Luke

Chapter 12

1 WHEN a large number of people had gathered together, so as to tread on one another, Jesus began to say to his disciples, First of all, Beware you of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.

2 For there is nothing that is covered, that will not be uncovered; and what is hidden that will not be known.

3 For whatever you have said in darkness will be heard in the light; and what you have whispered in the ears in the inner chambers will be preached on the housetops.

4 I say to you, my friends, Do not be afraid of those who kill the body, and after that have nothing more they can do.

5 But I will show you of whom to be afraid; of him who after he has killed has the power to throw into hell; yes, I say to you, Fear him.

6 Are not five sparrows sold for two pennies? And yet not one of them is lost before God.

7 But so far as you are concerned, even the hairs of your head are all numbered; therefore fear not, because you are much more important than many sparrows.

8 I say to you, Whoever will acknowledge me before men, the Son of man will also acknowledge him before the angels of God.

9 But he who denies me before men, I will deny him before the angels of God.

10 And whoever says a word against the Son of man, will be forgiven; but he who blasphemes against the Holy Spirit will not be forgiven.

11 When they bring you to the synagogues before the leaders and authorities, do not worry how you will answer, or what you will say;

12 For the Holy Spirit will teach you at that very hour what you ought to say.

13 And one of the men from the crowd said to him, Teacher, speak to my brother to divide the inheritance with me.

14 Jesus said to him, Man, who appointed me a judge or a property divider over you?

15 And he said to his disciples, Beware of all covetousness, because life does not depend on abundance of wealth.

16 Then he told them a parable. The land of a rich man brought him a great many crops.

17 And he reasoned within himself and said, What shall I do, for I have no place to gather my crops?

18 So he said, I will do this; I will tear down my barns, and build them and enlarge them; and gather there all my wheat and my good things.

19 And I will say to myself, Myself, you have many good things stored up for many years; rest, eat, drink, and be happy.

20 But God said to him, O you shortsighted, this very night your life will be demanded of you; and these things which you have prepared, to whom will they he left?

21 Such is he who lays up treasures for himself, and is not rich in the things in God.

22 And he said to his disciples, Therefore I say to you, Do not worry for your life, what you will eat; nor for your body, what you will wear.

23 For the life is much more important than food, and the body than clothing.

24 Observe the ravens; for they do not sow nor reap, and they have no storerooms and barns; and yet God feeds them; how much more important are you than the fowls?

25 Who is among you, who by worrying, can add to his stature one cubit?

26 So if you are not able to do the smaller thing, why do you worry about the rest?

27 Observe the flowers, how they grow; for they do not toil nor do they spin; but I say to you, that not even Solomon with all his glory was covered like one of these.

28 And if God clothes in such fashion the grass of the field, which today is and tomorrow falls into the fireplace; how much more is he to you, O you of little faith?

29 So do not be anxious what you will eat, and what you will drink, and let not your mind be disturbed by these things.

30 For worldly people seek after all these things; and your Father knows that these things are also necessary for you.

31 But you, seek the kingdom of God; and all of these things shall be added to you.

32 Do not be afraid, O little flock; for your Father is pleased to give you the kingdom.

33 Sell your possessions and give them as alms; make for yourselves purses which do not wear out, and a treasure in heaven that does not run short, where the thief does not come near, and moth does not destroy.

34 For where your treasure is, there also will be your heart.

35 Let your girdle be fastened on your loins, and your lamps lighted.

36 And be like men who expect their master, when he will return from the wedding house; so that when he comes and knocks, they will immediately open the door for him.

37 Blessed are those servants, whom their master, when he comes, finds awake; truly I say to you, that he will gird himself and make them sit down, and come in, and serve them.

38 If he should come in the second or the third watch and find them so, blessed are those servants.

39 But know this, that if the master of the house knew at what watch the thief would come, he would have kept awake, and not allowed his house to be plundered.

