ПсалтирьПсалом 57 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
ПсалмиПсалом 57 |
|
1 |
|
2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите? |
|
3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі. |
|
4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, — |
|
5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є, |
|
6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного! |
|
7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, — |
|
8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі, |
|
9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! |
|
10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену! |
|
11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє! |
|
12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“ |
ПсалтирьПсалом 57 |
ПсалмиПсалом 57 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите? |
|
3 |
3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі. |
|
4 |
4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, — |
|
5 |
5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є, |
|
6 |
6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного! |
|
7 |
7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, — |
|
8 |
8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі, |
|
9 |
9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! |
|
10 |
10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену! |
|
11 |
11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє! |
|
12 |
12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“ |