Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第6章

1 這些［these］事以後，耶穌渡過加利利海，就是提比哩亞海。

2 有許多人因為看見他在病人身上所行的神蹟，就跟隨他。

3 耶穌上了山，和門徒一同坐在那裏。

4 那時猶太人的逾越節近了。

5 耶穌舉目看見許多人來，就對腓力說：「我們從哪裏買餅叫這些人吃呢？」

6 他說這話是要試驗腓力；他自己原知道要怎樣行。

7 腓力回答說：「就是二十個錢［penny］的餅，叫他們各人吃一點也是不夠的。」

8 有一個門徒，就是西門．彼得的兄弟安得烈，對耶穌說：

9 「在這裏有一個男童［lad］，帶著五個大麥餅、兩條小［small］魚，只是分給這許多人還算甚麼呢？」

10 耶穌說：「你們叫眾人坐下。」原來那地方的草多，眾人就坐下，數目約有五千。

11 耶穌拿起餅來；既［when］感謝了［given thanks］，他［he］就分給門徒［disciples］，門徒［disciples］就分給那坐著的人；分魚也是這樣，都隨著他們所要的。

12 他們吃飽了，耶穌對門徒說：「把剩下的零碎收拾起來，免得有糟蹋的。」

13 他們便將那五個大麥餅的零碎，就是眾人吃了剩下的，收拾起來，裝滿了十二個籃子。

14 那些［those］看見耶穌所行之神蹟的人［men］，就說：「這真是那要到世間來的先知。」

15 耶穌既知道眾人要來強逼他作王，就獨自又退到山上去了。

16 到了晚上，他的門徒下海邊去，

17 上了船，要過海往迦百農去。天已經黑了，耶穌還沒有來到他們那裏。

18 忽然狂風大作，海就翻騰起來。

19 門徒划了約二十五至三十弗隆［rowed about five and twenty or thirty furlongs］的路，看見耶穌在海面上走，漸漸近了船，他們就害怕。

20 耶穌對他們說：「是我，不要怕。」

21 門徒就喜歡接他上船，船立時到了他們所要去的地［land］。

22 第二天，站在海那邊的百姓［people］知道那裏沒有別的小船［boat］，只有他門徒所進去的那一隻［save that one whereinto his disciples were entered］，又知道耶穌沒有同他的門徒上小船［boat］，乃是門徒自己去的；

