CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 41
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Genesis

Chapter 41

1 AND it came to pass, two years later, Pharaoh dreamed; and he was standing by the river.

2 And, behold, there came up out of the river seven beautiful and fat cows; and they fed in a meadow.

3 And, behold, seven other cows came up after them out of the river, ill-favored and lean; and stood beside the other cows on the bank of the river.

4 And the ill-favored and lean cows ate up the seven beautiful and fat cows. So Pharaoh awoke.

5 And he slept and dreamed a second time; and, behold, seven ears of grain were growing on a single stalk, rank and good.

6 And, behold, seven thin ears blasted by the east wind, sprang up after them.

7 And the seven thin ears devoured the seven rank and full ears. And Pharaoh awoke, and, behold, it was a dream.

8 And it came to pass in the morning that his spirit was troubled; so he sent and called for all the magicians and all the wise men of Egypt; and Pharaoh told them his dreams; but there was no man who could interpret them to Pharaoh.

9 Then the chief butler spoke in the presence of Pharaoh, and said, I will mention my offense today;

10 Pharaoh was angry with his servants, and put me in the prison in the commander of the guard's house, both me and the chief baker;

11 And we dreamed dreams in the same night, I and he; we dreamed each man according to the interpretation of his dream.

12 And there was with us a young man, a Hebrew, a servant of the commander of the guard; and we told him our dreams, and he interpreted to us our dreams; to each man according to his dream he did interpret.

13 And it came to pass, as he interpreted to us, so it was; I was restored to my position, and he was crucified.

14 Then Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon; and he shaved himself, and changed his clothes, and came in before Pharaoh.

15 And Pharaoh said to Joseph, I have dreamed a dream, and there is none that can interpret it; and I have heard concerning you, that when you hear a dream you can interpret it.

16 And Joseph answered and said to Pharaoh, Do you think, perhaps, that without God I am able to give Pharaoh an answer that everything will be well?

17 Then Pharaoh said to Joseph, In my dream I was standing on the bank of the river;

18 And, behold, there came up out of the river seven fat and beautiful cows; and they fed in a meadow;

19 And, behold, seven other cows came up after them, poor and ill-favored and lean. I had never seen such ill-favored cows in all the land of Egypt.

20 And the lean and ill-favored cows ate up the first seven fat cows;

21 And when they had eaten them up, it could not be known that they had eaten them: for they were still ill-favored, as at the beginning. Then I awoke.

22 And again, I saw in my dream, and, behold, seven ears of grain growing on one stalk, full and good;

23 And, behold, seven other ears, thin and blasted by the east wind, sprang up after them;

24 And the thin ears devoured the seven good ears; and I told this to the magicians; but there was no one who could interpret these dreams to me.

25 And Joseph said to Pharaoh, The dream of Pharaoh is one; God has shown Pharaoh what he is about to do.

26 The seven good cows are seven years; and the seven good ears are seven years; the dream is one.

27 And the seven lean and ill-favored cows that came up after them are seven years; and the seven thin ears blasted by the east wind shall be seven years of famine.

28 It is the thing which I told Pharaoh; what God is about to do he has shown to Pharaoh.

29 Behold. there are coming seven years of great plenty throughout all the land of Egypt;

30 And there shall arise after them seven years of famine; and all the plenty shall be forgotten in the land of Egypt; and the famine shall consume the land;

31 And the plenty shall not be remembered in the land because of the famine which shall follow; for it shall be very severe.

32 And as for that the dream was repeated to Pharaoh twice; it is because the thing is already prepared by God, and God will hasten to bring it to pass.

33 Now therefore let Pharaoh find a discreet and wise man, and appoint him an overseer over the land of Egypt.

34 Let Pharaoh do this, and let him appoint officers over the land of Egypt to take the fifth part of the produce of the land of Egypt during the seven plenteous years.

35 And let them gather all the wheat of these good years that are coming, and store up the grain under the authority of Pharaoh, and let them keep the grain in the towns.

36 And let the grain be kept for the land against the seven years of famine which shall come in the land of Egypt; so that the land may not perish through the famine.

37 And the thing was good in the eyes of Pharaoh, and in the eyes of all his servants.

38 And Pharaoh said to his servants, Can we find such a man as this, in whom the Spirit of God is?

39 Then Pharaoh said to Joseph. Forasmuch as God has shown you all this, there is none so wise and discreet as you are:

40 You shall be over my household, and according to your word shall all my people be ruled; only on the throne will I be greater than you.

