Книга Иова

Глава 6

1 И отвечал6030 Иов347 и сказал:559

2 о, если3863 бы верно8254 взвешены8254 были вопли3708 мои, и вместе3162 с ними положили5375 на весы3976 страдание19421962 мое!

3 Оно верно перетянуло3513 бы песок2344 морей!3220 От того слова1697 мои неистовы.3886

4 Ибо стрелы2671 Вседержителя7706 во мне; яд2534 их пьет8354 дух7307 мой; ужасы1161 Божии433 ополчились6186 против меня.

5 Ревет5101 ли дикий6501 осел6501 на траве?1877 мычит1600 ли бык7794 у месива1098 своего?

6 Едят398 ли безвкусное8602 без соли,4417 и есть3426 ли вкус2940 в яичном2495 белке?7388

7 До чего не3985 хотела3985 коснуться5060 душа5315 моя, то составляет отвратительную1741 пищу3899 мою.

8 О, когда бы сбылось935 желание7596 мое и чаяние8615 мое исполнил5414 Бог!433

9 О, если бы благоволил2974 Бог433 сокрушить1792 меня, простер5425 руку3027 Свою и сразил1214 меня!

10 Это было бы еще отрадою5165 мне, и я крепился5539 бы в моей беспощадной2550 болезни,2427 ибо я не отвергся3582 изречений561 Святого.6918

11 Что за сила3581 у меня, чтобы надеяться3176 мне? и какой конец,7093 чтобы длить748 мне жизнь5315 мою?

12 Твердость3581 ли камней68 твердость3581 моя? и медь5153 ли плоть1320 моя?

13 Есть ли во мне помощь5833 для меня, и есть ли для меня какая опора?8454

14 К страждущему4523 должно быть сожаление2617 от друга7453 его, если только он не оставил5800 страха3374 к Вседержителю.7706

15 Но братья251 мои неверны,898 как поток,5158 как быстро650 текущие5674 ручьи,5158

16 которые черны6937 от льда7140 и в которых скрывается5956 снег.7950

17 Когда6256 становится2215 тепло,2215 они умаляются,6789 а во время жары2527 исчезают1846 с мест4725 своих.

18 Уклоняют3943 они направление734 путей1870 своих, заходят5927 в пустыню8414 и теряются;6

19 смотрят5027 на них дороги734 Фемайские,8485 надеются6960 на них пути1979 Савейские,7614

20 но остаются954 пристыженными954 в своей надежде;982 приходят935 туда и от2659 стыда2659 краснеют.2659

21 Так и вы теперь ничто: увидели7200 страшное2866 и испугались.3372

22 Говорил559 ли я: дайте3051 мне, или от достатка3581 вашего заплатите7809 за меня;

23 и избавьте4422 меня от руки3027 врага,6862 и от руки3027 мучителей6184 выкупите6299 меня?

24 Научите3384 меня, и я замолчу;2790 укажите,995 в чем я погрешил.7686

25 Как сильны4834 слова561 правды!3476 Но что доказывают3198 обличения3198 ваши?

26 Вы придумываете2803 речи4405 для обличения?3198 На ветер7307 пускаете2976 слова561 ваши.

27 Вы нападаете5307 на сироту3490 и роете3738 яму другу7453 вашему.

28 Но прошу2974 вас, взгляните6437 на меня; буду ли я говорить3576 ложь3576 пред лицем6440 вашим?

29 Пересмотрите,7725 есть ли неправда?5766 пересмотрите,7725 — правда6664 моя.

30 Есть3426 ли на языке3956 моем неправда?5766 Неужели гортань2441 моя не может различить995 горечи?1942

Йов

Розділ 6

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,

3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!

4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...

5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?

7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.

8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!

9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —

10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!

11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?

12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?

14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.

15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,

16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.

17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.

18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.

19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.

20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.

21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!

22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“

24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.

25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?

26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,

27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!

28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.

29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!

30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?

