以賽亞書第64章 |
1 望爾闢穹蒼而臨格、山嶽震動。 |
2 使仇敵知爾名、列邦戰慄於爾前、猶火焚蒭、如水沸鼎。 |
3 昔爾行異蹟、出我望外、臨格自天、山岡震動。 |
4 人惟上帝是賴、上帝佑之、所行之事自開闢以來、耳未聞、目未覩焉。 |
5 惟人樂於爲善、恒念爾道、爾其善待之、我屢作惡、干爾震怒、焉能得救。 |
6 我儕污衊、雖有片長、仍如不潔之布、我若已枯之葉、因罪見驅、爲風飄颻、 |
7 呼龥爾者無人、懇求爾者無人、爾遐棄予、緣我罪戾、使我消亡。 |
8 耶和華歟、爾乃我父、我若泥塗、爾若陶人、爲爾甄造。 |
9 耶和華歟、毋大發爾忿怒、毋恒錄我愆尤、垂顧我儕、視若赤子。 |
10 聖邑荒涼、郇城蕪沒、耶路撒冷傾圮。 |
11 昔有聖室、輝煌矞麗、我祖頌美之處、茲經焚燬、我所艷羡之區、今變荒蕪。 |
12 耶和華與、毋遐棄予、毋扑責予、毋屯爾膏。 |
IсаяРозділ 64 |
1 |
2 як хво́рост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я́ Твоє стало відо́ме Твоїм ворога́м, щоб перед обличчям Твоїм затремті́ли наро́ди! |
3 Коли Ти чинив страшні ре́чі, ми їх не чекали, — коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопи́лися б го́ри! |
4 І відві́ку не чули, до ушей не дохо́дило, око не бачило Бога, крім Те́бе, Який би зробив так тому́, хто наді́ю на Нього кладе́! |
5 Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ята́ють про Тебе. Та розгні́вався Ти, бо ми в то́му згрішили навіки та несправедливими стали! |
6 І стали всі ми, як нечистий, а вся пра́ведність на́ша — немов поплямо́вана мі́сячним о́діж, і в'я́немо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас. |
7 І немає ніко́го, хто кликав би Йме́ння Твоє, хто збудився б триматися міцно за Те́бе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас ни́діти. |
8 Тепер же, о Господи, Ти — наш Отець, ми глина, а Ти наш ганча́р, і ми всі — чин Твоєї руки! |
9 Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ята́й повсякча́сно прови́ни! Тож споглянь, — ми наро́д Твій усі! |
10 Святі міста́ Твої стали пустинею, Сіон став пусте́лею, сте́пом став — Єрусали́м. |
11 Дім свя́тощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвали́ли Тебе́, погорі́лищем став, а все наше лю́бе руїною стало. |
12 Чи й на це ще Себе будеш стри́мувати, Го́споди? Будеш мовчати, й зана́дто карати нас бу́деш? |
以賽亞書第64章 |
IсаяРозділ 64 |
1 望爾闢穹蒼而臨格、山嶽震動。 |
1 |
2 使仇敵知爾名、列邦戰慄於爾前、猶火焚蒭、如水沸鼎。 |
2 як хво́рост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я́ Твоє стало відо́ме Твоїм ворога́м, щоб перед обличчям Твоїм затремті́ли наро́ди! |
3 昔爾行異蹟、出我望外、臨格自天、山岡震動。 |
3 Коли Ти чинив страшні ре́чі, ми їх не чекали, — коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопи́лися б го́ри! |
4 人惟上帝是賴、上帝佑之、所行之事自開闢以來、耳未聞、目未覩焉。 |
4 І відві́ку не чули, до ушей не дохо́дило, око не бачило Бога, крім Те́бе, Який би зробив так тому́, хто наді́ю на Нього кладе́! |
5 惟人樂於爲善、恒念爾道、爾其善待之、我屢作惡、干爾震怒、焉能得救。 |
5 Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ята́ють про Тебе. Та розгні́вався Ти, бо ми в то́му згрішили навіки та несправедливими стали! |
6 我儕污衊、雖有片長、仍如不潔之布、我若已枯之葉、因罪見驅、爲風飄颻、 |
6 І стали всі ми, як нечистий, а вся пра́ведність на́ша — немов поплямо́вана мі́сячним о́діж, і в'я́немо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас. |
7 呼龥爾者無人、懇求爾者無人、爾遐棄予、緣我罪戾、使我消亡。 |
7 І немає ніко́го, хто кликав би Йме́ння Твоє, хто збудився б триматися міцно за Те́бе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас ни́діти. |
8 耶和華歟、爾乃我父、我若泥塗、爾若陶人、爲爾甄造。 |
8 Тепер же, о Господи, Ти — наш Отець, ми глина, а Ти наш ганча́р, і ми всі — чин Твоєї руки! |
9 耶和華歟、毋大發爾忿怒、毋恒錄我愆尤、垂顧我儕、視若赤子。 |
9 Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ята́й повсякча́сно прови́ни! Тож споглянь, — ми наро́д Твій усі! |
10 聖邑荒涼、郇城蕪沒、耶路撒冷傾圮。 |
10 Святі міста́ Твої стали пустинею, Сіон став пусте́лею, сте́пом став — Єрусали́м. |
11 昔有聖室、輝煌矞麗、我祖頌美之處、茲經焚燬、我所艷羡之區、今變荒蕪。 |
11 Дім свя́тощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвали́ли Тебе́, погорі́лищем став, а все наше лю́бе руїною стало. |
12 耶和華與、毋遐棄予、毋扑責予、毋屯爾膏。 |
12 Чи й на це ще Себе будеш стри́мувати, Го́споди? Будеш мовчати, й зана́дто карати нас бу́деш? |