41 And Pharaoh said to Joseph, See, I have made you governor over all the land of Egypt.

42 Then Pharaoh took off his ring from his hand, and put it on Joseph's hand, and arrayed him in robes of fine linen, and put a gold chain about his neck:

43 And he made him to ride in another chariot which belonged to him; and they cried before him, Father and governor! Thus he made him governor over all the land of Egypt.

44 And Pharaoh said to Joseph, I Pharaoh have commanded that without your orders no man shall undertake anything in all the land of Egypt.

45 Then Pharaoh called Joseph's name Zaphnath-paaneah (because the hidden things were revealed to him); and he gave him to wife Asiath the daughter of Potipherah priest of On. And Joseph went throughout all the land of Egypt.

46 And Joseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. And Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.

47 And in the seven plenteous years the land brought forth abundantly.

48 And he gathered up all the grain of the seven plenteous years which were in the land of Egypt, and stored up the grain in towns; the grain of the fields which was round about every town he stored in the same.

49 And Joseph stored up grain as the sand of the sea, very much, until he was tired of numbering it; for it was without number.

50 And to Joseph were born two sons before the years of famine came, whom Asiath the daughter of Potipherah priest of On bore to him.

51 And Joseph called the name of his first-born Manasseh; For God, said he, has made me forget all my troubles, and all my father's house.

52 And the name of the second he called Ephraim; For God has made me to be fruitful in the land of my affliction.

53 And the seven years of plenty that were in the land of Egypt came to an end.

54 And the seven years of famine began to come, according as Joseph had said; and there was famine in all lands; and in all the land of Egypt there was no bread.

55 And when all the land of Egypt was famished, the people complained against Pharaoh because of the lack of bread; and Pharaoh said to all the Egyptians, Go to Joseph; and what he says to you, do.

56 And the famine was over all the face of the land, and Joseph opened all the storehouses, and sold to the Egyptians;

57 And the famine was severe in the land of Egypt. And the people from all lands came to Egypt to Joseph to buy grain; because the famine was severe in all lands.

Буття

Розділ 41

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Genesis

Chapter 41

Буття

Розділ 41

1 AND it came to pass, two years later, Pharaoh dreamed; and he was standing by the river.

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 And, behold, there came up out of the river seven beautiful and fat cows; and they fed in a meadow.

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 And, behold, seven other cows came up after them out of the river, ill-favored and lean; and stood beside the other cows on the bank of the river.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 And the ill-favored and lean cows ate up the seven beautiful and fat cows. So Pharaoh awoke.

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 And he slept and dreamed a second time; and, behold, seven ears of grain were growing on a single stalk, rank and good.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 And, behold, seven thin ears blasted by the east wind, sprang up after them.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 And the seven thin ears devoured the seven rank and full ears. And Pharaoh awoke, and, behold, it was a dream.

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 And it came to pass in the morning that his spirit was troubled; so he sent and called for all the magicians and all the wise men of Egypt; and Pharaoh told them his dreams; but there was no man who could interpret them to Pharaoh.

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 Then the chief butler spoke in the presence of Pharaoh, and said, I will mention my offense today;

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Pharaoh was angry with his servants, and put me in the prison in the commander of the guard's house, both me and the chief baker;

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 And we dreamed dreams in the same night, I and he; we dreamed each man according to the interpretation of his dream.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 And there was with us a young man, a Hebrew, a servant of the commander of the guard; and we told him our dreams, and he interpreted to us our dreams; to each man according to his dream he did interpret.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 And it came to pass, as he interpreted to us, so it was; I was restored to my position, and he was crucified.

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 Then Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon; and he shaved himself, and changed his clothes, and came in before Pharaoh.

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 And Pharaoh said to Joseph, I have dreamed a dream, and there is none that can interpret it; and I have heard concerning you, that when you hear a dream you can interpret it.

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 And Joseph answered and said to Pharaoh, Do you think, perhaps, that without God I am able to give Pharaoh an answer that everything will be well?

