Книга Иова

Глава 8

1 Тогда Вилдад из Шуаха ответил:

2 «Долго ли будешь ты так говорить? Слова твои будто сильный ветер.

3 Бог не искажает справедливость, Бог Всемогущий неизменен; того, что правильно, не изменяет Он.

4 Согрешили против Бога дети твои, вот почему Он наказал их за грехи.

5 Но посмотри теперь, Иов, на Бога, и Ему, Всемогущему, молись!

6 Если добр ты и чист, Он не замедлит прийти на помощь, и Он вернёт Тебе твою семью.

7 И будешь ты иметь намного больше, чем было у тебя вначале.

8 Спроси у стариков и сам узнай то, чему их предки научили.

9 Ведь только кажется, что мы вчера родились. Мы слишком молоды, чтоб знать наверняка. Наши дни на земле не длиннее, чем полуденные тени.

10 Может, тебя научат старые люди, может, поделятся тем, чему научились сами».

11 Спросил Вилдад: «Может ли вырасти на сухой земле папирус? Может ли расти без воды камыш?

12 Нет! Если вода высыхает, то тоже высохнут они. Они будут слишком малы, чтобы их срезать.

13 Кто забывает Бога, тот тростнику подобен. Забывающий Бога не имеет надежды.

14 Не на что ему опереться, подобно паутине, опора его слаба.

15 Если он к паутине прислонится, то обязательно её порвёт. Такой человек держится за паутину, но в ней не находит поддержки.

16 Он как растение, которое имело в достатке воду и солнце, раскидывает ветви над всем садом,

17 корнями оплетает камни, стремится на скале расти.

18 Но если его вырвут, то сразу оно умрёт. Никто не вспомнит, что там росло.

19 Быть может, не знало оно несчастий, но вырастет другое там, где оно росло.

20 Господь невинных не бросает. Злым помощи Он не дает.

21 Господь тебя ещё наполнит смехом и вложит крики радости в уста.

22 Но для врагов твоих позор одеждой станет. Разрушены будут жилища злодеев».

Йов

Розділ 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

Книга Иова

Глава 8

Йов

Розділ 8

1 Тогда Вилдад из Шуаха ответил:

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 «Долго ли будешь ты так говорить? Слова твои будто сильный ветер.

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Бог не искажает справедливость, Бог Всемогущий неизменен; того, что правильно, не изменяет Он.

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Согрешили против Бога дети твои, вот почему Он наказал их за грехи.

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Но посмотри теперь, Иов, на Бога, и Ему, Всемогущему, молись!

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 Если добр ты и чист, Он не замедлит прийти на помощь, и Он вернёт Тебе твою семью.

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 И будешь ты иметь намного больше, чем было у тебя вначале.

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Спроси у стариков и сам узнай то, чему их предки научили.

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 Ведь только кажется, что мы вчера родились. Мы слишком молоды, чтоб знать наверняка. Наши дни на земле не длиннее, чем полуденные тени.

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 Может, тебя научат старые люди, может, поделятся тем, чему научились сами».

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Спросил Вилдад: «Может ли вырасти на сухой земле папирус? Может ли расти без воды камыш?

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Нет! Если вода высыхает, то тоже высохнут они. Они будут слишком малы, чтобы их срезать.

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 Кто забывает Бога, тот тростнику подобен. Забывающий Бога не имеет надежды.

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 Не на что ему опереться, подобно паутине, опора его слаба.

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 Если он к паутине прислонится, то обязательно её порвёт. Такой человек держится за паутину, но в ней не находит поддержки.

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Он как растение, которое имело в достатке воду и солнце, раскидывает ветви над всем садом,

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 корнями оплетает камни, стремится на скале расти.

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Но если его вырвут, то сразу оно умрёт. Никто не вспомнит, что там росло.

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Быть может, не знало оно несчастий, но вырастет другое там, где оно росло.

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Господь невинных не бросает. Злым помощи Он не дает.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 Господь тебя ещё наполнит смехом и вложит крики радости в уста.

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Но для врагов твоих позор одеждой станет. Разрушены будут жилища злодеев».

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“