40 Therefore, you also be ready; for the Son of man will come in that very hour which you do not expect.

41 Simon Peter said to him, Our Lord, do you speak this parable to us, or also to all men?

42 Jesus said to him, Who is the faithful and wise steward, whom his master will appoint over his household, to give supplies in due time?

43 Blessed is that servant, whom when his master comes will find him so doing.

44 Truly I say to you, that he will appoint him over all his wealth.

45 But if that servant should say in his heart, My master has delayed his coming; and begins to beat the servants and maidservants of his master, and then begins to eat and drink and get drunk;

46 The master of that servant will come in a day and at an hour that he does not expect or know; and he will severely punish him, and place him with those who are not trustworthy.

47 And the servant who knows the wishes of his master, and does not make ready according to his wishes, will receive a severe beating.

48 But he who does not know, and does what is worthy of punishment will receive less beating. For to whomever more is given, of him more will be required; and to whom much is entrusted, more will be required of his hand.

49 I came to set the earth on fire; and I wish to do it, if it has not already been kindled.

50 I have a baptism to be baptized with; and I am oppressed until it is fulfilled.

51 Do you think that I have come to bring peace on earth? I say to you, No, but divisions;

52 For from henceforth there will be five in a house, who will be divided, three against two, and two against three.

53 For a father will be divided against his son, and a son against his father; a mother against her daughter, and a daughter against her mother; a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.

54 And he said to the people, When you see a cloud rise from the west, you immediately say, It will rain; and it is so.

55 And when the wind blows from the south, you say, It will be hot; and it is so.

56 O you hypocrites, you know how to discern the face of the earth and of the sky; how then is it that you do not discern this time?

57 Why do you not of yourselves judge what is right?

58 For when you go with your accuser to the district leader, while you are on the way give something and settle with him; otherwise he might take you to the judge, and the judge will deliver you to the prison warden, and the prison warden will throw you in prison.

59 Truly I say to you, you will not come out from thence, until you pay the last penny.

Вiд Луки

Розділ 12

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

Luke

Chapter 12

Вiд Луки

Розділ 12

1 WHEN a large number of people had gathered together, so as to tread on one another, Jesus began to say to his disciples, First of all, Beware you of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 For there is nothing that is covered, that will not be uncovered; and what is hidden that will not be known.

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 For whatever you have said in darkness will be heard in the light; and what you have whispered in the ears in the inner chambers will be preached on the housetops.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 I say to you, my friends, Do not be afraid of those who kill the body, and after that have nothing more they can do.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 But I will show you of whom to be afraid; of him who after he has killed has the power to throw into hell; yes, I say to you, Fear him.

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Are not five sparrows sold for two pennies? And yet not one of them is lost before God.

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 But so far as you are concerned, even the hairs of your head are all numbered; therefore fear not, because you are much more important than many sparrows.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 I say to you, Whoever will acknowledge me before men, the Son of man will also acknowledge him before the angels of God.

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 But he who denies me before men, I will deny him before the angels of God.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 And whoever says a word against the Son of man, will be forgiven; but he who blasphemes against the Holy Spirit will not be forgiven.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 When they bring you to the synagogues before the leaders and authorities, do not worry how you will answer, or what you will say;

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 For the Holy Spirit will teach you at that very hour what you ought to say.

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 And one of the men from the crowd said to him, Teacher, speak to my brother to divide the inheritance with me.

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 Jesus said to him, Man, who appointed me a judge or a property divider over you?

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 And he said to his disciples, Beware of all covetousness, because life does not depend on abundance of wealth.

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 Then he told them a parable. The land of a rich man brought him a great many crops.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 And he reasoned within himself and said, What shall I do, for I have no place to gather my crops?

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 So he said, I will do this; I will tear down my barns, and build them and enlarge them; and gather there all my wheat and my good things.

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 And I will say to myself, Myself, you have many good things stored up for many years; rest, eat, drink, and be happy.

