RuthChapter 2 |
|
1 AND Naomi had a kinsman of her husband's, a well-known man of wealth, of the family of Elimeleck, whose name was Boaz. |
|
2 And Ruth the Moabitess said to her mother-in-law Naomi, Let me now go to the field and glean ears of wheat after the reapers in whose sight I may find favor. And her mother-in-law said to her, Go, my daughter. |
|
3 So Ruth went to glean ears of wheat after the reapers; and it happened that she came upon a portion of the field belonging to Boaz, who was of the kindred of Elimeleck. |
|
4 And, behold, Boaz came from Beth-lehem, and said to the reapers, Peace be with you. And they answered him, The LORD bless you. |
|
5 Then Boaz said to the young man who was in charge of the reapers, Whose damsel is this? |
|
6 And the young man answered and said to him, It is the Moabite woman who came back with Naomi from the land of Moab; |
|
7 And she said, Let me glean the ears of wheat after the reapers; so she has been gleaning from the morning until the time of rest. |
|
8 Then Boaz said to Ruth, My daughter, have you not heard the saying, Do not glean in a field which is not yours? Now therefore stay here, and spend the night with my maidens. |
|
9 Look at the field where they are reaping, and follow them; behold, I have charged the young men that no man shall harm you; and when you get thirsty, go and drink from the vessels which the young men have drawn. |
|
10 Then she fell on her face to the ground, and made obeisance to him, and said, Is it because I have found grace in your eyes, that you should recognize me, seeing that I am a stranger? |
|
11 And Boaz said to her, I have been fully en_lbp_informed of all that you have done for your mother-in-law after the death of your husband; and how you have left your father and mother and your family, and come to a people that you did not know before. |
|
12 May the LORD God of Israel reward you, and may the One under whose wings you have come to take shelter recompense you. |
|
13 Then she said to him, Because I have found favor in your sight, my lord, and you have comforted me and have spoken kindly to your handmaid, let me become like one of your maidservants. |
|
14 And Boaz said to her at mealtime, Come near and eat of the bread; and he set her beside the reapers, and gave her barley-meal, and dipped bread in milk; then he gave her parched wheat, and she did eat and was satisfied, and she had some left over. |
|
15 And when she was risen up to glean, Boaz commanded his servants, saying, Let her glean even among the sheaves, and do not harm her; |
|
16 And they let her glean between the sheaves, and they did not harm her. |
|
17 So she gleaned in the field until evening, and beat out what she had gleaned; and it was about an ephah of barley. |
|
18 And she took it up and went into the city; and she showed her mother-in-law what she had gleaned; and she gave her of the food which was left over after she had eaten and was satisfied. |
|
19 And her mother-in-law said to her, Where did you glean today? Blessed be the place in which you were and the man in whose eyes you have found favor. And she told her mother-in-law where she had been, and said, The man's name in whose field I gleaned today is Boaz. |
|
20 And Naomi said to her daughter-in-law, Blessed is the LORD, because he has not caused his kindness to cease from the living nor from the dead. And Naomi said to her, The man is near of kin to us, he is one of our nearest kinsmen. |
|
21 And Ruth said to her mother-in-law, He said to me also, You shall keep close by my servants until all the harvest is finished. |
|
22 And Naomi said to Ruth her daughter-in-law, Happy are you, my daughter, for you have kept close to his maidens, and no man harmed you in the field, whose owner you did not know! |
|
23 So she kept close by the maidservants of Boaz to glean until the end of the barley harvest and of the wheat harvest; and Ruth dwelt with her mother-in-law. |
РутРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
|
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
|
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
|
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
|
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
|
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
|
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
|
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
|
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
|
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
|
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
|
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
|
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
|
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
|
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
|
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
|
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
|
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
|
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
|
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
|
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
|
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |
RuthChapter 2 |
РутРозділ 2 |
|
1 AND Naomi had a kinsman of her husband's, a well-known man of wealth, of the family of Elimeleck, whose name was Boaz. |
1 |
|
2 And Ruth the Moabitess said to her mother-in-law Naomi, Let me now go to the field and glean ears of wheat after the reapers in whose sight I may find favor. And her mother-in-law said to her, Go, my daughter. |
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
|
3 So Ruth went to glean ears of wheat after the reapers; and it happened that she came upon a portion of the field belonging to Boaz, who was of the kindred of Elimeleck. |
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
|
4 And, behold, Boaz came from Beth-lehem, and said to the reapers, Peace be with you. And they answered him, The LORD bless you. |
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
|
5 Then Boaz said to the young man who was in charge of the reapers, Whose damsel is this? |
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
|
6 And the young man answered and said to him, It is the Moabite woman who came back with Naomi from the land of Moab; |
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
|
7 And she said, Let me glean the ears of wheat after the reapers; so she has been gleaning from the morning until the time of rest. |
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
|
8 Then Boaz said to Ruth, My daughter, have you not heard the saying, Do not glean in a field which is not yours? Now therefore stay here, and spend the night with my maidens. |
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
|
9 Look at the field where they are reaping, and follow them; behold, I have charged the young men that no man shall harm you; and when you get thirsty, go and drink from the vessels which the young men have drawn. |
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
|
10 Then she fell on her face to the ground, and made obeisance to him, and said, Is it because I have found grace in your eyes, that you should recognize me, seeing that I am a stranger? |
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
|
11 And Boaz said to her, I have been fully en_lbp_informed of all that you have done for your mother-in-law after the death of your husband; and how you have left your father and mother and your family, and come to a people that you did not know before. |
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
|
12 May the LORD God of Israel reward you, and may the One under whose wings you have come to take shelter recompense you. |
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
|
13 Then she said to him, Because I have found favor in your sight, my lord, and you have comforted me and have spoken kindly to your handmaid, let me become like one of your maidservants. |
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
|
14 And Boaz said to her at mealtime, Come near and eat of the bread; and he set her beside the reapers, and gave her barley-meal, and dipped bread in milk; then he gave her parched wheat, and she did eat and was satisfied, and she had some left over. |
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
|
15 And when she was risen up to glean, Boaz commanded his servants, saying, Let her glean even among the sheaves, and do not harm her; |
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
|
16 And they let her glean between the sheaves, and they did not harm her. |
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
|
17 So she gleaned in the field until evening, and beat out what she had gleaned; and it was about an ephah of barley. |
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
|
18 And she took it up and went into the city; and she showed her mother-in-law what she had gleaned; and she gave her of the food which was left over after she had eaten and was satisfied. |
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
|
19 And her mother-in-law said to her, Where did you glean today? Blessed be the place in which you were and the man in whose eyes you have found favor. And she told her mother-in-law where she had been, and said, The man's name in whose field I gleaned today is Boaz. |
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
|
20 And Naomi said to her daughter-in-law, Blessed is the LORD, because he has not caused his kindness to cease from the living nor from the dead. And Naomi said to her, The man is near of kin to us, he is one of our nearest kinsmen. |
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
|
21 And Ruth said to her mother-in-law, He said to me also, You shall keep close by my servants until all the harvest is finished. |
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
|
22 And Naomi said to Ruth her daughter-in-law, Happy are you, my daughter, for you have kept close to his maidens, and no man harmed you in the field, whose owner you did not know! |
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
|
23 So she kept close by the maidservants of Boaz to glean until the end of the barley harvest and of the wheat harvest; and Ruth dwelt with her mother-in-law. |
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |