Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第4章

1 使徒教民時、祭司、殿司、及撒吐該人、突如其來、

2 爲其教民、必引耶穌以傳復生之道、故怒、

3 執之、因時已暮、囚以待旦、

4 然聽道信從者、數約五千人、〇

5 明日、有司、長老、士子、集耶路撒冷、

6 祭司長亞那、同該亞法、約翰、亞力山大凡祭司長之族咸在、

7 立使徒於前、詰曰、爾以何權何名行此耶、

8 彼得感於聖神、曰、民之有司、以色列長老、

9 我儕今日、以病人獲恩故、而問其何以得愈、

10 則爾曹與以色列民、當知拿撒勒耶穌基督、爾釘之十字架、上帝所復生者、卽以其名、使此人得愈、立於爾前、

11 夫耶穌固爾工師所棄之石、已成屋隅首石者是也、

12 舍此別無救主、蓋天下人間、更無錫他名、可以得救者也、〇

13 衆見彼得約翰、侃侃如也、識其未學蚩氓、異之、又知其從耶穌、

14 而見得愈之人偕立、所以無言可詰、

15 第令之出會所、相議曰、

16 此二人將何以處之、彼明行異蹟、耶路撒冷居民悉知之、我儕不能諱也、

17 惟勿以〔編者按：1899年版爲“令”〕此播衆、當恐喝之、俾毋以斯名訓人、

18 遂召使徒、戒勿以耶穌名設教、

19 彼得約翰曰、聽爾曹、而過於聽上帝、在上帝前、義乎、爾自審焉、

20 蓋我儕所見聞者、不得不言也、

21 有司無以責之、因民見其所爲、歸榮上帝、是以畏百姓、第恐喝而遣之、

22 夫因異蹟得愈者、其人四十有餘歲云、〇

23 使徒旣釋、乃就其友、以祭司諸長長老所言告之、

24 友聞言、一心揚聲籲上帝曰、主乃上帝、造天地海萬物者、

25 曾以臣大闢之口言云、異邦奮怒、諸民徒謀、奚爲哉、

26 列王立、羣伯集、逆上主及基督、〔基督卽受膏者之謂〕

27 希律、本丟彼拉多、異邦人、以色列民、果集、而攻爾所膏聖子耶穌、

28 以成爾權、爾旨預定之事、

29 今祭司諸長恐喝我、求生鑒之、俾僕侃侃傳道、

30 施權以醫人、託聖子耶穌名、行異蹟奇事、〇

31 祈時、所集之處震動、衆感聖神、侃侃而言上帝道、〇

32 信者之衆、一心一志、不私己財、有無相通、

33 使徒方證主耶穌復生、衆獲大寵焉、

34 其聞無窮乏者、蓋有田宅者、售而挈其金、

35 置使徒前、有所需則分之、〇

36 時有利未族人、生於居比路、名約西、使徒呼之爲巴拿巴、譯卽勸慰子、

37 有田售之、挈其金、置使徒前、

Дiї

Розділ 4

1 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

5 І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

6 і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

7 І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“

8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!

9 Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -

10 нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

11 Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“

12 І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

13 А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.

14 Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.

15 І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,

16 говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

17 Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.

18 І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.

19 І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

20 Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“

21 А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.

22 Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.

23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.

24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

25 Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

26 Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.

27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Слугу Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,

28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.

29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,

30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Слугу Ісуса“.

31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!

32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.

33 І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!

34 Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,

35 та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.

36 Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,

37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

使徒行傳第4章	Дiї Розділ 4
1 使徒教民時、祭司、殿司、及撒吐該人、突如其來、	1 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,
2 爲其教民、必引耶穌以傳復生之道、故怒、	2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.
3 執之、因時已暮、囚以待旦、	3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.
4 然聽道信從者、數約五千人、〇	4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.
5 明日、有司、長老、士子、集耶路撒冷、	5 І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
6 祭司長亞那、同該亞法、約翰、亞力山大凡祭司長之族咸在、	6 і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
7 立使徒於前、詰曰、爾以何權何名行此耶、	7 І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“
8 彼得感於聖神、曰、民之有司、以色列長老、	8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!
9 我儕今日、以病人獲恩故、而問其何以得愈、	9 Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -
10 則爾曹與以色列民、當知拿撒勒耶穌基督、爾釘之十字架、上帝所復生者、卽以其名、使此人得愈、立於爾前、	10 нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!
11 夫耶穌固爾工師所棄之石、已成屋隅首石者是也、	11 Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“
12 舍此別無救主、蓋天下人間、更無錫他名、可以得救者也、〇	12 І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.
13 衆見彼得約翰、侃侃如也、識其未學蚩氓、異之、又知其從耶穌、	13 А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.
14 而見得愈之人偕立、所以無言可詰、	14 Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.
15 第令之出會所、相議曰、	15 І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,
16 此二人將何以處之、彼明行異蹟、耶路撒冷居民悉知之、我儕不能諱也、	16 говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
17 惟勿以〔編者按：1899年版爲“令”〕此播衆、當恐喝之、俾毋以斯名訓人、	17 Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.
18 遂召使徒、戒勿以耶穌名設教、	18 І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.
19 彼得約翰曰、聽爾曹、而過於聽上帝、在上帝前、義乎、爾自審焉、	19 І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
20 蓋我儕所見聞者、不得不言也、	20 Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“
21 有司無以責之、因民見其所爲、歸榮上帝、是以畏百姓、第恐喝而遣之、	21 А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.
22 夫因異蹟得愈者、其人四十有餘歲云、〇	22 Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
23 使徒旣釋、乃就其友、以祭司諸長長老所言告之、	23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.
24 友聞言、一心揚聲籲上帝曰、主乃上帝、造天地海萬物者、	24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
25 曾以臣大闢之口言云、異邦奮怒、諸民徒謀、奚爲哉、	25 Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?
26 列王立、羣伯集、逆上主及基督、〔基督卽受膏者之謂〕	26 Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.
27 希律、本丟彼拉多、異邦人、以色列民、果集、而攻爾所膏聖子耶穌、	27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Слугу Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,
28 以成爾權、爾旨預定之事、	28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.
29 今祭司諸長恐喝我、求生鑒之、俾僕侃侃傳道、	29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,
30 施權以醫人、託聖子耶穌名、行異蹟奇事、〇	30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Слугу Ісуса“.
31 祈時、所集之處震動、衆感聖神、侃侃而言上帝道、〇	31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!
32 信者之衆、一心一志、不私己財、有無相通、	32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.
33 使徒方證主耶穌復生、衆獲大寵焉、	33 І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!
34 其聞無窮乏者、蓋有田宅者、售而挈其金、	34 Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,
35 置使徒前、有所需則分之、〇	35 та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.
36 時有利未族人、生於居比路、名約西、使徒呼之爲巴拿巴、譯卽勸慰子、	36 Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,
37 有田售之、挈其金、置使徒前、	37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

舊約

新約

使徒行傳

第4章

Дiї

Розділ 4

使徒行傳

第4章

Дiї

Розділ 4