23 （然而，有幾隻小船從提比哩亞來，靠近主感謝［given thanks］後分餅給人吃的地方。）

24 百姓［people］見耶穌和門徒都不在那裏，就上了船，往迦百農去找耶穌。

25 既在海那邊找著了，就對他說：「拉比，是幾時到這裏來的？」

26 耶穌回答說：「我實實在在的告訴你們，你們找我，並不是因見了神蹟，乃是因吃餅得飽。

27 不要為那必壞的食物勞力，要為那存到永生的食物勞力，就是人子要賜給你們的，因為人子是父神所印證的。」

28 眾人問他說：「我們當行甚麼，才算作神的工呢？」

29 耶穌回答說：「信神所差來的，這就是作神的工。」

30 他們又說：「你行甚麼神蹟，叫我們看見就信你；你到底作甚麼事呢？

31 我們的祖宗在荒漠［desert］吃過嗎哪，如經上寫著說：『他從天上賜下糧來給他們吃。』」

32 耶穌說：「我實實在在的告訴你們，那從天上來的糧不是摩西賜給你們的，乃是我父將天上來的真糧賜給你們。

33 因為神的糧就是那位［he which］從天上降下來、賜生命給世界的。」

34 他們說：「主啊，常將這糧賜給我們。」

35 耶穌說：「我就是生命的糧。到我這裏來的，必定不餓；信我的，永遠不渴。

36 只是我對你們說過，你們已經看見我，還是不信。

37 凡父所賜給我的人必到我這裏來；到我這裏來的，我總不丟棄他。

38 因為我從天上降下來，不是要按自己的意思行，乃是要按那差我來者的意思行。

39 差我來的父［Father］的意思就是，他所賜給我的，叫我一個也不失落，在末日卻叫他復活。

40 因為差我來者［him that sent me］的意思是叫一切見子而信的人得永生，並且在末日我要叫他復活。」

41 猶太人因為耶穌說「我是從天上降下來的糧」，就私下議論他。

42 說：「這不是約瑟的兒子耶穌嗎？他的父母我們豈不認得嗎？他怎麼說［how is it then that he saith］『我是從天上降下來的』呢？」

43 耶穌就［therefore］回答他們［them］說：「你們不要大家議論。

44 若不是差我來的父吸引人，就沒有能到我這裏來的；到我這裏來的，在末日我要叫他復活。

45 在先知書上寫著說：『他們都要蒙神的教訓。』凡聽見父之教訓又學習的，就到我這裏來。

46 這不是說有人看見過父；唯獨從神來的，他看見過父。

47 我實實在在的告訴你們，信我［believeth on me］的人有永生。

48 我就是生命的糧。

49 你們的祖宗在曠野吃過嗎哪，還是死了。

50 這是從天上降下來的糧，叫人吃了就不死。

51 我是從天上降下來生命的糧；人若吃這糧，就必永遠活著。我所要賜的糧就是我的肉，就是我［which I will give］為世人之生命所賜的。」

52 因此，猶太人彼此爭論說：「這個人怎能把他的肉給我們吃呢？」

53 耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「我實實在在的告訴你們，你們若不吃人子的肉，不喝人子的血，就沒有生命在你們裏面。

54 吃我肉、喝我血的人就有永生，在末日我要叫他復活。

55 我的肉真是可吃的，我的血真是可喝的。

56 吃我肉、喝我血的人常在我裏面，我也常在他裏面。

57 永活的父怎樣差我來，我又因父活著；照樣，吃我肉的人也要因我活著。

58 這就是從天上降下來的糧。吃這糧的人就永遠活著，不像你們的祖宗吃過嗎哪還是死了。」

59 這些話是耶穌在迦百農會堂裏教訓人說的。

60 他的門徒中有許多［many］人聽見了，就說：「這話甚難，誰能聽呢？」

61 耶穌心裏知道他的［his］門徒為此［it］議論，就對他們說：「這話是叫你們厭棄［offend］嗎？

62 倘或你們看見人子升到他原來所在之處，怎麼樣呢？

63 叫人活著的乃是靈，肉體是無益的。我對你們所說的話就是靈，就是生命。

64 只是你們中間有不信的人。」耶穌從起頭就知道誰不信他，誰要賣他。

65 耶穌又說：「所以我對你們說過，若不是蒙我父的恩賜，沒有人能到我這裏來。」

66 從那時候［From that time］，他門徒中多有退去的，不再和他同行。

67 耶穌就對那十二個門徒說：「你們也要去嗎？」

68 西門．彼得回答說：「主啊，你有永生之道，我們還歸從誰呢？

69 我們已經信了，又確知［sure］你是基督［Christ］，是永生神的兒子［the Son of the living God］。」

70 耶穌回答他們［answered them］說：「我不是揀選了你們十二個門徒、並且［and］你們中間有一個是鬼魔［a devil］嗎？」

71 耶穌這話是指著加略人西門的兒子猶大說的；他本是十二個門徒裏的一個，後來要賣耶穌的。

Вiд Iвана

Розділ 6

1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.

2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.

3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.

5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“

6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.

7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.

8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:

9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“

10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.

13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.

14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“

15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.

16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.

18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.

19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.

20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“

21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.

22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.

23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.

25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“

26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.

27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.

28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“

29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.

30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“

31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.

32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.

34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“

35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.

36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.

40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.

41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.

42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“

43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!

44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.

48 Я — хліб життя!

49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.

50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.

51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.

52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“

53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.

56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.

57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“

59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“

61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?

62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.

66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“

68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.

69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“

70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.

71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.

