Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第51章

1 你們這追求公義、尋求耶和華的，當聽我言。當追想［look unto］你們所鑿而出的［whence ye are hewn］磐石，所挖而出的岩穴。

2 要追想你們的祖宗亞伯拉罕和生養你們的撒拉；因為我獨選召他［I called him alone］，賜福與他，使他人數增多。

3 耶和華要［shall］安慰錫安和錫安一切的荒場，使她的［her］曠野像伊甸，又［and］使她的荒漠［her desert］像耶和華的園子［garden］；在其中必有歡喜、快樂、感謝，和歌唱的聲音。

4 我的百姓，當聽我言［Hearken unto me］；我的國民哪，要向我側耳。因為訓誨必從我而出，我必使我的公理安然［make my judgment to rest］，為百姓［people］之光。

5 我的公義臨近；我的救恩發出，我的膀臂要審判眾民［people］；海島都要等候我，倚賴我的膀臂。

6 你們要向諸天［heavens］舉目，觀看下地；因諸天［for the heavens］必像煙雲消散，地也［and］必如衣服漸漸舊了，其上的居民也要如此死亡［die in like manner］。唯有我的救恩永遠長存，我的公義也不廢掉。

7 知道公義、將我訓誨存在心中的民，你們［ye］要聽我言；不要怕人的辱罵，也不要因人的毀謗害怕［afraid］。

8 因為蛀蟲必咬他們，好像咬衣服；蟲子必咬他們，如同咬羊毛［wool］。唯有我的公義永遠長存，我的救恩直到世世代代［from generation to generation］。

9 耶和華的膀臂啊，醒起［Awake］、醒起［awake］；以能力為衣穿上，像在上古的年日［in the ancient days］，古時［old］的世代醒起［awake］一樣。從前砍［cut］拉哈伯，又傷了龍［and wounded the dragon］的，不是你麼？

10 曾［hath］使海與深淵的水乾涸、使海的深處變為贖民經過之路的，不是你嗎？

11 為此［Therefore］耶和華救贖的民必歸回，歌唱來到錫安；永樂必歸到他們的頭上。他們必得著歡喜快樂；憂愁悲傷［mourning］盡都逃避。

12 我［I］─唯有我，是安慰你們的。你是誰，竟要［shouldest］怕那必死的人，怕那要變如草的世人；

13 卻忘記鋪張諸天、立定地基、創造你的耶和華；又因欺壓者像是［as if］快要行毀滅［were ready to destroy］所發的烈怒［fury］天天［every day］害怕？其實那欺壓者的烈怒［fury］在哪裏呢？

14 被擄去的急待釋放［hasteneth that he may be loosed］，叫自己不死在坑中［and that he should not die in the pit］，食物不致缺乏［nor that his bread should fail］。

15 唯有［But］我是耶和華─你的神─分開洋海［divided the sea］，就是波浪匉訇的海洋［whose waves roared］─大軍之耶和華是他的［his］名。

16 我將我的話放［put］在你口中［in thy mouth］，用我的手影遮蔽你，為要栽定諸天，立定地基，又對錫安說：妳是我的百姓。

17 耶路撒冷啊，醒起［Awake］，醒起［awake］，站起來，你從耶和華手中喝了他烈怒［fury］之杯；你［thou］喝了那使人戰兢之杯的渣滓［dregs of the cup of trembling］，並且擠出［and wrung them out］喝盡。

18 她所生育的諸子中，沒有一個引導她的；她所養大的諸子中，沒有一個扶持她的［taketh her by the hand］。

19 這兩件事臨到你，誰為你憂愁？［These two things are come unto thee; who shall be sorry for thee?］荒涼、毀滅、饑荒、刀兵，我能藉著誰［by whom］安慰你呢？

20 你的眾子發昏，在各街［streets］口上躺臥，好像野牛［wild bull］在網羅之中；他們［they］都滿了耶和華的烈怒［fury］─你神的斥責。

21 因此，你這困苦卻非因酒而醉的，要聽我言；

22 你的主耶和華─就是為他百姓辨屈的神如此說：看哪，我已將那使人戰兢［trembling］的杯，就是我烈怒之杯的渣滓［dregs of the cup of my fury］，從你手中接過來；你必不致再喝。

