Книга Иова

Глава 31

1 Завет1285 положил3772 я с глазами5869 моими, чтобы не помышлять995 мне о девице.1330

2 Какая же участь2506 мне от Бога433 свыше?4605 И какое наследие5159 от Вседержителя7706 с небес?4791

3 Не для нечестивого5767 ли гибель,343 и не для делающего6466 ли зло205 напасть?5235

4 Не видел7200 ли Он путей1870 моих, и не считал5608 ли всех моих шагов?6806

5 Если я ходил1980 в суете,7723 и если нога7272 моя спешила2363 на лукавство,4820

6 пусть взвесят8254 меня на весах3976 правды,6664 и Бог433 узнает3045 мою непорочность.8538

7 Если стопы838 мои уклонялись5186 от пути1870 и сердце3820 мое следовало1980 за310 глазами5869 моими, и если что-либо нечистое3971 пристало1692 к рукам3709 моим,

8 то пусть я сею,2232 а другой312 ест,398 и пусть отрасли6631 мои искоренены8327 будут.8327

9 Если сердце3820 мое прельщалось6601 женщиною802 и я строил693 ковы693 у дверей6607 моего ближнего,7453

10 пусть моя жена802 мелет2912 на другого,312 и пусть другие312 издеваются3766 над нею,

11 потому что это — преступление,2154 это — беззаконие,5771 подлежащее суду;6414

12 это — огонь,784 поядающий398 до истребления,11 который искоренил8327 бы все добро8393 мое.

13 Если я пренебрегал3988 правами4941 слуги5650 и служанки519 моей, когда они имели спор7379 со мною,

14 то что стал бы я делать,6213 когда бы Бог410 восстал?6965 И когда бы Он взглянул6485 на меня, что мог бы я отвечать7725 Ему?

15 Не Он ли, Который создал6213 меня во чреве,990 создал6213 и его и равно259 образовал3559 нас в утробе?7358

16 Отказывал4513 ли я нуждающимся1800 в их просьбе2656 и томил3615 ли глаза5869 вдовы?490

17 Один ли я съедал398 кусок6595 мой, и не ел398 ли от него и сирота?3490

18 Ибо с детства5271 он рос1431 со мною, как с отцом,1 и от чрева990 матери517 моей я руководил5148 вдову.

19 Если я видел7200 кого погибавшим6 без одежды3830 и бедного34 без покрова,3682

20 не благословляли1288 ли меня чресла2504 его, и не был ли он согрет2552 шерстью1488 овец3532 моих?

21 Если я поднимал5130 руку3027 мою на сироту,3490 когда видел7200 помощь5833 себе у ворот,8179

22 то пусть плечо3802 мое отпадет5307 от спины,7929 и рука248 моя пусть отломится7665 от локтя,7070

23 ибо страшно6343 для меня наказание343 от Бога:410 пред величием7613 Его не устоял3201 бы я.

24 Полагал7760 ли я в золоте2091 опору3689 мою и говорил559 ли сокровищу:3800 ты — надежда4009 моя?

25 Радовался8055 ли я, что богатство2428 мое было велико,7227 и что рука3027 моя приобрела4672 много?3524

26 Смотря7200 на солнце,216 как оно сияет,1984 и на луну,3394 как она величественно3368 шествует,1980

27 прельстился6601 ли я в тайне5643 сердца3820 моего, и целовали5401 ли уста6310 мои руку3027 мою?

28 Это также было бы преступление,5771 подлежащее суду,6416 потому что я отрекся3584 бы тогда от Бога410 Всевышнего.4605

29 Радовался8055 ли я погибели6365 врага8130 моего и торжествовал5782 ли, когда несчастье7451 постигало4672 его?

30 Не позволял5414 я устам2441 моим грешить2398 проклятием7592423 души5315 его.

31 Не говорили559 ли люди4962 шатра168 моего: о, если бы мы от мяс1320 его не насытились?7646

32 Странник1616 не ночевал3885 на улице;2351 двери1817 мои я отворял6605 прохожему.734

33 Если бы я скрывал3680 проступки6588 мои, как человек,120 утаивая2934 в груди2243 моей пороки5771 мои,

34 то я боялся6206 бы большого7227 общества,1995 и презрение937 одноплеменников4940 страшило2865 бы меня, и я молчал1826 бы и не выходил3318 бы за двери.6607

35 О, если бы кто выслушал8085 меня! Вот мое желание,8420 чтобы Вседержитель7706 отвечал6030 мне, и чтобы защитник3767379 мой составил3789 запись.5612

36 Я носил5375 бы ее на плечах7926 моих и возлагал6029 бы ее, как венец;5850

37 объявил5046 бы ему число4557 шагов6806 моих, сблизился7126 бы с ним, как с князем.5057

38 Если вопияла2199 на меня земля127 моя и жаловались1058 на меня борозды8525 ее;

39 если я ел398 плоды3581 ее без платы3701 и отягощал5301 жизнь5315 земледельцев,1167

40 то пусть вместо пшеницы2406 вырастает3318 волчец2336 и вместо ячменя8184 куколь.890 Слова1697 Иова347 кончились.8552

