耶利米書第34章 |
1 巴比倫王尼布甲尼撒、率其軍旅、及屬國人民、攻耶路撒冷、與四周諸邑、時以色列族之上帝耶和華諭耶利米曰、當覲猶大王西底家、傳我命云、我將付斯邑於巴比倫王手、使其焚燬、 |
2 |
3 爾必不得免、爲人所執、解至巴比倫王前、詰問研究、被逮至巴比倫、 |
4 然爾猶大王西底家、宜聽我耶和華之言、我有定命、爾必不亡於刃、 |
5 爾將死於安樂、爾之列祖先王易簀之時、人爇芬芳之品、哭曰、哀哉我主、爾逝世、人焚香哭爾亦若是。我耶和華已言之矣。 |
6 巴比倫王之軍旅攻耶路撒冷、亦攻拉吉、亞西加、猶大國所未下之城垣、斯時也、猶大王西底家駐蹕於耶路撒冷、先知耶利米以斯言告。 |
7 |
8 西底家王與耶路撒冷民約、勿使我猶大國百姓供其役事、凡得希伯來男女爲僕婢者、當釋之。 |
9 |
10 方伯庶民、旣立當釋僕婢毋使供役之約、皆從之、 |
11 旣而悔所釋之僕婢、仍使服事、 |
12 故耶和華使耶利米傳命曰、 |
13 以色列族之上帝耶和華云、昔爾祖在埃及爲人服役、我導之出、與之立約、曰、 |
14 如購爾同族、希伯來人爲僕、事爾六年、旣屆七年、例當釋之、然我有言、爾祖不傾耳以聽。 |
15 今爾曹悛改、行善於我前、於龥我名之室、共立盟約、釋諸同儕。 |
16 厥後爾曹易其素志、瀆我聖名、所釋之僕婢、仍使供役、 |
17 故耶和華曰、我有所命、爾不聽從、同儕同族、爾不縱之、則我必縱鋒刃以戮爾、縱饑饉以斃爾、縱疫癘以亡爾、散爾於列邦。 |
18 昔猶大耶路撒冷方伯宦豎、祭司庶民、宰犢而中判之、由其中以過、立盟約於我前、厥後復渝此盟、不踐其言、 |
19 |
20 我必付之於敵手、將殲其生命、飛鳥走獸、食其尸骸、 |
21 猶大王西底家及其牧伯、我必付之於敵手、殲滅其生命、巴比倫王之軍族、雖去爾而他往、我將命之復至、攻城而取之、焚之以火、使猶大諸邑荒蕪、無人居處。 |
22 |
ЄремiяРозділ 34 |
1 |
2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем. |
3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш. |
4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́! |
5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“ будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“. |
6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі. |
7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними. |
8 |
9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея. |
10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли. |
11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць. |
12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи: |
13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи: |
14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го. |
15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє. |
16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями. |
17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі! |
18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками, |
19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти, |
20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини... |
21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас. |
22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“ |
耶利米書第34章 |
ЄремiяРозділ 34 |
1 巴比倫王尼布甲尼撒、率其軍旅、及屬國人民、攻耶路撒冷、與四周諸邑、時以色列族之上帝耶和華諭耶利米曰、當覲猶大王西底家、傳我命云、我將付斯邑於巴比倫王手、使其焚燬、 |
1 |
2 |
2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем. |
3 爾必不得免、爲人所執、解至巴比倫王前、詰問研究、被逮至巴比倫、 |
3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш. |
4 然爾猶大王西底家、宜聽我耶和華之言、我有定命、爾必不亡於刃、 |
4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́! |
5 爾將死於安樂、爾之列祖先王易簀之時、人爇芬芳之品、哭曰、哀哉我主、爾逝世、人焚香哭爾亦若是。我耶和華已言之矣。 |
5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“ будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“. |
6 巴比倫王之軍旅攻耶路撒冷、亦攻拉吉、亞西加、猶大國所未下之城垣、斯時也、猶大王西底家駐蹕於耶路撒冷、先知耶利米以斯言告。 |
6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі. |
7 |
7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними. |
8 西底家王與耶路撒冷民約、勿使我猶大國百姓供其役事、凡得希伯來男女爲僕婢者、當釋之。 |
8 |
9 |
9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея. |
10 方伯庶民、旣立當釋僕婢毋使供役之約、皆從之、 |
10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли. |
11 旣而悔所釋之僕婢、仍使服事、 |
11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць. |
12 故耶和華使耶利米傳命曰、 |
12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи: |
13 以色列族之上帝耶和華云、昔爾祖在埃及爲人服役、我導之出、與之立約、曰、 |
13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи: |
14 如購爾同族、希伯來人爲僕、事爾六年、旣屆七年、例當釋之、然我有言、爾祖不傾耳以聽。 |
14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го. |
15 今爾曹悛改、行善於我前、於龥我名之室、共立盟約、釋諸同儕。 |
15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє. |
16 厥後爾曹易其素志、瀆我聖名、所釋之僕婢、仍使供役、 |
16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями. |
17 故耶和華曰、我有所命、爾不聽從、同儕同族、爾不縱之、則我必縱鋒刃以戮爾、縱饑饉以斃爾、縱疫癘以亡爾、散爾於列邦。 |
17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі! |
18 昔猶大耶路撒冷方伯宦豎、祭司庶民、宰犢而中判之、由其中以過、立盟約於我前、厥後復渝此盟、不踐其言、 |
18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками, |
19 |
19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти, |
20 我必付之於敵手、將殲其生命、飛鳥走獸、食其尸骸、 |
20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини... |
21 猶大王西底家及其牧伯、我必付之於敵手、殲滅其生命、巴比倫王之軍族、雖去爾而他往、我將命之復至、攻城而取之、焚之以火、使猶大諸邑荒蕪、無人居處。 |
21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас. |
22 |
22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“ |