23 我卻［But］將這杯遞在苦待你的人手中；他們曾對你說：你屈身，由我們踐踏過去吧。你便以背為地，好像街道［street］，任人經過。

Iсая

Розділ 51

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

以賽亞書第51章	Iсая Розділ 51
1 你們這追求公義、尋求耶和華的，當聽我言。當追想［look unto］你們所鑿而出的［whence ye are hewn］磐石，所挖而出的岩穴。	1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.
2 要追想你們的祖宗亞伯拉罕和生養你們的撒拉；因為我獨選召他［I called him alone］，賜福與他，使他人數增多。	2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.
3 耶和華要［shall］安慰錫安和錫安一切的荒場，使她的［her］曠野像伊甸，又［and］使她的荒漠［her desert］像耶和華的園子［garden］；在其中必有歡喜、快樂、感謝，和歌唱的聲音。	3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.
4 我的百姓，當聽我言［Hearken unto me］；我的國民哪，要向我側耳。因為訓誨必從我而出，我必使我的公理安然［make my judgment to rest］，為百姓［people］之光。	4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!
5 我的公義臨近；我的救恩發出，我的膀臂要審判眾民［people］；海島都要等候我，倚賴我的膀臂。	5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.
6 你們要向諸天［heavens］舉目，觀看下地；因諸天［for the heavens］必像煙雲消散，地也［and］必如衣服漸漸舊了，其上的居民也要如此死亡［die in like manner］。唯有我的救恩永遠長存，我的公義也不廢掉。	6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!
7 知道公義、將我訓誨存在心中的民，你們［ye］要聽我言；不要怕人的辱罵，也不要因人的毀謗害怕［afraid］。	7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,
8 因為蛀蟲必咬他們，好像咬衣服；蟲子必咬他們，如同咬羊毛［wool］。唯有我的公義永遠長存，我的救恩直到世世代代［from generation to generation］。	8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!
9 耶和華的膀臂啊，醒起［Awake］、醒起［awake］；以能力為衣穿上，像在上古的年日［in the ancient days］，古時［old］的世代醒起［awake］一樣。從前砍［cut］拉哈伯，又傷了龍［and wounded the dragon］的，不是你麼？	9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?
10 曾［hath］使海與深淵的水乾涸、使海的深處變為贖民經過之路的，不是你嗎？	10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?
11 為此［Therefore］耶和華救贖的民必歸回，歌唱來到錫安；永樂必歸到他們的頭上。他們必得著歡喜快樂；憂愁悲傷［mourning］盡都逃避。	11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!
12 我［I］─唯有我，是安慰你們的。你是誰，竟要［shouldest］怕那必死的人，怕那要變如草的世人；	12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?
13 卻忘記鋪張諸天、立定地基、創造你的耶和華；又因欺壓者像是［as if］快要行毀滅［were ready to destroy］所發的烈怒［fury］天天［every day］害怕？其實那欺壓者的烈怒［fury］在哪裏呢？	13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?
14 被擄去的急待釋放［hasteneth that he may be loosed］，叫自己不死在坑中［and that he should not die in the pit］，食物不致缺乏［nor that his bread should fail］。	14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.
15 唯有［But］我是耶和華─你的神─分開洋海［divided the sea］，就是波浪匉訇的海洋［whose waves roared］─大軍之耶和華是他的［his］名。	15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!
16 我將我的話放［put］在你口中［in thy mouth］，用我的手影遮蔽你，為要栽定諸天，立定地基，又對錫安說：妳是我的百姓。	16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!
17 耶路撒冷啊，醒起［Awake］，醒起［awake］，站起來，你從耶和華手中喝了他烈怒［fury］之杯；你［thou］喝了那使人戰兢之杯的渣滓［dregs of the cup of trembling］，並且擠出［and wrung them out］喝盡。	17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.
18 她所生育的諸子中，沒有一個引導她的；她所養大的諸子中，沒有一個扶持她的［taketh her by the hand］。	18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.
19 這兩件事臨到你，誰為你憂愁？［These two things are come unto thee; who shall be sorry for thee?］荒涼、毀滅、饑荒、刀兵，我能藉著誰［by whom］安慰你呢？	19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?
20 你的眾子發昏，在各街［streets］口上躺臥，好像野牛［wild bull］在網羅之中；他們［they］都滿了耶和華的烈怒［fury］─你神的斥責。	20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.
21 因此，你這困苦卻非因酒而醉的，要聽我言；	21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:
22 你的主耶和華─就是為他百姓辨屈的神如此說：看哪，我已將那使人戰兢［trembling］的杯，就是我烈怒之杯的渣滓［dregs of the cup of my fury］，從你手中接過來；你必不致再喝。	22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!
23 我卻［But］將這杯遞在苦待你的人手中；他們曾對你說：你屈身，由我們踐踏過去吧。你便以背為地，好像街道［street］，任人經過。	23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

舊約

新約

以賽亞書

第51章

Iсая

Розділ 51

以賽亞書

第51章

Iсая

Розділ 51