PsalmsPsalm 104 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
ПсалмиПсалом 104 |
|
1 |
|
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́! |
|
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа! |
|
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте! |
|
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його, |
|
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів, |
|
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака. |
|
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки, |
|
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“! |
|
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній, |
|
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду. |
|
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“ |
|
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в. |
|
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був. |
|
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло, |
|
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило. |
|
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в. |
|
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм, |
|
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в. |
|
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї. |
|
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів. |
|
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його. |
|
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, |
|
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї. |
|
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його. |
|
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу. |
|
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх. |
|
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому. |
|
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю. |
|
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював. |
|
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, — |
|
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла. |
PsalmsPsalm 104 |
ПсалмиПсалом 104 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́! |
|
3 |
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа! |
|
4 |
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте! |
|
5 |
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його, |
|
6 |
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
7 |
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
8 |
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів, |
|
9 |
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака. |
|
10 |
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки, |
|
11 |
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“! |
|
12 |
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній, |
|
13 |
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду. |
|
14 |
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
15 |
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“ |
|
16 |
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в. |
|
17 |
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був. |
|
18 |
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло, |
|
19 |
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило. |
|
20 |
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в. |
|
21 |
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм, |
|
22 |
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в. |
|
23 |
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї. |
|
24 |
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів. |
|
25 |
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його. |
|
26 |
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, |
|
27 |
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї. |
|
28 |
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його. |
|
29 |
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу. |
|
30 |
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх. |
|
31 |
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому. |
|
32 |
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю. |
|
33 |
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював. |
|
34 |
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, — |
|
35 |
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла. |