Библия - Обещанное Восстановление

民數記

第11章

1 眾百姓發怨言，耶和華就不喜悅［displeased the LORD］；耶和華聽見了就怒氣發作，使耶和華的［of the LORD］火在他們中間焚燒，直燒到營的邊界。

2 百姓向摩西哀求，摩西祈求耶和華，火就熄了。

3 那地方便叫作他備拉，因為耶和華的火燒在他們中間。

4 他們中間的閒雜人大起貪慾的心；以色列人又哭號說：「誰給我們肉吃呢？

5 我們記得，在埃及的時候不花錢就吃魚，也記得有黃瓜、西瓜、菜、蔥、蒜。

6 但［But］現在我們的心血枯竭了；除這嗎哪以外，在我們眼前並沒有別的東西。」

7 這嗎哪彷彿芫荽子，顏色［colour］又好像樹膠［bdellium］。

8 百姓周圍行走，把嗎哪收起來，或用磨推，或用臼搗，煮在鍋中，又作成餅，滋味好像新油。

9 夜間露水降在營中，嗎哪也隨著降下。

10 摩西聽見百姓各在各家的帳棚門口哭號。耶和華的怒氣便大發作；摩西也［also］不喜悅。

11 摩西對耶和華說：「你為何苦待你［thy］僕人？我為何不在你眼前蒙恩，竟把這管理百姓的重任加在我身上呢？

12 這百姓豈是我懷的胎，豈是我生下來的呢？你竟對我說：『把他們抱在懷裏，如養育之父抱吃奶的孩子，直抱到你起誓應許給他們祖宗的地去。』

13 我從哪裏得肉給這百姓吃呢？他們都向我哭號說：『你給我們肉吃吧。』

14 管理這百姓的責任太重了，我獨自擔當不起。

15 你這樣待我，我若在你眼前蒙恩，求你立時將我殺了，不叫我見自己的苦情。」

16 耶和華對摩西說：「你從以色列的長老中招聚七十個人，就是你所知道作百姓的長老和官長的，到我這裏來，領他們到會幕前，使他們和你一同站立。

17 我要在那裏降臨，與你說話，也要把降於你身上的靈分賜他們，他們就和你同當這管百姓的重任，免得你獨自擔當。

18 又要對百姓說：『你們應當自潔，預備明天吃肉，因為你們哭號說：誰給我們肉吃。我們在埃及很好。這聲音達到了耶和華的耳中，所以耶和華［LORD］必給你們肉吃。

19 你們不止吃一天、兩天、五天、十天、二十天，

20 要吃一個整月，甚至肉從你們鼻孔裏噴出來，使你們厭惡了，因為你們藐視［despised］住在你們中間的耶和華，在他面前哭號說：我們為何出了埃及呢。』」

21 摩西對耶和華說：「這與我同住的百姓、步行的男人有六十萬，你還說：『我要把肉給他們，使他們可以吃一個整月。』

22 難道給他們宰了羊群牛群，或是把海中所有的魚都聚了來，就夠他們吃嗎？」

23 耶和華對摩西說：「耶和華的膀臂豈是縮短了嗎？現在你［thou］要看我的話向你應驗不應驗。」

24 摩西出去，將耶和華的話告訴百姓，又招聚百姓的長老中七十個人來，使他們站在會幕的四圍。

25 耶和華在雲中降臨，對摩西說話，把降與他身上的靈分賜那七十個長老。靈停在他們身上的時候，他們就不住地說預言［prophesied, and did not cease］。

26 但有兩個人仍在營裏，一個名叫伊利達，一個名叫米達。他們本是在那些被錄的人中，卻沒有到會幕那裏去。靈停在他們身上，他們就在營裏說預言。

27 有個少年人跑來告訴摩西說：「伊利達、米達在營裏說預言。」

28 摩西的僕人［servant］，嫩的兒子約書亞，就是摩西所揀選少年人中的一個［one of his young men］，回答［answered］說：「請我主摩西禁止他們。」