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 Then Pharaoh said to Joseph, In my dream I was standing on the bank of the river;

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 And, behold, there came up out of the river seven fat and beautiful cows; and they fed in a meadow;

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 And, behold, seven other cows came up after them, poor and ill-favored and lean. I had never seen such ill-favored cows in all the land of Egypt.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 And the lean and ill-favored cows ate up the first seven fat cows;

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 And when they had eaten them up, it could not be known that they had eaten them: for they were still ill-favored, as at the beginning. Then I awoke.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 And again, I saw in my dream, and, behold, seven ears of grain growing on one stalk, full and good;

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 And, behold, seven other ears, thin and blasted by the east wind, sprang up after them;

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 And the thin ears devoured the seven good ears; and I told this to the magicians; but there was no one who could interpret these dreams to me.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 And Joseph said to Pharaoh, The dream of Pharaoh is one; God has shown Pharaoh what he is about to do.

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 The seven good cows are seven years; and the seven good ears are seven years; the dream is one.

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 And the seven lean and ill-favored cows that came up after them are seven years; and the seven thin ears blasted by the east wind shall be seven years of famine.

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 It is the thing which I told Pharaoh; what God is about to do he has shown to Pharaoh.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Behold. there are coming seven years of great plenty throughout all the land of Egypt;

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 And there shall arise after them seven years of famine; and all the plenty shall be forgotten in the land of Egypt; and the famine shall consume the land;

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 And the plenty shall not be remembered in the land because of the famine which shall follow; for it shall be very severe.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 And as for that the dream was repeated to Pharaoh twice; it is because the thing is already prepared by God, and God will hasten to bring it to pass.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 Now therefore let Pharaoh find a discreet and wise man, and appoint him an overseer over the land of Egypt.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Let Pharaoh do this, and let him appoint officers over the land of Egypt to take the fifth part of the produce of the land of Egypt during the seven plenteous years.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 And let them gather all the wheat of these good years that are coming, and store up the grain under the authority of Pharaoh, and let them keep the grain in the towns.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 And let the grain be kept for the land against the seven years of famine which shall come in the land of Egypt; so that the land may not perish through the famine.

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 And the thing was good in the eyes of Pharaoh, and in the eyes of all his servants.

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 And Pharaoh said to his servants, Can we find such a man as this, in whom the Spirit of God is?

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 Then Pharaoh said to Joseph. Forasmuch as God has shown you all this, there is none so wise and discreet as you are:

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 You shall be over my household, and according to your word shall all my people be ruled; only on the throne will I be greater than you.

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 And Pharaoh said to Joseph, See, I have made you governor over all the land of Egypt.

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 Then Pharaoh took off his ring from his hand, and put it on Joseph's hand, and arrayed him in robes of fine linen, and put a gold chain about his neck:

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 And he made him to ride in another chariot which belonged to him; and they cried before him, Father and governor! Thus he made him governor over all the land of Egypt.

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 And Pharaoh said to Joseph, I Pharaoh have commanded that without your orders no man shall undertake anything in all the land of Egypt.

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 Then Pharaoh called Joseph's name Zaphnath-paaneah (because the hidden things were revealed to him); and he gave him to wife Asiath the daughter of Potipherah priest of On. And Joseph went throughout all the land of Egypt.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 And Joseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. And Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 And in the seven plenteous years the land brought forth abundantly.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 And he gathered up all the grain of the seven plenteous years which were in the land of Egypt, and stored up the grain in towns; the grain of the fields which was round about every town he stored in the same.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 And Joseph stored up grain as the sand of the sea, very much, until he was tired of numbering it; for it was without number.

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 And to Joseph were born two sons before the years of famine came, whom Asiath the daughter of Potipherah priest of On bore to him.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 And Joseph called the name of his first-born Manasseh; For God, said he, has made me forget all my troubles, and all my father's house.

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 And the name of the second he called Ephraim; For God has made me to be fruitful in the land of my affliction.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 And the seven years of plenty that were in the land of Egypt came to an end.

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 And the seven years of famine began to come, according as Joseph had said; and there was famine in all lands; and in all the land of Egypt there was no bread.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 And when all the land of Egypt was famished, the people complained against Pharaoh because of the lack of bread; and Pharaoh said to all the Egyptians, Go to Joseph; and what he says to you, do.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 And the famine was over all the face of the land, and Joseph opened all the storehouses, and sold to the Egyptians;

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 And the famine was severe in the land of Egypt. And the people from all lands came to Egypt to Joseph to buy grain; because the famine was severe in all lands.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.