CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Der Prophet Jeremia

Kapitel 20

1 Da aber Pashur6583, ein Sohn1121 Immers564, des Priesters3548, so zum Obersten5057 im Hause1004 des HErrn3068 gesetzt war6496, Jeremia3414 hörete solche Worte1697 weissagen5012,

2 schlug5221 er6583 den Propheten5030 Jeremia3414 und5414 warf ihn ins Gewölbe unter dem Obertor5945 Benjamin1144, welches am Hause1004 des HErrn3068 ist.

3 Und da es8034 Morgen4283 ward, zog Pashur6583 Jeremia3414 aus3318 dem Gewölbe. Da sprach559 Jeremia3414 zu ihm: Der HErr3068 heißt7121 dich nicht Pashur6583, sondern Magur um4036 und um.

4 Denn so spricht der HErr3068: Siehe, ich will dich samt allen deinen Freunden157 in die Furcht4032 geben5414, und5414 sollen fallen5307 durchs Schwert2719 ihrer Feinde341; das sollst du5221 mit deinen Augen5869 sehen. Und will das ganze Juda3063 in die Hand3027 des Königs4428 zu Babel894 übergeben; der soll7200 sie559 wegführen1540 gen Babel894 und mit dem Schwert2719 töten.

5 Auch will935 ich alle Güter2633 dieser Stadt5892 samt allem, das sie5414 gearbeitet3018, und alle Kleinode3366 und alle Schätze214 der Könige4428 Judas in ihrer Feinde341 Hand3027 geben5414, daß sie962 dieselbigen rauben, nehmen3947 und gen Babel894 bringen.

6 Und du, Pashur6583, sollst mit allen3427 deinen Hausgenossen gefangen7628 gehen3212 und gen Babel894 kommen935; daselbst sollst du sterben4191 und begraben werden6912 samt allen1004 deinen Freunden157, welchen du Lügen8267 predigest.

7 HErr3068, du hast mich3932 überredet6601, und ich3201 habe mich überreden6601 lassen; du bist mir zu stark2388 gewesen und hast gewonnen. Aber ich bin darüber zum Spott7814 worden täglich3117, und jedermann verlacht mich.

8 Denn seit1767 ich7121 geredet, gerufen2199 und2781 gepredigt habe1696 von der Plage2555 und Verstörung7701, ist mir des HErrn3068 Wort1697 zum Hohn7047 und Spott worden täglich3117.

9 Da dachte ich559: Wohlan, ich3201 will sein nicht mehr gedenken2142 und nicht mehr in seinem Namen8034 predigen1696. Aber es ward in meinem Herzen3820 wie ein brennend Feuer1197, in meinen Gebeinen6106 verschlossen6113, daß ich‘s nicht leiden3557 konnte3811, und wäre schier vergangen.

10 Denn ich3201 höre, wie mich8104 viele7227 schelten1681 und5439 allenthalben schrecken4032: Hui, verklaget ihn7965! Wir3947 wollen ihn verklagen, sprechen5046 alle meine Freunde und Gesellen6763, ob wir ihn übervorteilen6601 und ihm beikommen mögen und uns8085 an5046 ihm rächen5360.

11 Aber der HErr3068 ist bei mir wie ein starker6184 Held1368, darum werden3782 meine Verfolger fallen und nicht3201 obliegen, sondern sollen sehr3966 zuschanden werden, darum daß sie so töricht handeln7919; ewig5769 wird7911 die7291 Schande3639 sein, der man nicht954 vergessen wird.

12 Und nun, HErr3068 Zebaoth6635, der du die Gerechten6662 prüfest, Nieren3629 und Herz3820 siehest, laß mich1540 deine Rache5360 an7200 ihnen sehen7200; denn ich habe dir meine Sache7379 befohlen.

13 Singet7891 dem HErrn3068, rühmet1984 den HErrn3068, der des Armen34 Leben5315 aus der Boshaftigen Händen3027 errettet5337!

14 Verflucht779 sei1288 der Tag3117, darin ich geboren3205 bin; der Tag3117 müsse ungesegnet sein, darin mich meine Mutter517 geboren3205 hat!

15 Verflucht779 sei der, so meinem Vater1 gute Botschaft1319 brachte und1121 sprach559: Du hast einen jungen3205 Sohn2145, daß er376 ihn fröhlich8055 machen wollte.

16 Derselbige Mann376 müsse sein5162 wie die Städte5892, so der HErr3068 umgekehret und ihn nicht2015 gereuet hat8085, und müsse des Morgens1242 hören ein Geschrei2201 und des Mittags6672 ein Heulen8643!

17 Daß du mich doch nicht getötet4191 hast in Mutterleibe517! Daß meine Mutter7358 mein Grab6913 gewesen, und ihr Leib7358 ewig5769 schwanger2030 geblieben wäre!

18 Warum bin ich doch aus3318 Mutterleibe7358 hervorkommen, daß ich solchen Jammer5999 und1322 Herzeleid3015 sehen7200 muß und meine Tage3117 mit Schanden zubringen3615?

Єремiя

Розділ 20

1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.

2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.

3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.

6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.

7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.

8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.

9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!

10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“

11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!

12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!

14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!

15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!

16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,

17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!

18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?

