Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 30

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.

2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!

3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!

4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!

5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!

7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.

8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,

9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!

10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,

11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!

12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!

13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.

14 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,

15 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“

16 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!

17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

18 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,

19 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!

20 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!

21 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

22 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!

23 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.

24 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

25 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!

Псалтирь

Псалом 30

1 Дирижеру хора. Псалом Давида.

2 У Тебя, Господи, я ищу прибежища. Не дай мне быть постыженным никогда; по Своей праведности спаси меня!

3 Услышь меня и поспеши избавить. Будь мне скалой и прибежищем, надежной крепостью, чтобы спасти меня.

4 Ты моя скала и крепость; ради имени Своего веди меня и направляй.

5 Высвободи меня из сети, которую расставили для меня, ведь Ты мое прибежище.

6 В Твои руки я отдаю мой дух; избавь меня, Господи, Боже истины.

7 Ненавижу тех, кто ничтожных идолов чтит, я на Господа уповаю.

8 Я возрадуюсь и возликую о Твоей милости, потому что Ты горе мое увидел и узнал о скорби моей души.

9 Ты не отдал меня врагу, но поставил меня на просторном месте.

10 Мне трудно, Господи! Помилуй меня! Ослабли от скорби мои глаза, душа моя и тело мое.

11 В скорби кончается моя жизнь и годы мои в стенаниях. Сила моя иссякла из-за моих грехов, и кости мои иссохли.

12 Из-за своих врагов я в презрении у соседей, поношением стал я для моих друзей, кто увидит меня на улице — убегает.

13 Я забыт ими, словно мертвый; я — как сосуд разбитый.

14 Слышу я клевету от многих; ужас со всех сторон. Они сговариваются против меня: замышляют отнять у меня жизнь.

15 На Тебя, Господи, надеюсь! Я говорю: «Ты мой Бог!»

16 В Твоей руке мои дни; избавь меня от врагов и от тех, кто меня преследует.

17 Пусть сияет Твое лицо над Твоим слугой, спаси меня по Своей милости.

18 Пусть не постыжусь я, Господи, что взываю к Тебе. Пусть нечестивые постыдятся и, онемев, сойдут в мир мертвых.

19 Пусть умолкнут их лживые уста, что дерзко говорят о праведных с гордыней и презрением.

20 Как велика Твоя благость, которую хранишь Ты для тех, кто Тебя боится, которую даришь у всех на глазах тем, кто в Тебе прибежища ищет!

21 Ты скрываешь их пологом Своего присутствия от козней людских. Ты охраняешь их в Своем жилище от языков сварливых.

22 Благословен будь, Господи, Который явил мне чудесную милость Свою, когда я был в городе осажденном.

23 В своем смятении я сказал: «Я изгнан от Твоих очей!» Но Ты услышал крик мой, когда я взывал к Тебе.

24 Любите Господа, все святые Его! Господь хранит верных, но сполна воздает надменным.

25 Мужайтесь и сердце свое укрепите, все надеющиеся на Господа.

Псалми Псалом 30	Псалтирь Псалом 30
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.	1 Дирижеру хора. Псалом Давида.
2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!	2 У Тебя, Господи, я ищу прибежища. Не дай мне быть постыженным никогда; по Своей праведности спаси меня!
3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!	3 Услышь меня и поспеши избавить. Будь мне скалой и прибежищем, надежной крепостью, чтобы спасти меня.
4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!	4 Ты моя скала и крепость; ради имени Своего веди меня и направляй.
5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!	5 Высвободи меня из сети, которую расставили для меня, ведь Ты мое прибежище.
6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!	6 В Твои руки я отдаю мой дух; избавь меня, Господи, Боже истины.
7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.	7 Ненавижу тех, кто ничтожных идолов чтит, я на Господа уповаю.
8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,	8 Я возрадуюсь и возликую о Твоей милости, потому что Ты горе мое увидел и узнал о скорби моей души.
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!	9 Ты не отдал меня врагу, но поставил меня на просторном месте.
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,	10 Мне трудно, Господи! Помилуй меня! Ослабли от скорби мои глаза, душа моя и тело мое.
11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!	11 В скорби кончается моя жизнь и годы мои в стенаниях. Сила моя иссякла из-за моих грехов, и кости мои иссохли.
12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!	12 Из-за своих врагов я в презрении у соседей, поношением стал я для моих друзей, кто увидит меня на улице — убегает.
13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.	13 Я забыт ими, словно мертвый; я — как сосуд разбитый.
14 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,	14 Слышу я клевету от многих; ужас со всех сторон. Они сговариваются против меня: замышляют отнять у меня жизнь.
15 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“	15 На Тебя, Господи, надеюсь! Я говорю: «Ты мой Бог!»
16 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!	16 В Твоей руке мои дни; избавь меня от врагов и от тех, кто меня преследует.
17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,	17 Пусть сияет Твое лицо над Твоим слугой, спаси меня по Своей милости.
18 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,	18 Пусть не постыжусь я, Господи, что взываю к Тебе. Пусть нечестивые постыдятся и, онемев, сойдут в мир мертвых.
19 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!	19 Пусть умолкнут их лживые уста, что дерзко говорят о праведных с гордыней и презрением.
20 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!	20 Как велика Твоя благость, которую хранишь Ты для тех, кто Тебя боится, которую даришь у всех на глазах тем, кто в Тебе прибежища ищет!
21 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!	21 Ты скрываешь их пологом Своего присутствия от козней людских. Ты охраняешь их в Своем жилище от языков сварливых.
22 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!	22 Благословен будь, Господи, Который явил мне чудесную милость Свою, когда я был в городе осажденном.
23 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.	23 В своем смятении я сказал: «Я изгнан от Твоих очей!» Но Ты услышал крик мой, когда я взывал к Тебе.
24 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.	24 Любите Господа, все святые Его! Господь хранит верных, но сполна воздает надменным.
25 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!	25 Мужайтесь и сердце свое укрепите, все надеющиеся на Господа.

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Старий
завіт

Новий
завіт