Книга Иова

Глава 22

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

2 Разве Богу человек может доставлять пользу? Так умный делает пользу себе самому.

3 Вседержителю будет ли вожделенная прибыль, когда ты праведен? и будет ли Ему выгода от того, что содержишь пути твои в непорочности?

4 Ужели Он, боясь тебя, вступит в состязание с тобою, пойдет судиться с тобой?

5 Не велики ли были пороки твои, и беззакония твои не бесконечны ли,

6 Когда ты брал залоги от братьев твоих напрасно, и снимал с полунагих одежду,

7 Утомленному не подавал воды напиться, и голодному не давал хлеба;

8 А человеку с рукою - ему земля, и сановитый селился на ней;

9 Вдовиц ты отсылал ни с чем, и мышцы сирых были сокрушены.

10 За это петли вокруг тебя, и устрашает тебя внезапный ужас,

11 Или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя.

12 Разве нет Бога на высоте небес? Взгляни вверх на звезды, как они высоко!

13 А ты говорил: `что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак?

14 Облака - завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу`.

15 Ужели держишься дороги древнего века, которою шли беззаконные люди?

16 Они схвачены преждевременно; реки разлились под основания их.

17 Говорили Богу: `отойди от нас`; и что им, думали, делает Вседержитель?

18 А он домы их наполнял добром. - (Будь далек от меня совет нечестивых!)

19 Видели праведники, и веселились, и непорочный смеялся им.

20 `Не правда ли, что противник наш истреблен? И огонь пожрал превосходство их`. -

21 Примирись же с Ним, и будешь мирен; благо к тебе придет чрез это.

22 Приими закон из уст Его, и слагай глаголы Его в сердце твоем.

23 Если ты обратишься ко Вседержителю, то воссозиждешься, удалишь беззаконие от шатра твоего.

24 И положишь на землю блестящий металл, и на камни потоков офирское золото.

25 И будет Сам Вседержитель златом твоим, и высоким серебром у тебя.

26 Ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе, и вознесешь к Богу лице твое.

27 Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои.

28 И положишь намерение, и оно состоится у тебя; и над путями твоими свет будет сиять.

29 Когда они будут уничижаемы, тогда скажешь: `возвышение!` и преклонившего очи к земле спасет Бог.

30 Избавит и небезвинного; и сей спасется в чистоте рук твоих.

Йов

Розділ 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

Книга Иова

Глава 22

Йов

Розділ 22

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 Разве Богу человек может доставлять пользу? Так умный делает пользу себе самому.

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Вседержителю будет ли вожделенная прибыль, когда ты праведен? и будет ли Ему выгода от того, что содержишь пути твои в непорочности?

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 Ужели Он, боясь тебя, вступит в состязание с тобою, пойдет судиться с тобой?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Не велики ли были пороки твои, и беззакония твои не бесконечны ли,

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Когда ты брал залоги от братьев твоих напрасно, и снимал с полунагих одежду,

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Утомленному не подавал воды напиться, и голодному не давал хлеба;

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 А человеку с рукою - ему земля, и сановитый селился на ней;

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Вдовиц ты отсылал ни с чем, и мышцы сирых были сокрушены.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 За это петли вокруг тебя, и устрашает тебя внезапный ужас,

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 Или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя.

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Разве нет Бога на высоте небес? Взгляни вверх на звезды, как они высоко!

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 А ты говорил: `что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак?

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Облака - завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу`.

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Ужели держишься дороги древнего века, которою шли беззаконные люди?

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 Они схвачены преждевременно; реки разлились под основания их.

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 Говорили Богу: `отойди от нас`; и что им, думали, делает Вседержитель?

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 А он домы их наполнял добром. - (Будь далек от меня совет нечестивых!)

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Видели праведники, и веселились, и непорочный смеялся им.

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 `Не правда ли, что противник наш истреблен? И огонь пожрал превосходство их`. -

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Примирись же с Ним, и будешь мирен; благо к тебе придет чрез это.

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Приими закон из уст Его, и слагай глаголы Его в сердце твоем.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Если ты обратишься ко Вседержителю, то воссозиждешься, удалишь беззаконие от шатра твоего.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 И положишь на землю блестящий металл, и на камни потоков офирское золото.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 И будет Сам Вседержитель златом твоим, и высоким серебром у тебя.

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе, и вознесешь к Богу лице твое.

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои.

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 И положишь намерение, и оно состоится у тебя; и над путями твоими свет будет сиять.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Когда они будут уничижаемы, тогда скажешь: `возвышение!` и преклонившего очи к земле спасет Бог.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Избавит и небезвинного; и сей спасется в чистоте рук твоих.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.