HebrewsChapter 7 |
|
1 |
|
2 To whom |
|
3 Without father, |
|
4 |
|
5 And |
|
6 But |
|
7 And |
|
8 And |
|
9 And |
|
10 For |
|
11 |
|
12 |
|
13 For |
|
14 For |
|
15 And |
|
16 Who |
|
17 For |
|
18 |
|
19 For |
|
20 And |
|
21 (For |
|
22 By |
|
23 And |
|
24 But |
|
25 Wherefore |
|
26 For |
|
27 Who |
|
28 For |
До євреївРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“. |
|
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди. |
|
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! |
|
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон. |
|
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав. |
|
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє. |
|
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе. |
|
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини. |
|
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к. |
|
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим? |
|
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну. |
|
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника. |
|
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав. |
|
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик, |
|
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя. |
|
17 Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. |
|
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність. |
|
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. |
|
20 І поскільки воно не без клятви, — |
|
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — |
|
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! |
|
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, |
|
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. |
|
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись. |
|
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́, |
|
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе. |
|
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! |
HebrewsChapter 7 |
До євреївРозділ 7 |
|
1 |
1 |
|
2 To whom |
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“. |
|
3 Without father, |
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди. |
|
4 |
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! |
|
5 And |
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон. |
|
6 But |
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав. |
|
7 And |
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє. |
|
8 And |
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе. |
|
9 And |
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини. |
|
10 For |
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к. |
|
11 |
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим? |
|
12 |
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну. |
|
13 For |
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника. |
|
14 For |
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав. |
|
15 And |
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик, |
|
16 Who |
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя. |
|
17 For |
17 Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. |
|
18 |
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність. |
|
19 For |
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. |
|
20 And |
20 І поскільки воно не без клятви, — |
|
21 (For |
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — |
|
22 By |
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! |
|
23 And |
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, |
|
24 But |
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. |
|
25 Wherefore |
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись. |
|
26 For |
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́, |
|
27 Who |
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе. |
|
28 For |
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! |