約翰福音第6章	Вiд Iвана Розділ 6
1 這些［these］事以後，耶穌渡過加利利海，就是提比哩亞海。	1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
2 有許多人因為看見他在病人身上所行的神蹟，就跟隨他。	2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
3 耶穌上了山，和門徒一同坐在那裏。	3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
4 那時猶太人的逾越節近了。	4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.
5 耶穌舉目看見許多人來，就對腓力說：「我們從哪裏買餅叫這些人吃呢？」	5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
6 他說這話是要試驗腓力；他自己原知道要怎樣行。	6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
7 腓力回答說：「就是二十個錢［penny］的餅，叫他們各人吃一點也是不夠的。」	7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
8 有一個門徒，就是西門．彼得的兄弟安得烈，對耶穌說：	8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
9 「在這裏有一個男童［lad］，帶著五個大麥餅、兩條小［small］魚，只是分給這許多人還算甚麼呢？」	9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“
10 耶穌說：「你們叫眾人坐下。」原來那地方的草多，眾人就坐下，數目約有五千。	10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
11 耶穌拿起餅來；既［when］感謝了［given thanks］，他［he］就分給門徒［disciples］，門徒［disciples］就分給那坐著的人；分魚也是這樣，都隨著他們所要的。	11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
12 他們吃飽了，耶穌對門徒說：「把剩下的零碎收拾起來，免得有糟蹋的。」	12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
13 他們便將那五個大麥餅的零碎，就是眾人吃了剩下的，收拾起來，裝滿了十二個籃子。	13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
14 那些［those］看見耶穌所行之神蹟的人［men］，就說：「這真是那要到世間來的先知。」	14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
15 耶穌既知道眾人要來強逼他作王，就獨自又退到山上去了。	15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
16 到了晚上，他的門徒下海邊去，	16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
17 上了船，要過海往迦百農去。天已經黑了，耶穌還沒有來到他們那裏。	17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
18 忽然狂風大作，海就翻騰起來。	18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
19 門徒划了約二十五至三十弗隆［rowed about five and twenty or thirty furlongs］的路，看見耶穌在海面上走，漸漸近了船，他們就害怕。	19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
20 耶穌對他們說：「是我，不要怕。」	20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“
21 門徒就喜歡接他上船，船立時到了他們所要去的地［land］。	21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
22 第二天，站在海那邊的百姓［people］知道那裏沒有別的小船［boat］，只有他門徒所進去的那一隻［save that one whereinto his disciples were entered］，又知道耶穌沒有同他的門徒上小船［boat］，乃是門徒自己去的；	22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
23 （然而，有幾隻小船從提比哩亞來，靠近主感謝［given thanks］後分餅給人吃的地方。）	23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
24 百姓［people］見耶穌和門徒都不在那裏，就上了船，往迦百農去找耶穌。	24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
25 既在海那邊找著了，就對他說：「拉比，是幾時到這裏來的？」	25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
26 耶穌回答說：「我實實在在的告訴你們，你們找我，並不是因見了神蹟，乃是因吃餅得飽。	26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
27 不要為那必壞的食物勞力，要為那存到永生的食物勞力，就是人子要賜給你們的，因為人子是父神所印證的。」	27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.
28 眾人問他說：「我們當行甚麼，才算作神的工呢？」	28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
29 耶穌回答說：「信神所差來的，這就是作神的工。」	29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
30 他們又說：「你行甚麼神蹟，叫我們看見就信你；你到底作甚麼事呢？	30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
31 我們的祖宗在荒漠［desert］吃過嗎哪，如經上寫著說：『他從天上賜下糧來給他們吃。』」	31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
32 耶穌說：「我實實在在的告訴你們，那從天上來的糧不是摩西賜給你們的，乃是我父將天上來的真糧賜給你們。	32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
33 因為神的糧就是那位［he which］從天上降下來、賜生命給世界的。」	33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
34 他們說：「主啊，常將這糧賜給我們。」	34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
35 耶穌說：「我就是生命的糧。到我這裏來的，必定不餓；信我的，永遠不渴。	35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
36 只是我對你們說過，你們已經看見我，還是不信。	36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
