| 約伯記第4章 | 
| 1  | 
| 2  | 
| 3 看哪 | 
| 4 你的言語曾扶助那將要跌倒的人;你又使軟弱的膝穩固。 | 
| 5 但現在禍患臨到你,你就昏迷,挨近你,你便驚惶。 | 
| 6 你的倚靠不是在你敬畏神嗎?你的盼望不是在你行事正直 | 
| 7  | 
| 8 按我所見,耕罪孽、種罪惡 | 
| 9 神一出氣,他們就滅亡;他鼻孔的氣一出 | 
| 10 獅子的吼叫和猛獅的聲音盡都止息;少壯獅子的牙齒也都敲掉。 | 
| 11 老獅子因缺 | 
| 12  | 
| 13 在思念夜中、異象之間,世人沉睡的時候, | 
| 14 恐懼、戰兢臨到我身,使我百骨打戰。 | 
| 15 有靈從我面前經過,我身上的毫毛直立。 | 
| 16 那靈停住,我卻不能辨其形狀;有影像在我眼前。我在靜默中聽見有聲音說: | 
| 17 必死的人豈能比神公義嗎?人豈能比造他的主潔淨嗎? | 
| 18 看哪 | 
| 19 何況那住在土房、根基在塵土裏、被蠹蟲所毀壞的人呢? | 
| 20 早晚之間,就被毀滅,永歸無有,無人理會。 | 
| 21 他們的尊榮 | 
| ЙовРозділ 4 | 
| 1  | 
| 2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́? | 
| 3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв, | 
| 4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв! | 
| 5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався. | 
| 6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх? | 
| 7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені? | 
| 8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її: | 
| 9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають! | 
| 10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби. | 
| 11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають. | 
| 12  | 
| 13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей, | 
| 14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, — | 
| 15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм. | 
| 16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я: | 
| 17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший? | 
| 18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в! | 
| 19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені! | 
| 20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди. | 
| 21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості! | 
| 約伯記第4章 | ЙовРозділ 4 | 
| 1  | 1  | 
| 2  | 2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́? | 
| 3 看哪 | 3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв, | 
| 4 你的言語曾扶助那將要跌倒的人;你又使軟弱的膝穩固。 | 4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв! | 
| 5 但現在禍患臨到你,你就昏迷,挨近你,你便驚惶。 | 5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався. | 
| 6 你的倚靠不是在你敬畏神嗎?你的盼望不是在你行事正直 | 6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх? | 
| 7  | 7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені? | 
| 8 按我所見,耕罪孽、種罪惡 | 8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її: | 
| 9 神一出氣,他們就滅亡;他鼻孔的氣一出 | 9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають! | 
| 10 獅子的吼叫和猛獅的聲音盡都止息;少壯獅子的牙齒也都敲掉。 | 10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби. | 
| 11 老獅子因缺 | 11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають. | 
| 12  | 12  | 
| 13 在思念夜中、異象之間,世人沉睡的時候, | 13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей, | 
| 14 恐懼、戰兢臨到我身,使我百骨打戰。 | 14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, — | 
| 15 有靈從我面前經過,我身上的毫毛直立。 | 15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм. | 
| 16 那靈停住,我卻不能辨其形狀;有影像在我眼前。我在靜默中聽見有聲音說: | 16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я: | 
| 17 必死的人豈能比神公義嗎?人豈能比造他的主潔淨嗎? | 17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший? | 
| 18 看哪 | 18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в! | 
| 19 何況那住在土房、根基在塵土裏、被蠹蟲所毀壞的人呢? | 19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені! | 
| 20 早晚之間,就被毀滅,永歸無有,無人理會。 | 20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди. | 
| 21 他們的尊榮 | 21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості! |