Song of SolomonChapter 3 |
|
1 UPON my bed by night I sought him whom my soul loves; I sought him but found him not. |
|
2 I will rise now and go about the city in the streets, and in the broad ways I will seek him whom my soul loves; I sought him but I found him not. |
|
3 The watchmen that go about the city found me; I asked them, Have you seen him whom my soul loves? |
|
4 Scarcely had I passed by them, when I found him whom my soul loves; I held him, and would not let him go until I had brought him into my mother's house and into the chamber of her that bore me. |
|
5 I charge you, O daughters of Jerusalem, by the gazelles or by the young roes of the field, that you stir not up nor awake my love till it please. |
|
6 Who is this that comes up from the wilderness like pillars of smoke, perfumed with myrrh and frankincense, compounded from all kinds of powdered sweet spices? |
|
7 Behold, the litter of Solomon is surrounded by sixty mighty men of the valiant of Israel. |
|
8 They all hold swords, being expert in war; every man has his sword upon his thigh because of fear in the night. |
|
9 King Solomon made himself a palace of wood of Lebanon. |
|
10 He made its pillars of silver, the floor thereof of gold, the covering of it of purple, the inside thereof being paved with a love gift from the daughters of Jerusalem. |
|
11 Go forth, O you daughters of Zion, and behold King Solomon with the crown with which his mother crowned him in the day of his wedding and in the day of the joy of his heart. |
Пiсня над пiснямиРозділ 3 |
|
1 |
|
2 Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́. |
|
3 Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“ |
|
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене! |
|
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“ |
|
6 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“ |
|
7 |
|
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го. |
|
9 Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в: |
|
10 стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських! |
|
11 Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“ |
Song of SolomonChapter 3 |
Пiсня над пiснямиРозділ 3 |
|
1 UPON my bed by night I sought him whom my soul loves; I sought him but found him not. |
1 |
|
2 I will rise now and go about the city in the streets, and in the broad ways I will seek him whom my soul loves; I sought him but I found him not. |
2 Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́. |
|
3 The watchmen that go about the city found me; I asked them, Have you seen him whom my soul loves? |
3 Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“ |
|
4 Scarcely had I passed by them, when I found him whom my soul loves; I held him, and would not let him go until I had brought him into my mother's house and into the chamber of her that bore me. |
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене! |
|
5 I charge you, O daughters of Jerusalem, by the gazelles or by the young roes of the field, that you stir not up nor awake my love till it please. |
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“ |
|
6 Who is this that comes up from the wilderness like pillars of smoke, perfumed with myrrh and frankincense, compounded from all kinds of powdered sweet spices? |
6 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“ |
|
7 Behold, the litter of Solomon is surrounded by sixty mighty men of the valiant of Israel. |
7 |
|
8 They all hold swords, being expert in war; every man has his sword upon his thigh because of fear in the night. |
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го. |
|
9 King Solomon made himself a palace of wood of Lebanon. |
9 Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в: |
|
10 He made its pillars of silver, the floor thereof of gold, the covering of it of purple, the inside thereof being paved with a love gift from the daughters of Jerusalem. |
10 стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських! |
|
11 Go forth, O you daughters of Zion, and behold King Solomon with the crown with which his mother crowned him in the day of his wedding and in the day of the joy of his heart. |
11 Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“ |