千人、
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.	42 恆受使徒之訓、交際之道、擘餅祈禱、
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.	43 使徒多行奇事異蹟、衆敬畏之、
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.	44 信者會同、有無相通、
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.	45 有所需、變物產分之、
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,	46 日日一心在殿、家擘其餅、以歡以誠而食、
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.	47 讚美上帝、獲愛於民、主以得救之人、日增其會焉、

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Дiї

Розділ 2

使徒行傳

第2章

Старий
завіт

Новий
завіт