CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Job 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Job

Chapter 1

1 THERE was a man in the land of Uz whose name was Job; and that man was innocent and upright, and one who revered God and turned away from evil.

2 And there were born to him seven sons and three daughters.

3 His substance was seven thousand sheep and three thousand camels and five hundred yoke of oxen and five hundred she-asses and a very great household; so that this man was the greatest of all the men of the East.

4 And his sons went and feasted in the house of each other on his appointed day; and they would send and invite their three sisters to eat and drink with them.

5 And it was so, when the days of their feasting were over, that Job sent and sanctified them, and rose up early in the morning, and offered burnt offerings according to the number of them all; for Job said, It may be that my sons have sinned, and cursed God in their hearts. Thus did Job continually.

6 Now there was a day when the sons of God came to present them selves before the LORD, and Satan came also among them.

7 And the LORD said to Satan, Whence have you come? Then Satan answered the LORD, and said, From going to and fro in the earth, and from walking on it.

8 Then the LORD said to Satan, Have you considered my servant Job, that there is none like him in the earth, an innocent and upright man, one who reveres God, and turns away from evil?

9 Then Satan answered the LORD and said, Does Job revere God for nought?

10 Thou hast rested thy hand of protection upon him and upon his house and upon his children and upon everything that he has everywhere; thou hast blessed the work of his hands, and his substance is increased in the land.

11 But put forth thy hand now, and destroy all that he has, and he will curse thee to thy face.

12 And the LORD said to Satan, Behold, all that he has is in your power; only upon himself you shall not put forth your hand. So Satan went out from the presence of the LORD.

13 And there was a day when Job's sons and his daughters were eating and drinking wine in their oldest brother's house;

14 And there came a messenger to Job, and said to him, The oxen were plowing, and the asses feeding be side them;

15 And robbers raided them, and carried them away, and they have slain the servants with the edge of the sword, and I only have escaped to en_lbp_inform you.

16 While he was yet speaking, there came another, and said to him, The fire of God is fallen from heaven, and has burned up the sheep and the shepherds, and consumed them; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

17 While he was yet speaking, there came another, and said to him, The Chaldeans divided themselves into three bands, and raided the camels, and carried them away, and slew the servants with the edge of the sword; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

18 While he was yet speaking, there came another, and said to him, Your sons and your daughters were eating and drinking wine in their oldest brother's house;

19 And, behold, there came a great wind from the wilderness, and smote the four corners of the house, and it fell upon the young men, and they are dead; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

20 Then Job arose, and rent his mantle, and shaved his head, and fell down upon the ground, and worshipped,

21 And he said, Naked I came out of my mother's womb, and naked shall I return; the LORD gave, and the LORD has taken away; blessed be the name of the LORD.

22 In all these disasters, Job did not sin, nor did he blaspheme against the LORD.

Йов

Розділ 1

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Job

Chapter 1

Йов

Розділ 1

1 THERE was a man in the land of Uz whose name was Job; and that man was innocent and upright, and one who revered God and turned away from evil.

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

2 And there were born to him seven sons and three daughters.

2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

3 His substance was seven thousand sheep and three thousand camels and five hundred yoke of oxen and five hundred she-asses and a very great household; so that this man was the greatest of all the men of the East.

3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

4 And his sons went and feasted in the house of each other on his appointed day; and they would send and invite their three sisters to eat and drink with them.

4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

5 And it was so, when the days of their feasting were over, that Job sent and sanctified them, and rose up early in the morning, and offered burnt offerings according to the number of them all; for Job said, It may be that my sons have sinned, and cursed God in their hearts. Thus did Job continually.

5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

6 Now there was a day when the sons of God came to present them selves before the LORD, and Satan came also among them.

6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

7 And the LORD said to Satan, Whence have you come? Then Satan answered the LORD, and said, From going to and fro in the earth, and from walking on it.

7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

8 Then the LORD said to Satan, Have you considered my servant Job, that there is none like him in the earth, an innocent and upright man, one who reveres God, and turns away from evil?

8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

9 Then Satan answered the LORD and said, Does Job revere God for nought?

9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

10 Thou hast rested thy hand of protection upon him and upon his house and upon his children and upon everything that he has everywhere; thou hast blessed the work of his hands, and his substance is increased in the land.

10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

11 But put forth thy hand now, and destroy all that he has, and he will curse thee to thy face.

11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

12 And the LORD said to Satan, Behold, all that he has is in your power; only upon himself you shall not put forth your hand. So Satan went out from the presence of the LORD.

12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

13 And there was a day when Job's sons and his daughters were eating and drinking wine in their oldest brother's house;

13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

14 And there came a messenger to Job, and said to him, The oxen were plowing, and the asses feeding be side them;

14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

15 And robbers raided them, and carried them away, and they have slain the servants with the edge of the sword, and I only have escaped to en_lbp_inform you.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

16 While he was yet speaking, there came another, and said to him, The fire of God is fallen from heaven, and has burned up the sheep and the shepherds, and consumed them; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

17 While he was yet speaking, there came another, and said to him, The Chaldeans divided themselves into three bands, and raided the camels, and carried them away, and slew the servants with the edge of the sword; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

18 While he was yet speaking, there came another, and said to him, Your sons and your daughters were eating and drinking wine in their oldest brother's house;

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

19 And, behold, there came a great wind from the wilderness, and smote the four corners of the house, and it fell upon the young men, and they are dead; and I only have escaped to en_lbp_inform you.

19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

20 Then Job arose, and rent his mantle, and shaved his head, and fell down upon the ground, and worshipped,

20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

21 And he said, Naked I came out of my mother's womb, and naked shall I return; the LORD gave, and the LORD has taken away; blessed be the name of the LORD.

21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

22 In all these disasters, Job did not sin, nor did he blaspheme against the LORD.

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!