Книга Иова

Глава 6

Йов

Розділ 6

1 И отвечал6030 Иов347 и сказал:559

1 А Йов відповів та й сказав:

2 о, если3863 бы верно8254 взвешены8254 были вопли3708 мои, и вместе3162 с ними положили5375 на весы3976 страдание19421962 мое!

2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,

3 Оно верно перетянуло3513 бы песок2344 морей!3220 От того слова1697 мои неистовы.3886

3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!

4 Ибо стрелы2671 Вседержителя7706 во мне; яд2534 их пьет8354 дух7307 мой; ужасы1161 Божии433 ополчились6186 против меня.

4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...

5 Ревет5101 ли дикий6501 осел6501 на траве?1877 мычит1600 ли бык7794 у месива1098 своего?

5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Едят398 ли безвкусное8602 без соли,4417 и есть3426 ли вкус2940 в яичном2495 белке?7388

6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?

7 До чего не3985 хотела3985 коснуться5060 душа5315 моя, то составляет отвратительную1741 пищу3899 мою.

7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.

8 О, когда бы сбылось935 желание7596 мое и чаяние8615 мое исполнил5414 Бог!433

8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!

9 О, если бы благоволил2974 Бог433 сокрушить1792 меня, простер5425 руку3027 Свою и сразил1214 меня!

9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —

10 Это было бы еще отрадою5165 мне, и я крепился5539 бы в моей беспощадной2550 болезни,2427 ибо я не отвергся3582 изречений561 Святого.6918

10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!

11 Что за сила3581 у меня, чтобы надеяться3176 мне? и какой конец,7093 чтобы длить748 мне жизнь5315 мою?

11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?

12 Твердость3581 ли камней68 твердость3581 моя? и медь5153 ли плоть1320 моя?

12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?

13 Есть ли во мне помощь5833 для меня, и есть ли для меня какая опора?8454

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?

14 К страждущему4523 должно быть сожаление2617 от друга7453 его, если только он не оставил5800 страха3374 к Вседержителю.7706

14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.

15 Но братья251 мои неверны,898 как поток,5158 как быстро650 текущие5674 ручьи,5158

15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,

16 которые черны6937 от льда7140 и в которых скрывается5956 снег.7950

16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.

17 Когда6256 становится2215 тепло,2215 они умаляются,6789 а во время жары2527 исчезают1846 с мест4725 своих.

17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.

18 Уклоняют3943 они направление734 путей1870 своих, заходят5927 в пустыню8414 и теряются;6

18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.

19 смотрят5027 на них дороги734 Фемайские,8485 надеются6960 на них пути1979 Савейские,7614

19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.

20 но остаются954 пристыженными954 в своей надежде;982 приходят935 туда и от2659 стыда2659 краснеют.2659

20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.

21 Так и вы теперь ничто: увидели7200 страшное2866 и испугались.3372

21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!

22 Говорил559 ли я: дайте3051 мне, или от достатка3581 вашего заплатите7809 за меня;

22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,

23 и избавьте4422 меня от руки3027 врага,6862 и от руки3027 мучителей6184 выкупите6299 меня?

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“

24 Научите3384 меня, и я замолчу;2790 укажите,995 в чем я погрешил.7686

24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.

25 Как сильны4834 слова561 правды!3476 Но что доказывают3198 обличения3198 ваши?

25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?

26 Вы придумываете2803 речи4405 для обличения?3198 На ветер7307 пускаете2976 слова561 ваши.

26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,

27 Вы нападаете5307 на сироту3490 и роете3738 яму другу7453 вашему.

27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!

28 Но прошу2974 вас, взгляните6437 на меня; буду ли я говорить3576 ложь3576 пред лицем6440 вашим?

28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.

29 Пересмотрите,7725 есть ли неправда?5766 пересмотрите,7725 — правда6664 моя.

29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!

30 Есть3426 ли на языке3956 моем неправда?5766 Неужели гортань2441 моя не может различить995 горечи?1942

30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?