撒母耳記上第17章 |
1 |
2 掃羅和以色列人也聚集,在以拉谷安營,擺列隊伍,要與非利士人打仗。 |
3 非利士人站在這邊山上,以色列 |
4 從非利士營中出來一個討戰的人,名叫歌利亞,是迦特人,身高六肘零一虎口; |
5 頭戴銅盔,身穿鎧甲,甲重五千舍客勒; |
6 腿上有銅護膝,兩肩之中有銅擋牌 |
7 槍桿粗如織布的機軸,鐵槍頭重六百舍客勒。有一個拿盾牌的人在他前面走。 |
8 歌利亞對著以色列的軍隊站立,呼叫說:「你們出來擺列隊伍作甚麼呢?我不是非利士人嗎?你們不是掃羅的僕人嗎?可以從你們中間揀選一人,使他下到我這裏來。 |
9 他若能與我戰鬥,將我殺死,我們就作你們的僕人;我若勝了他,將他殺死,你們就作我們的僕人,服事我們。」 |
10 那非利士人又說:「我今日向以色列 |
11 掃羅和以色列眾人聽見非利士人的這些話,就驚惶,極其害怕。 |
12 |
13 耶西的三個大兒子跟隨掃羅出征。這出征的三個兒子:長子名叫以利押,次子名叫亞比拿達,三子名叫沙瑪。 |
14 大衛是最小的;那三個大兒子跟隨掃羅。 |
15 大衛有時離開掃羅,回伯.利恆放他父親的羊。 |
16 那非利士人早晚都出來站著,如此四十日。 |
17 |
18 再拿這十塊奶餅,送給他們的千夫長,且問你哥哥們好,向他們要憑信 |
19 |
20 大衛早晨起來,將羊交託一個看守的人,照著他父親所吩咐的話,帶著食物去了。到了壕溝 |
21 以色列 |
22 大衛把他帶來的物件 |
23 與他們說話的時候,那討戰的,就是屬迦特的非利士人歌利亞,從非利士隊中出來,說從前所說的話;大衛都聽見了。 |
24 |
25 以色列人彼此說:「這上來的人你們 |
26 大衛問站在旁邊的人說:「有人殺這非利士人,除掉以色列 |
27 百姓照先前的話回答他說:「有人能殺這非利士人,必如此如此待他。」 |
28 |
29 大衛說:「我作了甚麼呢?我來豈沒有緣故嗎?」 |
30 大衛就離開他轉向別人,照先前的話而問;百姓仍照先前的話回答他。 |
31 |
32 大衛對掃羅說:「人都不必因那非利士人膽怯。你的僕人要去與那非利士人戰鬥。」 |
33 掃羅對大衛說:「你不能去與那非利士人戰鬥;因為你年紀太輕,他自幼就作戰士。」 |
34 大衛對掃羅說:「你僕人為父親放羊,有獅子與熊來了 |
35 我就追趕牠,擊打牠,將羊羔從牠口中救出來。牠起來要害我,我就揪著牠的鬍子,將牠打死。 |
36 你僕人曾打死獅子和熊,這未受割禮的非利士人向永生神的軍隊罵陣,也必像獅子和熊一般。」 |
37 大衛又說:「耶和華救我脫離獅子和熊的爪,也必救我脫離這非利士人的手。」掃羅對大衛說:「你可以去吧。耶和華必與你同在。」 |
38 |
39 大衛把刀跨在他的盔甲 |
40 他手中拿杖,又在溪中挑選了五塊光滑石子,放在牧人帶的袋 |
41 |
42 非利士人觀看,見了大衛,就藐視他;因為他年輕,面色光紅,容貌俊美。 |
43 非利士人對大衛說:「你拿杖到我這裏來,我豈是狗呢?」非利士人就指著自己的眾神咒詛大衛。 |
44 非利士人又對大衛說:「來吧。我將你的肉給空中的飛鳥、田野的走獸吃。」 |
45 大衛對非利士人說:「你來攻擊我,是靠著刀槍和盾牌 |
46 今日耶和華必將你交在我手裏。我必殺你,斬你的頭,又將非利士軍兵的屍首給空中的飛鳥、地上的野獸吃,使全地上 |
47 又使這眾人知道耶和華施行拯救 |
48 |
49 大衛用手從袋 |
50 |
51 大衛跑去,站在非利士人身旁,將他的刀從鞘中拔出來,殺死他,割了他的頭。非利士眾人看見他們討戰的勇士死了,就都逃跑。 |
52 以色列人和猶大人便起身吶喊,追趕非利士人,直到谷中 |
53 以色列人追趕非利士人回來,就奪了他們的營盤。 |
54 大衛將那非利士人的頭拿到耶路撒冷,卻將他的盔甲 |
55 |
56 王說:「你可以問問那幼年人是誰的兒子。」 |
57 大衛打死非利士人回來,押尼珥領他到掃羅面前,他手中拿著非利士人的頭。 |
58 掃羅問他說:「少年人哪,你是誰的兒子?」大衛說:「我是你僕人伯.利恆人耶西的兒子。」 |
1-а СамуїловаРозділ 17 |
1 |
2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян. |
3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина. |
4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь. |
5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді. |
6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис. |
7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша. |
8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене. |
9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“. |
10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“. |
11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися. |
12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа. |
13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма. |
14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом. |
15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі. |
16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день. |
17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів. |
18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“ |
19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами. |
20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́. |
21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви. |
22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження. |
23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув. |
24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися. |
25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“. |
26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“ |
27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“. |
28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“ |
29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“ |
