Книга Иова

Глава 8

1 И начал Вилдад Савхеянин, и сказал:

2 Долго ли будешь говорить таким образом? и доколе слова уст твоих будут сильный ветр?

3 Может ли Бог превращать закон, и может ли Вседержитель превращать правду?

4 Если сыны твои согрешили пред Ним; то Он только предал их в руки беззакония их.

5 Если ты утреннюешь к Богу, и о помиловании молишься Вседержителю;

6 Если ты чист и прав; то Он ныне же над тобою воспрянет, и умирит жилище праведности твоей;

7 И будет первоначальное твое малостью, а последнее твое возрастет чрезвычайно.

8 Ибо спроси у первобытного рода, и приложи внимание к наблюдениям отцев их;

9 (Ибо мы вчерашние, и ничего не знаем, ибо дни наши на земле - тень.)

10 Не они ли учат тебя? они говорят тебе, и из сердца своего произнесли слова {как Елифаз для усиления своей речи говорил о бывшем ему видении, так и Вилдад подкрепляет свои мысли ссылкою на древних мудрецов}:

11 `Поднимается ли тростник без влаги? растет ли ситник без воды?

12 Он еще в свежести своей не срезывается, а прежде всякой травы засохнет.

13 Таковы стези всех забывающих Бога; и надежда лицемера погибнет.

14 Опора его подсечена, и твердыня его - дом паука.

15 Опрется о дом свой, но ничто не устоит; ухватится за него, но ничто не удержится.

16 Он зеленеет пред солнцем, и ветви его идут далее сада его.

17 В кучу кремней вплетаются корни его; дом камнем ему представляется;

18 Когда поглотит его с места его, тогда откажется от него: `я не видал тебя!`

19 Вот какая радость пути его; между тем из земли другие растут`.

20 Видишь, Бог не отвергает непорочного, и не поддерживает руки злодеев;

21 Напротив, еще наполнит уста твои смехом, и гортань твою песнею радостною.

22 Ненавидящие тебя облекутся в стыд, и шатра нечестивых не станет.

Йов

Розділ 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

Книга Иова

Глава 8

Йов

Розділ 8

1 И начал Вилдад Савхеянин, и сказал:

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 Долго ли будешь говорить таким образом? и доколе слова уст твоих будут сильный ветр?

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Может ли Бог превращать закон, и может ли Вседержитель превращать правду?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Если сыны твои согрешили пред Ним; то Он только предал их в руки беззакония их.

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Если ты утреннюешь к Богу, и о помиловании молишься Вседержителю;

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 Если ты чист и прав; то Он ныне же над тобою воспрянет, и умирит жилище праведности твоей;

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 И будет первоначальное твое малостью, а последнее твое возрастет чрезвычайно.

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Ибо спроси у первобытного рода, и приложи внимание к наблюдениям отцев их;

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 (Ибо мы вчерашние, и ничего не знаем, ибо дни наши на земле - тень.)

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 Не они ли учат тебя? они говорят тебе, и из сердца своего произнесли слова {как Елифаз для усиления своей речи говорил о бывшем ему видении, так и Вилдад подкрепляет свои мысли ссылкою на древних мудрецов}:

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 `Поднимается ли тростник без влаги? растет ли ситник без воды?

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Он еще в свежести своей не срезывается, а прежде всякой травы засохнет.

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 Таковы стези всех забывающих Бога; и надежда лицемера погибнет.

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 Опора его подсечена, и твердыня его - дом паука.

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 Опрется о дом свой, но ничто не устоит; ухватится за него, но ничто не удержится.

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Он зеленеет пред солнцем, и ветви его идут далее сада его.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 В кучу кремней вплетаются корни его; дом камнем ему представляется;

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Когда поглотит его с места его, тогда откажется от него: `я не видал тебя!`

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Вот какая радость пути его; между тем из земли другие растут`.

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Видишь, Бог не отвергает непорочного, и не поддерживает руки злодеев;

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 Напротив, еще наполнит уста твои смехом, и гортань твою песнею радостною.

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Ненавидящие тебя облекутся в стыд, и шатра нечестивых не станет.

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“