29 摩西對他說：「你為我的緣故嫉妒人嗎？甚願神使［would God］耶和華的百姓都是先知［were prophets］。願耶和華把他的靈降在他們身上。」

30 於是，摩西和以色列的長老都回到營裏去了。

31 有風從耶和華那裏颳起，把鵪鶉由海面颳來，飛散在營邊和營的四圍；這邊約有一天的路程，那邊約有一天的路程，離地面約有二肘。

32 百姓起來，終日終夜，並次日一整天，捕取鵪鶉；至少的也取了十賀梅珥，為自己擺列在營的四圍。

33 肉在他們牙齒之間尚未嚼爛，耶和華的怒氣就向他們發作，耶和華［LORD］用極［very］重的災殃擊殺了他們。

34 那地方便叫作基博羅．哈他瓦，因為他們在那裏葬埋那起貪慾之心的人。

35 百姓從基博羅．哈他瓦走到哈洗錄，就住在哈洗錄。

Числа

Розділ 11

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

民數記第11章	Числа Розділ 11
1 眾百姓發怨言，耶和華就不喜悅［displeased the LORD］；耶和華聽見了就怒氣發作，使耶和華的［of the LORD］火在他們中間焚燒，直燒到營的邊界。	1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.
2 百姓向摩西哀求，摩西祈求耶和華，火就熄了。	2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.
3 那地方便叫作他備拉，因為耶和華的火燒在他們中間。	3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
4 他們中間的閒雜人大起貪慾的心；以色列人又哭號說：「誰給我們肉吃呢？	4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?
5 我們記得，在埃及的時候不花錢就吃魚，也記得有黃瓜、西瓜、菜、蔥、蒜。	5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
6 但［But］現在我們的心血枯竭了；除這嗎哪以外，在我們眼前並沒有別的東西。」	6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.
7 這嗎哪彷彿芫荽子，顏色［colour］又好像樹膠［bdellium］。	7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.
8 百姓周圍行走，把嗎哪收起來，或用磨推，或用臼搗，煮在鍋中，又作成餅，滋味好像新油。	8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.
9 夜間露水降在營中，嗎哪也隨著降下。	9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.
10 摩西聽見百姓各在各家的帳棚門口哭號。耶和華的怒氣便大發作；摩西也［also］不喜悅。	10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.
11 摩西對耶和華說：「你為何苦待你［thy］僕人？我為何不在你眼前蒙恩，竟把這管理百姓的重任加在我身上呢？	11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?
12 這百姓豈是我懷的胎，豈是我生下來的呢？你竟對我說：『把他們抱在懷裏，如養育之父抱吃奶的孩子，直抱到你起誓應許給他們祖宗的地去。』	12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?
13 我從哪裏得肉給這百姓吃呢？他們都向我哭號說：『你給我們肉吃吧。』	13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!
14 管理這百姓的責任太重了，我獨自擔當不起。	14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!
15 你這樣待我，我若在你眼前蒙恩，求你立時將我殺了，不叫我見自己的苦情。」	15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“
16 耶和華對摩西說：「你從以色列的長老中招聚七十個人，就是你所知道作百姓的長老和官長的，到我這裏來，領他們到會幕前，使他們和你一同站立。	16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
17 我要在那裏降臨，與你說話，也要把降於你身上的靈分賜他們，他們就和你同當這管百姓的重任，免得你獨自擔當。	17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.
18 又要對百姓說：『你們應當自潔，預備明天吃肉，因為你們哭號說：誰給我們肉吃。我們在埃及很好。這聲音達到了耶和華的耳中，所以耶和華［LORD］必給你們肉吃。	18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
19 你們不止吃一天、兩天、五天、十天、二十天，	19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
20 要吃一個整月，甚至肉從你們鼻孔裏噴出來，使你們厭惡了，因為你們藐視［despised］住在你們中間的耶和華，在他面前哭號說：我們為何出了埃及呢。』」	20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“
21 摩西對耶和華說：「這與我同住的百姓、步行的男人有六十萬，你還說：『我要把肉給他們，使他們可以吃一個整月。』	21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.
22 難道給他們宰了羊群牛群，或是把海中所有的魚都聚了來，就夠他們吃嗎？」	22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“
23 耶和華對摩西說：「耶和華的膀臂豈是縮短了嗎？現在你［thou］要看我的話向你應驗不應驗。」	23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.
24 摩西出去，將耶和華的話告訴百姓，又招聚百姓的長老中七十個人來，使他們站在會幕的四圍。	24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.
25 耶和華在雲中降臨，對摩西說話，把降與他身上的靈分賜那七十個長老。靈停在他們身上的時候，他們就不住地說預言［prophesied, and did not cease］。	25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
26 但有兩個人仍在營裏，一個名叫伊利達，一個名叫米達。他們本是在那些被錄的人中，卻沒有到會幕那裏去。靈停在他們身上，他們就在營裏說預言。	26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.
27 有個少年人跑來告訴摩西說：「伊利達、米達在營裏說預言。」	27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“
28 摩西的僕人［servant］，嫩的兒子約書亞，就是摩西所揀選少年人中的一個［one of his young men］，回答［answered］說：「請我主摩西禁止他們。」	28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“
29 摩西對他說：「你為我的緣故嫉妒人嗎？甚願神使［would God］耶和華的百姓都是先知［were prophets］。願耶和華把他的靈降在他們身上。」	29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“
30 於是，摩西和以色列的長老都回到營裏去了。	30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.
31 有風從耶和華那裏颳起，把鵪鶉由海面颳來，飛散在營邊和營的四圍；這邊約有一天的路程，那邊約有一天的路程，離地面約有二肘。	31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.
32 百姓起來，終日終夜，並次日一整天，捕取鵪鶉；至少的也取了十賀梅珥，為自己擺列在營的四圍。	32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.
33 肉在他們牙齒之間尚未嚼爛，耶和華的怒氣就向他們發作，耶和華［LORD］用極［very］重的災殃擊殺了他們。	33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...
34 那地方便叫作基博羅．哈他瓦，因為他們在那裏葬埋那起貪慾之心的人。	34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.
35 百姓從基博羅．哈他瓦走到哈洗錄，就住在哈洗錄。	35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

舊約

新約

民數記

第11章

Числа

Розділ 11

民數記

第11章

Числа

Розділ 11