Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 15

1 Рано утром главные священнослужители, старейшины, учители Таурата и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Ису, отвели и передали Его Пилату. .

2 Пилат спросил Его: – Ты Царь иудеев?– Ты сам так говоришь, – ответил Иса.

3 Главные священнослужители выдвигали против Исы много обвинений,

4 и Пилат опять спросил Его: – Почему Ты не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений?

5 Но, к удивлению Пилата, Иса и на это ничего не отвечал.

6 На праздник Освобождения Пилат обычно отпускал одного из заключённых, по выбору народа.

7 В это время в заключении находился человек по имени Бар-Абба, который вместе со своими сообщниками, совершил убийство во время бунта.

8 Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.

9 – Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? – спросил Пилат.

10 Он знал, что главные священнослужители предали Ису из зависти.

11 Но главные священнослужители подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Бар-Аббу.

12 – Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царём иудеев? – спросил Пилат.

13 – Распни Его! – закричала толпа.

14 – За что? Какое зло сделал Он? – спросил Пилат. Однако толпа кричала всё громче: – Распни Его!

15 Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Бар-Аббу, а Ису отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.

16 Солдаты отвели Ису во двор резиденции наместника и созвали весь полк.

17 Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.

18 – Да здравствует Царь иудеев! – приветствовали они.

19 Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.

20 Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Ису в Его собственную одежду и вывели на распятие.

21 По дороге они остановили человека, шедшего с поля, – это был Шимон из Кирены, отец Искандера и Руфа, – и заставили его нести крест Исы.

22 Ису привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место» ).

23 Они дали Ему вино, смешанное со смирной, . но Он не стал пить.

24 Они распяли Ису, а Его одежду поделили между собой, бросая жребий, кому что взять.

25 Когда Его распяли, было девять часов утра.

26 Надпись, указывавшая Его вину, гласила: ЦАРЬ ИУДЕЕВ.

27 Вместе с Ним распяли и двух разбойников, одного по правую, другого по левую сторону от Него.

29 Проходившие мимо бранили Его. Качая головами, они говорили: – Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!

30 Спаси Себя, сойди с креста!

31 Главные священнослужители и учители Таурата тоже насмехались над Исой. – Спасал других, – говорили они, – а Себя спасти не может.

32 Масих, Царь Исраила! Пусть Он сойдёт с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.

33 В полдень по всей земле стало темно, и это продолжалось до трёх часов дня.

34 В три часа Иса громко крикнул: – Элахи, Элахи, льма шбактани? – (что означает: «Бог Мой, Бог Мой, почему Ты Меня оставил?»)

35 Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: – Слышите, пророка Ильяса зовёт.

36 Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил её на палку и дал Исе пить. – Подождите, давайте посмотрим, придёт Ильяс снять Его или нет, – сказал он.

37 Громко вскрикнув, Иса испустил дух.

38 И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.

39 Стоявший напротив Исы римский офицер, увидев, как Он испустил дух, сказал: – Этот Человек действительно был Сыном Всевышнего (Божественным Царём)!

40 Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Марьям из Магдалы, Марьям, мать Якуба младшего и Иосии, и Саломия.

41 Они следовали за Исой, когда Он был в Галилее, и помогали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.

42 Был день приготовления к субботе. Вечером

43 Юсуф из Аримафеи, влиятельный член Высшего Совета, который и сам был из числа ожидавших Царства Всевышнего, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Исы.

44 Пилат удивился, услышав, что Иса так скоро умер. Он позвал римского офицера и спросил, давно ли Иса умер.

45 Узнав от римского офицера, что Иса действительно мёртв, он отдал тело Юсуфу.

46 Юсуф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале могильную пещеру. Ко входу в могильную пещеру он привалил камень.

47 А Марьям из Магдалы и Марьям, мать Иосии, видели, куда Он был положен.

Вiд Марка

Розділ 15

1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.

2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.

3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.

4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“

5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.

7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.

8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.

9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.

11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.

12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“

13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“

14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“

15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.

16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.

18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.

20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.

21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.

23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.

24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.

25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.

26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.

27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.

28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“

29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —

30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“

31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!