30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше. |
31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його. |
32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“. |
33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“. |
34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада, |
35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його. |
36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“ |
37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“ |
38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера. |
39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе. |
40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина. |
41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним. |
42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви. |
43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами. |
44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“. |
45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив. |
46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів! |
47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“. |
48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина. |
49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю. |
50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці. |
51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати! |
52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону. |
53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри. |
54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті. |
55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“ |
56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“ |
57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його. |
58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“. |
撒母耳記上第17章 |
1-а СамуїловаРозділ 17 |
1 |
1 |
2 掃羅和以色列人也聚集,在以拉谷安營,擺列隊伍,要與非利士人打仗。 |
2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян. |
3 非利士人站在這邊山上,以色列 |
3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина. |
4 從非利士營中出來一個討戰的人,名叫歌利亞,是迦特人,身高六肘零一虎口; |
4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь. |
5 頭戴銅盔,身穿鎧甲,甲重五千舍客勒; |
5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді. |
6 腿上有銅護膝,兩肩之中有銅擋牌 |
6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис. |
7 槍桿粗如織布的機軸,鐵槍頭重六百舍客勒。有一個拿盾牌的人在他前面走。 |
7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша. |
8 歌利亞對著以色列的軍隊站立,呼叫說:「你們出來擺列隊伍作甚麼呢?我不是非利士人嗎?你們不是掃羅的僕人嗎?可以從你們中間揀選一人,使他下到我這裏來。 |
8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене. |
9 他若能與我戰鬥,將我殺死,我們就作你們的僕人;我若勝了他,將他殺死,你們就作我們的僕人,服事我們。」 |
9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“. |
10 那非利士人又說:「我今日向以色列 |
10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“. |
11 掃羅和以色列眾人聽見非利士人的這些話,就驚惶,極其害怕。 |
11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися. |
12 |
12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа. |
13 耶西的三個大兒子跟隨掃羅出征。這出征的三個兒子:長子名叫以利押,次子名叫亞比拿達,三子名叫沙瑪。 |
13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма. |
14 大衛是最小的;那三個大兒子跟隨掃羅。 |
14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом. |
15 大衛有時離開掃羅,回伯.利恆放他父親的羊。 |
15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі. |
16 那非利士人早晚都出來站著,如此四十日。 |
16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день. |
17 |
17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів. |
18 再拿這十塊奶餅,送給他們的千夫長,且問你哥哥們好,向他們要憑信 |
18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“ |
19 |
19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами. |
20 大衛早晨起來,將羊交託一個看守的人,照著他父親所吩咐的話,帶著食物去了。到了壕溝 |