37 凡父所賜給我的人必到我這裏來；到我這裏來的，我總不丟棄他。	37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
38 因為我從天上降下來，不是要按自己的意思行，乃是要按那差我來者的意思行。	38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
39 差我來的父［Father］的意思就是，他所賜給我的，叫我一個也不失落，在末日卻叫他復活。	39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
40 因為差我來者［him that sent me］的意思是叫一切見子而信的人得永生，並且在末日我要叫他復活。」	40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.
41 猶太人因為耶穌說「我是從天上降下來的糧」，就私下議論他。	41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
42 說：「這不是約瑟的兒子耶穌嗎？他的父母我們豈不認得嗎？他怎麼說［how is it then that he saith］『我是從天上降下來的』呢？」	42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
43 耶穌就［therefore］回答他們［them］說：「你們不要大家議論。	43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
44 若不是差我來的父吸引人，就沒有能到我這裏來的；到我這裏來的，在末日我要叫他復活。	44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
45 在先知書上寫著說：『他們都要蒙神的教訓。』凡聽見父之教訓又學習的，就到我這裏來。	45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
46 這不是說有人看見過父；唯獨從神來的，他看見過父。	46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
47 我實實在在的告訴你們，信我［believeth on me］的人有永生。	47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.
48 我就是生命的糧。	48 Я — хліб життя!
49 你們的祖宗在曠野吃過嗎哪，還是死了。	49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
50 這是從天上降下來的糧，叫人吃了就不死。	50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
51 我是從天上降下來生命的糧；人若吃這糧，就必永遠活著。我所要賜的糧就是我的肉，就是我［which I will give］為世人之生命所賜的。」	51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.
52 因此，猶太人彼此爭論說：「這個人怎能把他的肉給我們吃呢？」	52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
53 耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「我實實在在的告訴你們，你們若不吃人子的肉，不喝人子的血，就沒有生命在你們裏面。	53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
54 吃我肉、喝我血的人就有永生，在末日我要叫他復活。	54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
55 我的肉真是可吃的，我的血真是可喝的。	55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
56 吃我肉、喝我血的人常在我裏面，我也常在他裏面。	56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
57 永活的父怎樣差我來，我又因父活著；照樣，吃我肉的人也要因我活著。	57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
58 這就是從天上降下來的糧。吃這糧的人就永遠活著，不像你們的祖宗吃過嗎哪還是死了。」	58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“
59 這些話是耶穌在迦百農會堂裏教訓人說的。	59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
60 他的門徒中有許多［many］人聽見了，就說：「這話甚難，誰能聽呢？」	60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
61 耶穌心裏知道他的［his］門徒為此［it］議論，就對他們說：「這話是叫你們厭棄［offend］嗎？	61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
62 倘或你們看見人子升到他原來所在之處，怎麼樣呢？	62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
63 叫人活著的乃是靈，肉體是無益的。我對你們所說的話就是靈，就是生命。	63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
64 只是你們中間有不信的人。」耶穌從起頭就知道誰不信他，誰要賣他。	64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
65 耶穌又說：「所以我對你們說過，若不是蒙我父的恩賜，沒有人能到我這裏來。」	65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.
66 從那時候［From that time］，他門徒中多有退去的，不再和他同行。	66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
67 耶穌就對那十二個門徒說：「你們也要去嗎？」	67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
68 西門．彼得回答說：「主啊，你有永生之道，我們還歸從誰呢？	68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.
69 我們已經信了，又確知［sure］你是基督［Christ］，是永生神的兒子［the Son of the living God］。」	69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
70 耶穌回答他們［answered them］說：「我不是揀選了你們十二個門徒、並且［and］你們中間有一個是鬼魔［a devil］嗎？」	70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
71 耶穌這話是指著加略人西門的兒子猶大說的；他本是十二個門徒裏的一個，後來要賣耶穌的。	71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.

舊約

新約

約翰福音

第6章

Вiд Iвана

Розділ 6

約翰福音

第6章

Вiд Iвана

Розділ 6