Числа

Розділ 12

1 І нарікали Марія́м та Ааро́н на Мойсея за жінку куши́тянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.

2 І казали вони: „Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?“ І почув це Господь.

3 А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі.

4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Марія́м: „Вийдіть ви троє до скинії заповіту“. І вони троє вийшли.

5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Марія́м. І вийшли обо́є вони.

6 І сказав Він: „Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо бу́де між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в виді́нні йому, у сні говорити з ним бу́ду.

7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він дові́рений!

8 Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“

9 І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов,

10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям — прокаже́на, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!

11 І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись!

12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утро́би матері своєї, то зітліла половина тіла її“.

13 І Мойсей кли́кав до Господа, говорячи: „Боже, вилікуй же її!“

14 І сказав Господь до Мойсея: „А коли б її ба́тько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоро́млена? Вона буде за́мкнена сім день поза табо́ром, а потім пове́рнеться“.

15 І була за́мкнена Марія́м поза табо́ром сім день, а наро́д не ру́шив аж до повернення Маріям.

16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборува́в у пустині Пара́н.

Числа

Глава 12

1 Мирьям и Аарон порицали Моисея за жену кушитку (потому что он женился на кушитке).

2 Они говорили: — Разве Господь говорил только с Моисеем? Разве Он не говорил и с нами? И Господь услышал это.

3 А Моисей был очень кротким, самым кротким человеком на земле.

4 Внезапно Господь сказал Моисею, Аарону и Мирьям: — Выйдите втроем к шатру собрания, — и они вышли втроем.

5 Господь сошел в облачном столбе. Он встал у входа в шатер, подозвал Аарона и Мирьям, и они вдвоем вышли вперед.

6 Тогда Он сказал: — Слушайте Мои слова! Если есть среди вас Господень пророк, то Я ему открываюсь в видениях, говорю с ним в снах.

7 Но не так со слугой Моим Моисеем; он верен во всем Моем доме.

8 С ним Я говорю лицом к лицу, ясно, а не загадками; он видит образ Господень. Как же вы не побоялись порицать Моего слугу Моисея?

9 Господь разгневался на них и удалился.

10 Когда облако поднялось от шатра, Мирьям покрылась проказой, как снегом. Аарон повернулся к ней и увидел, что она поражена проказой.

11 Он сказал Моисею: — Молю, мой господин, не наказывай нас за грех, который мы совершили в своем безумии.

12 Не дай ей стать похожей на мертворожденного младенца, у которого уже истлела половина тела, когда он вышел из материнского чрева.

13 И Моисей воззвал к Господу: — Боже, прошу, исцели ее!

14 Но Господь ответил Моисею: — Если бы ее отец плюнул ей в лицо, разве не была бы она в бесчестии семь дней? Пусть ее выведут вне лагеря на семь дней; потом она сможет вернуться.

15 Мирьям семь дней была заключена вне лагеря, и народ не трогался в путь, пока она не вернулась.

16

Числа

Розділ 12

Числа

Глава 12

1 І нарікали Марія́м та Ааро́н на Мойсея за жінку куши́тянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.

1 Мирьям и Аарон порицали Моисея за жену кушитку (потому что он женился на кушитке).

2 І казали вони: „Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?“ І почув це Господь.

2 Они говорили: — Разве Господь говорил только с Моисеем? Разве Он не говорил и с нами? И Господь услышал это.

3 А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі.

3 А Моисей был очень кротким, самым кротким человеком на земле.

4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Марія́м: „Вийдіть ви троє до скинії заповіту“. І вони троє вийшли.

4 Внезапно Господь сказал Моисею, Аарону и Мирьям: — Выйдите втроем к шатру собрания, — и они вышли втроем.

5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Марія́м. І вийшли обо́є вони.

5 Господь сошел в облачном столбе. Он встал у входа в шатер, подозвал Аарона и Мирьям, и они вдвоем вышли вперед.

6 І сказав Він: „Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо бу́де між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в виді́нні йому, у сні говорити з ним бу́ду.

6 Тогда Он сказал: — Слушайте Мои слова! Если есть среди вас Господень пророк, то Я ему открываюсь в видениях, говорю с ним в снах.

7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він дові́рений!

7 Но не так со слугой Моим Моисеем; он верен во всем Моем доме.

8 Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“

8 С ним Я говорю лицом к лицу, ясно, а не загадками; он видит образ Господень. Как же вы не побоялись порицать Моего слугу Моисея?

9 І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов,

9 Господь разгневался на них и удалился.

10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям — прокаже́на, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!

10 Когда облако поднялось от шатра, Мирьям покрылась проказой, как снегом. Аарон повернулся к ней и увидел, что она поражена проказой.

11 І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись!

11 Он сказал Моисею: — Молю, мой господин, не наказывай нас за грех, который мы совершили в своем безумии.

12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утро́би матері своєї, то зітліла половина тіла її“.

12 Не дай ей стать похожей на мертворожденного младенца, у которого уже истлела половина тела, когда он вышел из материнского чрева.

13 І Мойсей кли́кав до Господа, говорячи: „Боже, вилікуй же її!“

13 И Моисей воззвал к Господу: — Боже, прошу, исцели ее!

14 І сказав Господь до Мойсея: „А коли б її ба́тько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоро́млена? Вона буде за́мкнена сім день поза табо́ром, а потім пове́рнеться“.

14 Но Господь ответил Моисею: — Если бы ее отец плюнул ей в лицо, разве не была бы она в бесчестии семь дней? Пусть ее выведут вне лагеря на семь дней; потом она сможет вернуться.

15 І була за́мкнена Марія́м поза табо́ром сім день, а наро́д не ру́шив аж до повернення Маріям.

15 Мирьям семь дней была заключена вне лагеря, и народ не трогался в путь, пока она не вернулась.

16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборува́в у пустині Пара́н.

16