Der Prophet Jeremia

Kapitel 20

Єремiя

Розділ 20

1 Da aber Pashur6583, ein Sohn1121 Immers564, des Priesters3548, so zum Obersten5057 im Hause1004 des HErrn3068 gesetzt war6496, Jeremia3414 hörete solche Worte1697 weissagen5012,

1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.

2 schlug5221 er6583 den Propheten5030 Jeremia3414 und5414 warf ihn ins Gewölbe unter dem Obertor5945 Benjamin1144, welches am Hause1004 des HErrn3068 ist.

2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.

3 Und da es8034 Morgen4283 ward, zog Pashur6583 Jeremia3414 aus3318 dem Gewölbe. Da sprach559 Jeremia3414 zu ihm: Der HErr3068 heißt7121 dich nicht Pashur6583, sondern Magur um4036 und um.

3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

4 Denn so spricht der HErr3068: Siehe, ich will dich samt allen deinen Freunden157 in die Furcht4032 geben5414, und5414 sollen fallen5307 durchs Schwert2719 ihrer Feinde341; das sollst du5221 mit deinen Augen5869 sehen. Und will das ganze Juda3063 in die Hand3027 des Königs4428 zu Babel894 übergeben; der soll7200 sie559 wegführen1540 gen Babel894 und mit dem Schwert2719 töten.

4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

5 Auch will935 ich alle Güter2633 dieser Stadt5892 samt allem, das sie5414 gearbeitet3018, und alle Kleinode3366 und alle Schätze214 der Könige4428 Judas in ihrer Feinde341 Hand3027 geben5414, daß sie962 dieselbigen rauben, nehmen3947 und gen Babel894 bringen.

5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.

6 Und du, Pashur6583, sollst mit allen3427 deinen Hausgenossen gefangen7628 gehen3212 und gen Babel894 kommen935; daselbst sollst du sterben4191 und begraben werden6912 samt allen1004 deinen Freunden157, welchen du Lügen8267 predigest.

6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.

7 HErr3068, du hast mich3932 überredet6601, und ich3201 habe mich überreden6601 lassen; du bist mir zu stark2388 gewesen und hast gewonnen. Aber ich bin darüber zum Spott7814 worden täglich3117, und jedermann verlacht mich.

7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.

8 Denn seit1767 ich7121 geredet, gerufen2199 und2781 gepredigt habe1696 von der Plage2555 und Verstörung7701, ist mir des HErrn3068 Wort1697 zum Hohn7047 und Spott worden täglich3117.

8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.

9 Da dachte ich559: Wohlan, ich3201 will sein nicht mehr gedenken2142 und nicht mehr in seinem Namen8034 predigen1696. Aber es ward in meinem Herzen3820 wie ein brennend Feuer1197, in meinen Gebeinen6106 verschlossen6113, daß ich‘s nicht leiden3557 konnte3811, und wäre schier vergangen.

9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!

10 Denn ich3201 höre, wie mich8104 viele7227 schelten1681 und5439 allenthalben schrecken4032: Hui, verklaget ihn7965! Wir3947 wollen ihn verklagen, sprechen5046 alle meine Freunde und Gesellen6763, ob wir ihn übervorteilen6601 und ihm beikommen mögen und uns8085 an5046 ihm rächen5360.

10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“

11 Aber der HErr3068 ist bei mir wie ein starker6184 Held1368, darum werden3782 meine Verfolger fallen und nicht3201 obliegen, sondern sollen sehr3966 zuschanden werden, darum daß sie so töricht handeln7919; ewig5769 wird7911 die7291 Schande3639 sein, der man nicht954 vergessen wird.

11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!

12 Und nun, HErr3068 Zebaoth6635, der du die Gerechten6662 prüfest, Nieren3629 und Herz3820 siehest, laß mich1540 deine Rache5360 an7200 ihnen sehen7200; denn ich habe dir meine Sache7379 befohlen.

12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Singet7891 dem HErrn3068, rühmet1984 den HErrn3068, der des Armen34 Leben5315 aus der Boshaftigen Händen3027 errettet5337!

13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!

14 Verflucht779 sei1288 der Tag3117, darin ich geboren3205 bin; der Tag3117 müsse ungesegnet sein, darin mich meine Mutter517 geboren3205 hat!

14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!

15 Verflucht779 sei der, so meinem Vater1 gute Botschaft1319 brachte und1121 sprach559: Du hast einen jungen3205 Sohn2145, daß er376 ihn fröhlich8055 machen wollte.

15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!

16 Derselbige Mann376 müsse sein5162 wie die Städte5892, so der HErr3068 umgekehret und ihn nicht2015 gereuet hat8085, und müsse des Morgens1242 hören ein Geschrei2201 und des Mittags6672 ein Heulen8643!

16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,

17 Daß du mich doch nicht getötet4191 hast in Mutterleibe517! Daß meine Mutter7358 mein Grab6913 gewesen, und ihr Leib7358 ewig5769 schwanger2030 geblieben wäre!

17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!

18 Warum bin ich doch aus3318 Mutterleibe7358 hervorkommen, daß ich solchen Jammer5999 und1322 Herzeleid3015 sehen7200 muß und meine Tage3117 mit Schanden zubringen3615?

18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?