20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́. |
21 以色列 |
21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви. |
22 大衛把他帶來的物件 |
22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження. |
23 與他們說話的時候,那討戰的,就是屬迦特的非利士人歌利亞,從非利士隊中出來,說從前所說的話;大衛都聽見了。 |
23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув. |
24 |
24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися. |
25 以色列人彼此說:「這上來的人你們 |
25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“. |
26 大衛問站在旁邊的人說:「有人殺這非利士人,除掉以色列 |
26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“ |
27 百姓照先前的話回答他說:「有人能殺這非利士人,必如此如此待他。」 |
27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“. |
28 |
28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“ |
29 大衛說:「我作了甚麼呢?我來豈沒有緣故嗎?」 |
29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“ |
30 大衛就離開他轉向別人,照先前的話而問;百姓仍照先前的話回答他。 |
30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше. |
31 |
31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його. |
32 大衛對掃羅說:「人都不必因那非利士人膽怯。你的僕人要去與那非利士人戰鬥。」 |
32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“. |
33 掃羅對大衛說:「你不能去與那非利士人戰鬥;因為你年紀太輕,他自幼就作戰士。」 |
33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“. |
34 大衛對掃羅說:「你僕人為父親放羊,有獅子與熊來了 |
34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада, |
35 我就追趕牠,擊打牠,將羊羔從牠口中救出來。牠起來要害我,我就揪著牠的鬍子,將牠打死。 |
35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його. |
36 你僕人曾打死獅子和熊,這未受割禮的非利士人向永生神的軍隊罵陣,也必像獅子和熊一般。」 |
36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“ |
37 大衛又說:「耶和華救我脫離獅子和熊的爪,也必救我脫離這非利士人的手。」掃羅對大衛說:「你可以去吧。耶和華必與你同在。」 |
37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“ |
38 |
38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера. |
39 大衛把刀跨在他的盔甲 |
39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе. |
40 他手中拿杖,又在溪中挑選了五塊光滑石子,放在牧人帶的袋 |
40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина. |
41 |
41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним. |
42 非利士人觀看,見了大衛,就藐視他;因為他年輕,面色光紅,容貌俊美。 |
42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви. |
43 非利士人對大衛說:「你拿杖到我這裏來,我豈是狗呢?」非利士人就指著自己的眾神咒詛大衛。 |
43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами. |
44 非利士人又對大衛說:「來吧。我將你的肉給空中的飛鳥、田野的走獸吃。」 |
44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“. |
45 大衛對非利士人說:「你來攻擊我,是靠著刀槍和盾牌 |
45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив. |
46 今日耶和華必將你交在我手裏。我必殺你,斬你的頭,又將非利士軍兵的屍首給空中的飛鳥、地上的野獸吃,使全地上 |
46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів! |
47 又使這眾人知道耶和華施行拯救 |
47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“. |
48 |
48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина. |
49 大衛用手從袋 |
49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю. |
50 |
50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці. |
51 大衛跑去,站在非利士人身旁,將他的刀從鞘中拔出來,殺死他,割了他的頭。非利士眾人看見他們討戰的勇士死了,就都逃跑。 |
51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати! |
52 以色列人和猶大人便起身吶喊,追趕非利士人,直到谷中 |
52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону. |
53 以色列人追趕非利士人回來,就奪了他們的營盤。 |
53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри. |
54 大衛將那非利士人的頭拿到耶路撒冷,卻將他的盔甲 |
54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті. |
55 |
55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“ |
56 王說:「你可以問問那幼年人是誰的兒子。」 |
56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“ |
57 大衛打死非利士人回來,押尼珥領他到掃羅面前,他手中拿著非利士人的頭。 |
57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його. |
58 掃羅問他說:「少年人哪,你是誰的兒子?」大衛說:「我是你僕人伯.利恆人耶西的兒子。」 |
58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“. |