Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Книга Иова

Глава 34

1 И продолжал Елиуй:

2 «Послушай, мудрый человек, что я скажу, и обрати внимание, умнейший,

3 поскольку ухо разбирается в словах, как разбирается язык в еде.

4 Послушаем же доводы и сами решим, что верно, узнаем вместе то, что хорошо.

5 Вот говорит Иов: „Я невиновен, однако Бог ко мне несправедлив.

6 И хоть я прав, меня лжецом считают; за мною нет вины, но Его стрелы неисцелимую мне доставляют боль”.

7 Больше нет человека, подобного Иову, который томится жаждой наносить оскорбления Богу.

8 С людьми дурными водит дружбу он и знается со злыми?

9 Поскольку он сказал, что никакой нет пользы человеку, который хочет Богу угодить.

10 Способные понять, послушайте меня! Бог далёк от зла, Бог Всемогущий не сотворит греха.

11 Он человеку платит согласно его делам, даёт нам то, что заслужили.

12 Немыслимо, чтоб сотворил Господь неправое, чтоб был несправедливым Он.

13 Поставлен властвовать Господь не нами, ответственность за мир никто на Господа не возлагал.

14 Когда б Господь решил забрать Свой дух, Своё дыхание у жизни,

15 тогда погибли бы все люди на земле, и все опять бы в прах вернулись.

16 И если вы действительно мудры, то будете внимательны ко мне.

17 Властителем не может быть тот, кто не любит справедливость. Иов, Господь силён, неужели ты судить Его способен как неправого?

18 Господь говорит царям: „Вы ничего не стоите!” Господь говорит князьям: „Вы — зло!”

19 Господь не любит властелинов больше других людей, и не предпочитает богатых беднякам, поскольку каждый — творение Его.

20 Посреди ночи мгновенно умирают люди, приходит болезнь и уносит их. Даже те, кто властью наделён, и те умирают без причины.

21 Бог пристально следит за поступками людей, Он видит каждый совершаемый ими шаг.

22 Нет ни тени глубокой, ни тёмного места, где может скрыться приносящий зло.

23 И поэтому нет нужды для Бога назначать даты Своего суда, чтоб людям для правосудия предстать.

24 Властителей, зло приносящих, не спрашивая истребляет Бог и выбирает новых.

25 Поскольку Он следит за всеми их делами, Он низлагает их и в час ночной им уничтожение шлёт.

26 За беззакония карает их Господь, и прилюдно Он накажет их за то,

27 что следовать они Ему не захотели и волей Его пренебрегли.

28 Они — причина вопля бедных, когда взывают они о помощи Господней. И плач нуждающихся услышал Он.

29 Но, если Он молчит, кто Бога может осудить? Если лицо Своё Он прячет, кто Его увидеть сможет? Он всё равно остаётся властителем над людьми и народами.

30 Господь не позволит царствовать грешному или злому.

31 Допустим, скажет Богу человек: „Да, я виновен, но отныне не грешу”.

32 Научи меня, Боже, открой мне те грехи, которые без ведома своего я совершил, и если плохо поступил я, то больше этого не будет.

33 Иов, ты хочешь, чтоб Господь тебе награду дал, но ты раскаяться не хочешь. Принять решение ты должен, а не я! Скажи, Иов, что думаешь ты?

34 Мудрый, послушав меня, сказал бы:

35 „Иов глупость говорит, в словах его нет смысла”.

36 Я думаю, Иов достоин наказания намного большего, поскольку нам он отвечает так, как ответили бы злые.

37 Иов к грехам своим прибавляет непослушание, он сидит перед нами, нас оскорбляя, и насмехается над Богом».

Йов Розділ 34	Книга Иова Глава 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:	1 И продолжал Елиуй:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!	2 «Послушай, мудрый человек, что я скажу, и обрати внимание, умнейший,
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.	3 поскольку ухо разбирается в словах, как разбирается язык в еде.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.	4 Послушаем же доводы и сами решим, что верно, узнаем вместе то, что хорошо.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.	5 Вот говорит Иов: „Я невиновен, однако Бог ко мне несправедлив.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.	6 И хоть я прав, меня лжецом считают; за мною нет вины, но Его стрелы неисцелимую мне доставляют боль”.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,	7 Больше нет человека, подобного Иову, который томится жаждой наносить оскорбления Богу.
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?	8 С людьми дурными водит дружбу он и знается со злыми?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.	9 Поскольку он сказал, что никакой нет пользы человеку, который хочет Богу угодить.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!	10 Способные понять, послушайте меня! Бог далёк от зла, Бог Всемогущий не сотворит греха.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!	11 Он человеку платит согласно его делам, даёт нам то, что заслужили.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.	12 Немыслимо, чтоб сотворил Господь неправое, чтоб был несправедливым Он.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?	13 Поставлен властвовать Господь не нами, ответственность за мир никто на Господа не возлагал.
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —	14 Когда б Господь решил забрать Свой дух, Своё дыхание у жизни,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!	15 тогда погибли бы все люди на земле, и все опять бы в прах вернулись.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:	16 И если вы действительно мудры, то будете внимательны ко мне.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?	17 Властителем не может быть тот, кто не любит справедливость. Иов, Господь силён, неужели ты судить Его способен как неправого?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?	18 Господь говорит царям: „Вы ничего не стоите!” Господь говорит князьям: „Вы — зло!”
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,	19 Господь не любит властелинов больше других людей, и не предпочитает богатых беднякам, поскольку каждый — творение Его.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.	20 Посреди ночи мгновенно умирают люди, приходит болезнь и уносит их. Даже те, кто властью наделён, и те умирают без причины.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —	21 Бог пристально следит за поступками людей, Он видит каждый совершаемый ими шаг.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.	22 Нет ни тени глубокой, ни тёмного места, где может скрыться приносящий зло.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.	23 И поэтому нет нужды для Бога назначать даты Своего суда, чтоб людям для правосудия предстать.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.	24 Властителей, зло приносящих, не спрашивая истребляет Бог и выбирает новых.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!	25 Поскольку Он следит за всеми их делами, Он низлагает их и в час ночной им уничтожение шлёт.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,	26 За беззакония карает их Господь, и прилюдно Он накажет их за то,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,	27 что следовать они Ему не захотели и волей Его пренебрегли.
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.	28 Они — причина вопля бедных, когда взывают они о помощи Господней. И плач нуждающихся услышал Он.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,	29 Но, если Он молчит, кто Бога может осудить? Если лицо Своё Он прячет, кто Его увидеть сможет? Он всё равно остаётся властителем над людьми и народами.
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.	30 Господь не позволит царствовать грешному или злому.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!	31 Допустим, скажет Богу человек: „Да, я виновен, но отныне не грешу”.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“	32 Научи меня, Боже, открой мне те грехи, которые без ведома своего я совершил, и если плохо поступил я, то больше этого не будет.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!	33 Иов, ты хочешь, чтоб Господь тебе награду дал, но ты раскаяться не хочешь. Принять решение ты должен, а не я! Скажи, Иов, что думаешь ты?
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:	34 Мудрый, послушав меня, сказал бы:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.	35 „Иов глупость говорит, в словах его нет смысла”.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,	36 Я думаю, Иов достоин наказания намного большего, поскольку нам он отвечает так, как ответили бы злые.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.	37 Иов к грехам своим прибавляет непослушание, он сидит перед нами, нас оскорбляя, и насмехается над Богом».

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий
завіт

Новий
завіт