ProverbsChapter 28 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
ПриповiстiРозділ 28 |
|
1 |
|
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго. |
|
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває. |
|
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться. |
|
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють. |
|
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч. |
|
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́. |
|
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних. |
|
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того. |
|
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро. |
|
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її. |
|
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну. |
|
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний. |
|
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе. |
|
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим. |
|
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі. |
|
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють! |
|
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г. |
|
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю. |
|
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться. |
|
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть. |
|
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́. |
|
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком. |
|
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг. |
|
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений. |
|
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний. |
|
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять. |
|
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні. |
ProverbsChapter 28 |
ПриповiстiРозділ 28 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго. |
|
3 |
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває. |
|
4 |
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться. |
|
5 |
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють. |
|
6 |
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч. |
|
7 |
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́. |
|
8 |
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних. |
|
9 |
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того. |
|
10 |
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро. |
|
11 |
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її. |
|
12 |
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну. |
|
13 |
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний. |
|
14 |
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе. |
|
15 |
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим. |
|
16 |
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі. |
|
17 |
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють! |
|
18 |
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г. |
|
19 |
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю. |
|
20 |
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться. |
|
21 |
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть. |
|
22 |
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́. |
|
23 |
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком. |
|
24 |
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг. |
|
25 |
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений. |
|
26 |
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний. |
|
27 |
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять. |
|
28 |
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні. |