Йов

Розділ 31

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

Книга Иова

Глава 31

Йов

Розділ 31

1 Завет1285 положил3772 я с глазами5869 моими, чтобы не помышлять995 мне о девице.1330

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 Какая же участь2506 мне от Бога433 свыше?4605 И какое наследие5159 от Вседержителя7706 с небес?4791

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 Не для нечестивого5767 ли гибель,343 и не для делающего6466 ли зло205 напасть?5235

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 Не видел7200 ли Он путей1870 моих, и не считал5608 ли всех моих шагов?6806

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 Если я ходил1980 в суете,7723 и если нога7272 моя спешила2363 на лукавство,4820

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 пусть взвесят8254 меня на весах3976 правды,6664 и Бог433 узнает3045 мою непорочность.8538

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 Если стопы838 мои уклонялись5186 от пути1870 и сердце3820 мое следовало1980 за310 глазами5869 моими, и если что-либо нечистое3971 пристало1692 к рукам3709 моим,

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 то пусть я сею,2232 а другой312 ест,398 и пусть отрасли6631 мои искоренены8327 будут.8327

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 Если сердце3820 мое прельщалось6601 женщиною802 и я строил693 ковы693 у дверей6607 моего ближнего,7453

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 пусть моя жена802 мелет2912 на другого,312 и пусть другие312 издеваются3766 над нею,

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 потому что это — преступление,2154 это — беззаконие,5771 подлежащее суду;6414

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 это — огонь,784 поядающий398 до истребления,11 который искоренил8327 бы все добро8393 мое.

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 Если я пренебрегал3988 правами4941 слуги5650 и служанки519 моей, когда они имели спор7379 со мною,

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 то что стал бы я делать,6213 когда бы Бог410 восстал?6965 И когда бы Он взглянул6485 на меня, что мог бы я отвечать7725 Ему?

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 Не Он ли, Который создал6213 меня во чреве,990 создал6213 и его и равно259 образовал3559 нас в утробе?7358

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 Отказывал4513 ли я нуждающимся1800 в их просьбе2656 и томил3615 ли глаза5869 вдовы?490

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 Один ли я съедал398 кусок6595 мой, и не ел398 ли от него и сирота?3490

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 Ибо с детства5271 он рос1431 со мною, как с отцом,1 и от чрева990 матери517 моей я руководил5148 вдову.

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 Если я видел7200 кого погибавшим6 без одежды3830 и бедного34 без покрова,3682

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 не благословляли1288 ли меня чресла2504 его, и не был ли он согрет2552 шерстью1488 овец3532 моих?

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 Если я поднимал5130 руку3027 мою на сироту,3490 когда видел7200 помощь5833 себе у ворот,8179

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 то пусть плечо3802 мое отпадет5307 от спины,7929 и рука248 моя пусть отломится7665 от локтя,7070

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 ибо страшно6343 для меня наказание343 от Бога:410 пред величием7613 Его не устоял3201 бы я.

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 Полагал7760 ли я в золоте2091 опору3689 мою и говорил559 ли сокровищу:3800 ты — надежда4009 моя?

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

25 Радовался8055 ли я, что богатство2428 мое было велико,7227 и что рука3027 моя приобрела4672 много?3524

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 Смотря7200 на солнце,216 как оно сияет,1984 и на луну,3394 как она величественно3368 шествует,1980

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 прельстился6601 ли я в тайне5643 сердца3820 моего, и целовали5401 ли уста6310 мои руку3027 мою?

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 Это также было бы преступление,5771 подлежащее суду,6416 потому что я отрекся3584 бы тогда от Бога410 Всевышнего.4605

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Радовался8055 ли я погибели6365 врага8130 моего и торжествовал5782 ли, когда несчастье7451 постигало4672 его?

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 Не позволял5414 я устам2441 моим грешить2398 проклятием7592423 души5315 его.

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 Не говорили559 ли люди4962 шатра168 моего: о, если бы мы от мяс1320 его не насытились?7646

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 Странник1616 не ночевал3885 на улице;2351 двери1817 мои я отворял6605 прохожему.734

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 Если бы я скрывал3680 проступки6588 мои, как человек,120 утаивая2934 в груди2243 моей пороки5771 мои,

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 то я боялся6206 бы большого7227 общества,1995 и презрение937 одноплеменников4940 страшило2865 бы меня, и я молчал1826 бы и не выходил3318 бы за двери.6607

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 О, если бы кто выслушал8085 меня! Вот мое желание,8420 чтобы Вседержитель7706 отвечал6030 мне, и чтобы защитник3767379 мой составил3789 запись.5612

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 Я носил5375 бы ее на плечах7926 моих и возлагал6029 бы ее, как венец;5850

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 объявил5046 бы ему число4557 шагов6806 моих, сблизился7126 бы с ним, как с князем.5057

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 Если вопияла2199 на меня земля127 моя и жаловались1058 на меня борозды8525 ее;

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 если я ел398 плоды3581 ее без платы3701 и отягощал5301 жизнь5315 земледельцев,1167

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 то пусть вместо пшеницы2406 вырастает3318 волчец2336 и вместо ячменя8184 куколь.890 Слова1697 Иова347 кончились.8552

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.