ActsChapter 8 |
|
1 |
|
2 |
|
3 As for |
|
4 |
|
5 Then |
|
6 And |
|
7 For |
|
8 And |
|
9 |
|
10 |
|
11 And |
|
12 But |
|
13 Then |
|
14 |
|
15 Who, |
|
16 (For |
|
17 Then |
|
18 And |
|
19 saying, |
|
20 But |
|
21 Thou |
|
22 Repent |
|
23 For |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 And |
|
28 |
|
29 Then |
|
30 And |
|
31 And |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 Then |
|
36 And |
|
37 And |
|
38 And |
|
39 And |
|
40 But |
ДiїРозділ 8 |
|
1 |
|
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним. |
|
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці. |
|
4 |
|
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. |
|
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив. |
|
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися. |
|
8 І радість велика в тім місті була́! |
|
9 |
|
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“ |
|
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством. |
|
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися. |
|
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався. |
|
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана. |
|
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́, |
|
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса. |
|
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого! |
|
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші, |
|
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“ |
|
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші! |
|
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне. |
|
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого! |
|
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“. |
|
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“. |
|
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях. |
|
26 |
|
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, |
|
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю. |
|
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“. |
|
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“ |
|
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“ І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним. |
|
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! |
|
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“. |
|
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“ |
|
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому. |
|
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“ |
|
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“ |
|
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його. |
|
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм. |
|
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю. |
ActsChapter 8 |
ДiїРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним. |
|
3 As for |
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці. |
|
4 |
4 |
|
5 Then |
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. |
|
6 And |
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив. |
|
7 For |
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися. |
|
8 And |
8 І радість велика в тім місті була́! |
|
9 |
9 |
|
10 |
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“ |
|
11 And |
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством. |
|
12 But |
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися. |
|
13 Then |
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався. |
|
14 |
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана. |
|
15 Who, |
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́, |
|
16 (For |
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса. |
|
17 Then |
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого! |
|
18 And |
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші, |
|
19 saying, |
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“ |
|
20 But |
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші! |
|
21 Thou |
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне. |
|
22 Repent |
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого! |
|
23 For |
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“. |
|
24 |
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“. |
|
25 |
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях. |
|
26 |
26 |
|
27 And |
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, |
|
28 |
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю. |
|
29 Then |
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“. |
|
30 And |
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“ |
|
31 And |
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“ І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним. |
|
32 |
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! |
|
33 |
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“. |
|
34 |
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“ |
|
35 Then |
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому. |
|
36 And |
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“ |
|
37 And |
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“ |
|
38 And |
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його. |
|
39 And |
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм. |
|
40 But |
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю. |