耶利米哀歌

第1章

1 維昔郇邑、居民衆多、今則不勝寂寞兮、昔爲大國、今若嫠婦兮、昔也列邦爲彼所制、今則爲人供役、能勿悲兮。

2 彼終夕流涕、沾濡盈睫兮、良朋雖多、慰藉無人兮、我以彼爲良朋、彼以我爲仇敵兮。

3 猶大被虜、服役維艱、居於異邦、未獲安康兮、災厄已臨、敵人追襲兮。

4 大會旣屆、無人詣郇邑兮、逵衢荒寂、邑門零落兮、祭司吁嗟、處女憂愁、邑界衆困苦兮。

5 郇民屢犯、耶和華責之兮、敵人亨通、挾制邑民、虜其赤子兮。

6 郇邑之女、頓喪婉孌之姿兮、維彼牧伯、若失蒭之鹿兮、無力戰鬪、爲敵追襲兮。

7 耶路撒冷民旣罹災害、爰念疇曩之安樂兮、今爲敵虜、援手無人兮、遇斯患難、爲敵姍笑兮。

8 耶路撒冷民、愆尤叢集、主遐棄之兮、昔雖尊崇、今則裸體、爲人藐視、彼亦歔欷而退兮。

9 其衣污衊、不念厥終、故遭非常之傾圮、而慰藉無人兮、彼曰、敵加困苦、望耶和華眷顧兮。

10 彼所欣慕者、敵人取之兮、主命異族不得與會、彼反入聖所、郇民目擊兮。

11 邑衆咨嗟、願舍欣羨之物、以求糈糧、庶堪果腹兮、郇民曰、今予受辱、望耶和華眷顧兮。

12 耶和華震怒、降災我躬、爾曹過此、見予哀慘、無所比儗、乃不爲意兮。

13 火自天降、入予骨髓兮、彼張網羅、以顚予趾、使予退卻、終日震驚、瞻盡喪兮。

14 維予犯罪、主加以軛、懸於我項、使力廢弛兮、付我於敵不能自救兮。

15 主集列邦之民、會伐我猶大、我有能之士、遭其蹂躪、我勇敢之卒、惕服其威兮、我之處女被踐、若踐酒醡兮。

16 緣此我爲哭泣、潸然出涕、蓋慰者遠去、不加拯救兮、敵人勝予、子民煢獨兮。

17 郇民舉手、慰藉無人兮、耶和華使雅各諸敵、環而攻之、彼視耶路撒冷、若污衊之婦兮。

18 耶和華無不義、我違其命、故罹重罰、壯士處女、俱爲俘囚、爾曹黎庶、見我憂愁兮。

19 我招良朋、不副予望、祭司長老、惟求糈糧、以果其腹兮、求而不得、亡於邑中兮。

20 我蹈重愆、外遭殺戮、內則死亡兮、予也懷憂特甚、中心慘怛、望耶和華眷顧兮。

21 維彼人斯、聞予嗟歎、不加慰藉、敵聞爾降災於予、反增喜色、爾已定命、降災於彼、與余無異言、必有應兮。

22 昔予有罪、爾降以罰、今予喪瞻、長歎不已兮、彼有罪戾、爾鑒察之、罰彼毋緩、與我無異兮。

Плач Єремiї

Розділ 1

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

耶利米哀歌

第1章

Плач Єремiї

Розділ 1

1 維昔郇邑、居民衆多、今則不勝寂寞兮、昔爲大國、今若嫠婦兮、昔也列邦爲彼所制、今則爲人供役、能勿悲兮。

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 彼終夕流涕、沾濡盈睫兮、良朋雖多、慰藉無人兮、我以彼爲良朋、彼以我爲仇敵兮。

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 猶大被虜、服役維艱、居於異邦、未獲安康兮、災厄已臨、敵人追襲兮。

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 大會旣屆、無人詣郇邑兮、逵衢荒寂、邑門零落兮、祭司吁嗟、處女憂愁、邑界衆困苦兮。

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 郇民屢犯、耶和華責之兮、敵人亨通、挾制邑民、虜其赤子兮。

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 郇邑之女、頓喪婉孌之姿兮、維彼牧伯、若失蒭之鹿兮、無力戰鬪、爲敵追襲兮。

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 耶路撒冷民旣罹災害、爰念疇曩之安樂兮、今爲敵虜、援手無人兮、遇斯患難、爲敵姍笑兮。

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 耶路撒冷民、愆尤叢集、主遐棄之兮、昔雖尊崇、今則裸體、爲人藐視、彼亦歔欷而退兮。

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 其衣污衊、不念厥終、故遭非常之傾圮、而慰藉無人兮、彼曰、敵加困苦、望耶和華眷顧兮。

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 彼所欣慕者、敵人取之兮、主命異族不得與會、彼反入聖所、郇民目擊兮。

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 邑衆咨嗟、願舍欣羨之物、以求糈糧、庶堪果腹兮、郇民曰、今予受辱、望耶和華眷顧兮。

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 耶和華震怒、降災我躬、爾曹過此、見予哀慘、無所比儗、乃不爲意兮。

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 火自天降、入予骨髓兮、彼張網羅、以顚予趾、使予退卻、終日震驚、瞻盡喪兮。

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 維予犯罪、主加以軛、懸於我項、使力廢弛兮、付我於敵不能自救兮。

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 主集列邦之民、會伐我猶大、我有能之士、遭其蹂躪、我勇敢之卒、惕服其威兮、我之處女被踐、若踐酒醡兮。

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 緣此我爲哭泣、潸然出涕、蓋慰者遠去、不加拯救兮、敵人勝予、子民煢獨兮。

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 郇民舉手、慰藉無人兮、耶和華使雅各諸敵、環而攻之、彼視耶路撒冷、若污衊之婦兮。

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 耶和華無不義、我違其命、故罹重罰、壯士處女、俱爲俘囚、爾曹黎庶、見我憂愁兮。

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 我招良朋、不副予望、祭司長老、惟求糈糧、以果其腹兮、求而不得、亡於邑中兮。

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 我蹈重愆、外遭殺戮、內則死亡兮、予也懷憂特甚、中心慘怛、望耶和華眷顧兮。

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 維彼人斯、聞予嗟歎、不加慰藉、敵聞爾降災於予、反增喜色、爾已定命、降災於彼、與余無異言、必有應兮。

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 昔予有罪、爾降以罰、今予喪瞻、長歎不已兮、彼有罪戾、爾鑒察之、罰彼毋緩、與我無異兮。

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.