32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.

33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“

35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“

36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“

37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!

38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.

39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“

40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,

41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —

43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.

44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.

45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.

46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.

47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка Глава 15	Вiд Марка Розділ 15
1 Рано утром главные священнослужители, старейшины, учители Таурата и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Ису, отвели и передали Его Пилату. .	1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Пилат спросил Его: – Ты Царь иудеев?– Ты сам так говоришь, – ответил Иса.	2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 Главные священнослужители выдвигали против Исы много обвинений,	3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 и Пилат опять спросил Его: – Почему Ты не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений?	4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Но, к удивлению Пилата, Иса и на это ничего не отвечал.	5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 На праздник Освобождения Пилат обычно отпускал одного из заключённых, по выбору народа.	6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 В это время в заключении находился человек по имени Бар-Абба, который вместе со своими сообщниками, совершил убийство во время бунта.	7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.	8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 – Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? – спросил Пилат.	9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 Он знал, что главные священнослужители предали Ису из зависти.	10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Но главные священнослужители подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Бар-Аббу.	11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 – Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царём иудеев? – спросил Пилат.	12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 – Распни Его! – закричала толпа.	13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 – За что? Какое зло сделал Он? – спросил Пилат. Однако толпа кричала всё громче: – Распни Его!	14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Бар-Аббу, а Ису отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.	15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 Солдаты отвели Ису во двор резиденции наместника и созвали весь полк.	16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.	17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 – Да здравствует Царь иудеев! – приветствовали они.	18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.	19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Ису в Его собственную одежду и вывели на распятие.	20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 По дороге они остановили человека, шедшего с поля, – это был Шимон из Кирены, отец Искандера и Руфа, – и заставили его нести крест Исы.	21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 Ису привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место» ).	22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 Они дали Ему вино, смешанное со смирной, . но Он не стал пить.	23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 Они распяли Ису, а Его одежду поделили между собой, бросая жребий, кому что взять.	24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Когда Его распяли, было девять часов утра.	25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 Надпись, указывавшая Его вину, гласила: ЦАРЬ ИУДЕЕВ.	26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 Вместе с Ним распяли и двух разбойников, одного по правую, другого по левую сторону от Него.	27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28	28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 Проходившие мимо бранили Его. Качая головами, они говорили: – Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!	29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 Спаси Себя, сойди с креста!	30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Главные священнослужители и учители Таурата тоже насмехались над Исой. – Спасал других, – говорили они, – а Себя спасти не может.	31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Масих, Царь Исраила! Пусть Он сойдёт с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.	32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 В полдень по всей земле стало темно, и это продолжалось до трёх часов дня.	33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 В три часа Иса громко крикнул: – Элахи, Элахи, льма шбактани? – (что означает: «Бог Мой, Бог Мой, почему Ты Меня оставил?»)	34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: – Слышите, пророка Ильяса зовёт.	35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил её на палку и дал Исе пить. – Подождите, давайте посмотрим, придёт Ильяс снять Его или нет, – сказал он.	36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Громко вскрикнув, Иса испустил дух.	37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.	38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 Стоявший напротив Исы римский офицер, увидев, как Он испустил дух, сказал: – Этот Человек действительно был Сыном Всевышнего (Божественным Царём)!	39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Марьям из Магдалы, Марьям, мать Якуба младшего и Иосии, и Саломия.	40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 Они следовали за Исой, когда Он был в Галилее, и помогали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.	41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 Был день приготовления к субботе. Вечером	42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Юсуф из Аримафеи, влиятельный член Высшего Совета, который и сам был из числа ожидавших Царства Всевышнего, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Исы.	43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Пилат удивился, услышав, что Иса так скоро умер. Он позвал римского офицера и спросил, давно ли Иса умер.	44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 Узнав от римского офицера, что Иса действительно мёртв, он отдал тело Юсуфу.	45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 Юсуф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале могильную пещеру. Ко входу в могильную пещеру он привалил камень.	46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 А Марьям из Магдалы и Марьям, мать Иосии, видели, куда Он был положен.	47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Ветхий
завет

Новый
завет