Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 2

1 Через несколько дней Иса снова пришёл в Капернаум, и в городе стало известно, что Он дома.

2 К Нему собралось столько людей, что не было места даже в дверях. Когда Иса возвещал слово,

3 четверо мужчин принесли к Нему парализованного.

4 Видя, что из-за толпы к Исе им не подойти, они поднялись на крышу, разобрали её и спустили сверху постель, на которой лежал больной.

5 Когда Иса увидел их веру, Он сказал парализованному: – Сын Мой, прощаются тебе твои грехи!

6 Некоторые из учителей Таурата, которые сидели там, подумали про себя:

7 «Что Он такое говорит? Это кощунство! Кто, кроме Всевышнего, может прощать грехи?»

8 Иса тотчас узнал духом Своим, о чём они думают. – Что у вас за мысли такие в сердце? – спросил Он. –

9 Вы, наверное, думаете, что сказать парализованному: «Прощаются тебе грехи» намного легче, чем сказать: «Встань, возьми постель и ходи»?

10 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи… – И тут Иса обратился к парализованному: –

11 Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой.

12 Больной тут же, на глазах у всех, встал, взял постель и вышел. Это очень изумило всех, и люди славили Всевышнего, говоря: – Такого мы никогда ещё не видели!

13 Иса опять вышел к озеру. Весь народ шёл к Нему, и Он учил их.

14 Проходя, Иса увидел Леви, сына Алфея, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса. Тот встал и пошёл за Ним.

15 Позже, когда Иса возлежал за столом в доме у Леви, то, кроме Его учеников, там возлежало ещё много сборщиков налогов и прочих грешников; за Исой всегда шло много разных людей.

16 Те учители Таурата, которые принадлежали к партии блюстителей Закона, увидев, что Он ест вместе со сборщиками налогов и грешниками, спросили учеников Исы: – Почему Он ест со сборщиками налогов и грешниками?

17 Услышав это, Иса сказал им: – Не здоровым нужен врач, а больным. Я пришёл призвать не праведников, а грешников.

18 Однажды, когда ученики Яхии и блюстители Закона постились, к Исе пришли какие-то люди и спросили: – Почему ученики Яхии и ученики блюстителей Закона постятся, а Твои ученики – нет?

19 Иса ответил им так: – Разве могут гости на свадьбе поститься, пока с ними жених? До тех пор пока жених с ними, зачем им поститься?

20 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в тот день они и будут поститься.

21 – Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани, иначе новая ткань сядет, порвёт старую, и дыра станет ещё больше.

22 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе вино прорвёт их, тогда и вино пропадёт, и бурдюки. Молодое вино наливают в новые бурдюки.

23 Однажды в субботу Иса проходил через засеянные поля, и Его ученики начали срывать по дороге колосья.

24 Блюстители Закона сказали Ему: – Смотри! Почему они делают то, что не разрешается делать в субботу?

25 Иса ответил им: – Разве вы никогда не читали о том, что сделал царь Давуд, находясь в нужде, когда он и его спутники проголодались?

26 Это произошло при верховном священнослужителе Авиатаре. Давуд вошёл в священный шатёр и ел священный хлеб, . который нельзя есть никому, кроме священнослужителей, а также дал его своим людям.

27 И добавил: – Суббота создана для человека, а не человек для субботы.

28 Так что Ниспосланный как Человек – господин и над субботой!

Вiд Марка

Розділ 2

1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка Глава 2	Вiд Марка Розділ 2
1 Через несколько дней Иса снова пришёл в Капернаум, и в городе стало известно, что Он дома.	1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.
2 К Нему собралось столько людей, что не было места даже в дверях. Когда Иса возвещал слово,	2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.
3 четверо мужчин принесли к Нему парализованного.	3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.
4 Видя, что из-за толпы к Исе им не подойти, они поднялись на крышу, разобрали её и спустили сверху постель, на которой лежал больной.	4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.
5 Когда Иса увидел их веру, Он сказал парализованному: – Сын Мой, прощаются тебе твои грехи!	5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“
6 Некоторые из учителей Таурата, которые сидели там, подумали про себя:	6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:
7 «Что Он такое говорит? Это кощунство! Кто, кроме Всевышнего, может прощать грехи?»	7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“
8 Иса тотчас узнал духом Своим, о чём они думают. – Что у вас за мысли такие в сердце? – спросил Он. –	8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?
9 Вы, наверное, думаете, что сказать парализованному: «Прощаются тебе грехи» намного легче, чем сказать: «Встань, возьми постель и ходи»?	9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?
10 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи… – И тут Иса обратился к парализованному: –	10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:
11 Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой.	11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
12 Больной тут же, на глазах у всех, встал, взял постель и вышел. Это очень изумило всех, и люди славили Всевышнего, говоря: – Такого мы никогда ещё не видели!	12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“
13 Иса опять вышел к озеру. Весь народ шёл к Нему, и Он учил их.	13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.
14 Проходя, Иса увидел Леви, сына Алфея, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса. Тот встал и пошёл за Ним.	14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
15 Позже, когда Иса возлежал за столом в доме у Леви, то, кроме Его учеников, там возлежало ещё много сборщиков налогов и прочих грешников; за Исой всегда шло много разных людей.	15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
16 Те учители Таурата, которые принадлежали к партии блюстителей Закона, увидев, что Он ест вместе со сборщиками налогов и грешниками, спросили учеников Исы: – Почему Он ест со сборщиками налогов и грешниками?	16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“
17 Услышав это, Иса сказал им: – Не здоровым нужен врач, а больным. Я пришёл призвать не праведников, а грешников.	17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“
18 Однажды, когда ученики Яхии и блюстители Закона постились, к Исе пришли какие-то люди и спросили: – Почему ученики Яхии и ученики блюстителей Закона постятся, а Твои ученики – нет?	18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“
19 Иса ответил им так: – Разве могут гости на свадьбе поститься, пока с ними жених? До тех пор пока жених с ними, зачем им поститься?	19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.
20 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в тот день они и будут поститься.	20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.
21 – Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани, иначе новая ткань сядет, порвёт старую, и дыра станет ещё больше.	21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.
22 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе вино прорвёт их, тогда и вино пропадёт, и бурдюки. Молодое вино наливают в новые бурдюки.	22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.
23 Однажды в субботу Иса проходил через засеянные поля, и Его ученики начали срывать по дороге колосья.	23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.
24 Блюстители Закона сказали Ему: – Смотри! Почему они делают то, что не разрешается делать в субботу?	24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“
25 Иса ответил им: – Разве вы никогда не читали о том, что сделал царь Давуд, находясь в нужде, когда он и его спутники проголодались?	25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
26 Это произошло при верховном священнослужителе Авиатаре. Давуд вошёл в священный шатёр и ел священный хлеб, . который нельзя есть никому, кроме священнослужителей, а также дал его своим людям.	26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“
27 И добавил: – Суббота создана для человека, а не человек для субботы.	27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
28 Так что Ниспосланный как Человек – господин и над субботой!	28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Ветхий
завет

Новый
завет