CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иов 39
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Иова

Глава 39

1 Знаешь ли время родов у скачущих по скалам, смотришь ли за родильными муками ланей?

2 Расчислял ли ты месяцы беременности их, и знаешь ли время, когда родить им?

3 Они гнутся, мечут детей своих, бросают ноши свои.

4 Дети их приходят в силу, растут на чистом поле, расходятся, и к ним не возвращаются.

5 Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру.

6 Которому дал Я степь вместо дома, и в жилище землю соленую?

7 Смеется шуму города, не слышит криков погонщика;

8 Что найдет на горах, то и корм ему, и всякой зелени ищет.

9 Захочет ли буйвол служить тебе, будет ли ночевать у яслей твоих?

10 Привяжешь ли буйвола веревкою его к борозде? Станет ли он боронить поля за тобою?

11 Понадеешься ли на него, потому что сила его велика, и возложишь ли на него работы твои?

12 Поверишь ли ему, что он возвратит семена твои, и соберет в гумно твое?

13 Весело развевается крыло страусово; аистово ли это перо и пух?

14 Ибо он оставляет земле яйца свои, и на песке согревает их;

15 И забывает, что нога может раздавить их, и зверь полевой может растоптать их.

16 Жесток к детям своим, как не к своим; тщетен бывает труд его, бесстрашного;

17 Потому что Бог не дал ему мудрости, и не уделил ему благоразумия.

18 А когда взмахнет крыльями к верху, посмевается коню и всаднику его.

19 Ты ли дал коню мужество, ты ли выю его спесью облек?

20 Ты ли научил его скакать, как саранчу? Величественный храп его - ужас!

21 Роет равнину, и восхищается силою, идет навстречу оружию.

22 Смеется ужасу, и не робеет, и не пятится от меча.

23 Скрежещет на него колчан, сверкает копье и пика.

24 В порыве и ярости он глотает землю; и не может стоять на месте, когда трубит труба.

25 При звуке трубном говорит: `го! го!` и издалека обоняет битву, громовой глас вождей и воинский крик.

26 Твоим ли умом летает ястреб, расширяет крылья свои на полдень?

27 По твоему ли слову орел возносится, и строит на высоте гнездо свое?

28 На скалах живет, и ночует на зубцах каменных гор и утесов.

29 Оттуда высматривает пищу; далеко видят глаза его.

30 И питаются кровью птенцы его; где убиенные, там и он.

31 Так Иегова глаголал Иову, и сказал:

32 Будет ли теперь учитель состязаться со Вседержителем? Обличающий Бога, отвечай на сие.

33 И ответствовал Иов Иегове, и сказал:

34 Се! я ничтожен; какой дам ответ Тебе? руку мою полагаю на уста мои.

35 Однажды я говорить начал, и не могу отвечать; а в другой раз говорить уже не буду.

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

31

32

33

34

35

Книга Иова

Глава 39

Йов

Розділ 39

1 Знаешь ли время родов у скачущих по скалам, смотришь ли за родильными муками ланей?

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Расчислял ли ты месяцы беременности их, и знаешь ли время, когда родить им?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 Они гнутся, мечут детей своих, бросают ноши свои.

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Дети их приходят в силу, растут на чистом поле, расходятся, и к ним не возвращаются.

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 Которому дал Я степь вместо дома, и в жилище землю соленую?

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Смеется шуму города, не слышит криков погонщика;

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Что найдет на горах, то и корм ему, и всякой зелени ищет.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Захочет ли буйвол служить тебе, будет ли ночевать у яслей твоих?

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Привяжешь ли буйвола веревкою его к борозде? Станет ли он боронить поля за тобою?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Понадеешься ли на него, потому что сила его велика, и возложишь ли на него работы твои?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Поверишь ли ему, что он возвратит семена твои, и соберет в гумно твое?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Весело развевается крыло страусово; аистово ли это перо и пух?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Ибо он оставляет земле яйца свои, и на песке согревает их;

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 И забывает, что нога может раздавить их, и зверь полевой может растоптать их.

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Жесток к детям своим, как не к своим; тщетен бывает труд его, бесстрашного;

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 Потому что Бог не дал ему мудрости, и не уделил ему благоразумия.

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А когда взмахнет крыльями к верху, посмевается коню и всаднику его.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Ты ли дал коню мужество, ты ли выю его спесью облек?

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Ты ли научил его скакать, как саранчу? Величественный храп его - ужас!

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Роет равнину, и восхищается силою, идет навстречу оружию.

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 Смеется ужасу, и не робеет, и не пятится от меча.

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 Скрежещет на него колчан, сверкает копье и пика.

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 В порыве и ярости он глотает землю; и не может стоять на месте, когда трубит труба.

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При звуке трубном говорит: `го! го!` и издалека обоняет битву, громовой глас вождей и воинский крик.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Твоим ли умом летает ястреб, расширяет крылья свои на полдень?

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 По твоему ли слову орел возносится, и строит на высоте гнездо свое?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скалах живет, и ночует на зубцах каменных гор и утесов.

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 Оттуда высматривает пищу; далеко видят глаза его.

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 И питаются кровью птенцы его; где убиенные, там и он.

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

31 Так Иегова глаголал Иову, и сказал:

31

32 Будет ли теперь учитель состязаться со Вседержителем? Обличающий Бога, отвечай на сие.

32

33 И ответствовал Иов Иегове, и сказал:

33

34 Се! я ничтожен; какой дам ответ Тебе? руку мою полагаю на уста мои.

34

35 Однажды я говорить начал, и не могу отвечать; а в другой раз говорить уже не буду.

35