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 But God said to him, O you shortsighted, this very night your life will be demanded of you; and these things which you have prepared, to whom will they he left?

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Such is he who lays up treasures for himself, and is not rich in the things in God.

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 And he said to his disciples, Therefore I say to you, Do not worry for your life, what you will eat; nor for your body, what you will wear.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 For the life is much more important than food, and the body than clothing.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Observe the ravens; for they do not sow nor reap, and they have no storerooms and barns; and yet God feeds them; how much more important are you than the fowls?

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Who is among you, who by worrying, can add to his stature one cubit?

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 So if you are not able to do the smaller thing, why do you worry about the rest?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Observe the flowers, how they grow; for they do not toil nor do they spin; but I say to you, that not even Solomon with all his glory was covered like one of these.

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 And if God clothes in such fashion the grass of the field, which today is and tomorrow falls into the fireplace; how much more is he to you, O you of little faith?

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 So do not be anxious what you will eat, and what you will drink, and let not your mind be disturbed by these things.

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 For worldly people seek after all these things; and your Father knows that these things are also necessary for you.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 But you, seek the kingdom of God; and all of these things shall be added to you.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Do not be afraid, O little flock; for your Father is pleased to give you the kingdom.

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Sell your possessions and give them as alms; make for yourselves purses which do not wear out, and a treasure in heaven that does not run short, where the thief does not come near, and moth does not destroy.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 For where your treasure is, there also will be your heart.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Let your girdle be fastened on your loins, and your lamps lighted.

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 And be like men who expect their master, when he will return from the wedding house; so that when he comes and knocks, they will immediately open the door for him.

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Blessed are those servants, whom their master, when he comes, finds awake; truly I say to you, that he will gird himself and make them sit down, and come in, and serve them.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 If he should come in the second or the third watch and find them so, blessed are those servants.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 But know this, that if the master of the house knew at what watch the thief would come, he would have kept awake, and not allowed his house to be plundered.

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Therefore, you also be ready; for the Son of man will come in that very hour which you do not expect.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Simon Peter said to him, Our Lord, do you speak this parable to us, or also to all men?

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 Jesus said to him, Who is the faithful and wise steward, whom his master will appoint over his household, to give supplies in due time?

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Blessed is that servant, whom when his master comes will find him so doing.

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Truly I say to you, that he will appoint him over all his wealth.

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 But if that servant should say in his heart, My master has delayed his coming; and begins to beat the servants and maidservants of his master, and then begins to eat and drink and get drunk;

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 The master of that servant will come in a day and at an hour that he does not expect or know; and he will severely punish him, and place him with those who are not trustworthy.

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 And the servant who knows the wishes of his master, and does not make ready according to his wishes, will receive a severe beating.

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 But he who does not know, and does what is worthy of punishment will receive less beating. For to whomever more is given, of him more will be required; and to whom much is entrusted, more will be required of his hand.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 I came to set the earth on fire; and I wish to do it, if it has not already been kindled.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 I have a baptism to be baptized with; and I am oppressed until it is fulfilled.

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Do you think that I have come to bring peace on earth? I say to you, No, but divisions;

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 For from henceforth there will be five in a house, who will be divided, three against two, and two against three.

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 For a father will be divided against his son, and a son against his father; a mother against her daughter, and a daughter against her mother; a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 And he said to the people, When you see a cloud rise from the west, you immediately say, It will rain; and it is so.

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 And when the wind blows from the south, you say, It will be hot; and it is so.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 O you hypocrites, you know how to discern the face of the earth and of the sky; how then is it that you do not discern this time?

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Why do you not of yourselves judge what is right?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 For when you go with your accuser to the district leader, while you are on the way give something and settle with him; otherwise he might take you to the judge, and the judge will deliver you to the prison warden, and the prison warden will throw you in prison.

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Truly I say to you, you will not come out from thence, until you pay the last penny.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“