Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 32

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.

Бытие

Глава 32

1 Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.

2 Увидев их, он сказал: «Стан Божий!» И назвал это место Маханаим.

3 Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом. Иаков послал впереди себя вестников к Исаву,

4 приказав им: «Поведайте моему господину Исаву о том, что его слуга Иаков говорит: „Все эти годы я жил у Лавана,

5 есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас”».

6 Вестники возвратились к Иакову и сказали: «Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек».

7 Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,

8 подумав: «Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством».

9 «Бог отца моего Авраама! — взмолился Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.

10 Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.

11 Прошу Тебя, спаси меня от брата моего Исава, так как я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.

12 Господи, Ты сказал мне: „Я буду тебе благоволить, умножу твоё семейство и сделаю твоё потомство многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть”».

13 Иаков остался на том месте на ночь и приготовил Исаву подарок.

14 Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,

15 30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.

16 Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: «Отделите оба стада друг от друга, идите вперёд и сохраняйте расстояние между стадами».

17 Иаков дал слугам приказания, а слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: «Когда мой брат Исав подойдёт к тебе и спросит: „Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?” —

18 то ты должен ответить: „Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами”».

19 То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. «Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — повелел он. —

20 Скажите: „Это дар тебе, а твой слуга Иаков следует за нами”». «Если я пошлю вперёд людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет».

21 И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.

22 Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.

23 Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.

24 Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Че ловек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.

25 Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра и тут же вывихнул его.

26 И тогда Человек попросил Иакова: «Отпусти Меня, так как восходит солнце», но Иаков ответил: «Не отпущу, пока не благословишь меня».

27 Человек спросил его: «Как твоё имя?» «Иаков», — ответил Иаков.

28 Тогда Человек сказал: «Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, потому что ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён».

29 Тогда Иаков сказал Ему: «Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?» Но Человек ответил: «Для чего ты спрашиваешь о Моём имени?» И там Он благословил Иакова.

30 Иаков назвал это место Пенуэл, сказав: «В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена».

31 Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,

32 и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, который на бедре, так как именно в этот мускул был поражён Иаков.

Буття Розділ 32	Бытие Глава 32
1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.	1 Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.	2 Увидев их, он сказал: «Стан Божий!» И назвал это место Маханаим.
3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.	3 Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом. Иаков послал впереди себя вестников к Исаву,
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.	4 приказав им: «Поведайте моему господину Исаву о том, что его слуга Иаков говорит: „Все эти годы я жил у Лавана,
5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.	5 есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас”».
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.	6 Вестники возвратились к Иакову и сказали: «Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек».
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“	7 Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.	8 подумав: «Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством».
9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.	9 «Бог отца моего Авраама! — взмолился Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.
10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.	10 Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.	11 Прошу Тебя, спаси меня от брата моего Исава, так как я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.	12 Господи, Ты сказал мне: „Я буду тебе благоволить, умножу твоё семейство и сделаю твоё потомство многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть”».
13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.	13 Иаков остался на том месте на ночь и приготовил Исаву подарок.
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:	14 Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,	15 30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.	16 Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: «Отделите оба стада друг от друга, идите вперёд и сохраняйте расстояние между стадами».
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.	17 Иаков дал слугам приказания, а слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: «Когда мой брат Исав подойдёт к тебе и спросит: „Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?” —
18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?	18 то ты должен ответить: „Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами”».
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.	19 То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. «Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — повелел он. —
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,	20 Скажите: „Это дар тебе, а твой слуга Иаков следует за нами”». «Если я пошлю вперёд людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет».
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“	21 И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.	22 Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.	23 Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.	24 Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Че ловек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.
25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.	25 Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра и тут же вывихнул его.
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.	26 И тогда Человек попросил Иакова: «Отпусти Меня, так как восходит солнце», но Иаков ответил: «Не отпущу, пока не благословишь меня».
27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.	27 Человек спросил его: «Как твоё имя?» «Иаков», — ответил Иаков.
28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.	28 Тогда Человек сказал: «Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, потому что ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён».
29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.	29 Тогда Иаков сказал Ему: «Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?» Но Человек ответил: «Для чего ты спрашиваешь о Моём имени?» И там Он благословил Иакова.
30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.	30 Иаков назвал это место Пенуэл, сказав: «В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена».
31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.	31 Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.	32 и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, который на бедре, так как именно в этот мускул был поражён Иаков.
33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.	33

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Старий
завіт

Новий
завіт