Дiї

Розділ 9

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

Деяния апостолов

Глава 9

1 Савл по-прежнему дышал злобой, желая смерти ученикам Господа. Он пришел к первосвященнику

2 и попросил у него письма к синагогам Дамаска, чтобы он мог арестовывать и приводить в Иерусалим всех принадлежащих Пути, которых сможет там найти, будь то мужчины или женщины.

3 Когда он уже приближался к Дамаску, его внезапно озарил свет с неба.

4 Он упал на землю и услышал голос: — Савл, Савл, почему ты Меня гонишь?

5 — Кто Ты, Господи? — спросил Савл. — Я Иисус, Которого ты преследуешь, — ответил Он.

6 — Вставай и иди в город, там тебе скажут, что ты должен делать.

7 Люди, путешествовавшие вместе с Савлом, стояли онемев: они слышали звук, но никого не видели.

8 Савл поднялся с земли, но когда он открыл глаза, оказалось, что он ничего не видит; и его за руку привели в Дамаск.

9 Три дня он был слеп и ничего не ел и не пил.

10 В Дамаске жил ученик по имени Анания. Господь сказал ему в видении: — Анания! — Да, Господи, — ответил тот.

11 Господь сказал ему: — Пойди на улицу Прямую в дом Иуды и спроси там человека из Тарса по имени Савл. Он сейчас молится,

12 и в видении он видел человека по имени Анания, который пришел и возложил на него руки, чтобы он прозрел.

13 Анания ответил: — Господи, я от многих людей слышал об этом человеке, о том, как много зла он причинил Твоим святым в Иерусалиме.

14 И сюда он пришел, получив от первосвященников полномочия арестовывать всех, кто призывает Твое имя.

15 Но Господь сказал ему: — Иди, потому что человек этот — Мое орудие, которое Я избрал, чтобы возвестить имя Мое перед язычниками, перед царями и перед народом Израиля.

16 Я покажу ему и то, сколько ему предстоит пострадать из-за Моего имени.

17 Анания пошел, вошел в тот дом, возложил на Савла руки и сказал: — Брат Савл, Господь Иисус, Который явился тебе на твоем пути сюда, послал меня к тебе, чтобы ты опять мог видеть и был исполнен Святым Духом.

18 В тот же момент будто чешуя спала с глаз Савла, и он прозрел. Он встал и принял крещение.

19 Затем он поел, и к нему вернулись силы. Савл провел несколько дней с учениками в Дамаске

20 и сразу же начал возвещать в синагогах о том, что Иисус — Сын Бога.

21 Все, кто его слышал, удивлялись и говорили: — Разве не он истреблял в Иерусалиме призывающих это имя и разве он не пришел сюда, чтобы арестовывать их и вести к первосвященникам?

22 Савл проповедовал все с большей силой и приводил в замешательство живших в Дамаске иудеев, доказывая, что Иисус — Христос.

23 Когда же прошло немало дней, среди иудеев был составлен заговор с целью убить Савла.

24 Однако Савлу стало известно об этом. Заговорщики день и ночь сторожили у ворот города, чтобы убить его,

25 но его ученики ночью взяли и спустили его в корзине по городской стене.

26 Савл пришел в Иерусалим и пытался присоединиться к ученикам, но они боялись его и не верили, что он тоже ученик.

27 Варнава же привел его к апостолам и рассказал им о том, как Савл на пути встретил Господа, как Господь говорил с ним и как в Дамаске он смело проповедовал во имя Иисуса.

28 Савл пробыл с ними некоторое время и свободно ходил по Иерусалиму, смело проповедуя во имя Господа.

29 Он часто беседовал и спорил с грекоязычными иудеями, и те пытались убить его.

30 Когда братья узнали об этом, они отвели Савла в Кесарию и оттуда отправили его в Тарс.

31 Между тем для церкви по всей Иудее, Галилее и Самарии наступило мирное время. Церковь укреплялась и росла, живя в страхе перед Господом и получая ободрение от Святого Духа.

32 Петр, посещая город за городом, решил навестить и святых, живущих в Лидде.

33 Там был один человек, которого звали Эней, он был парализован и не вставал с постели восемь лет.

34 Петр сказал ему: — Эней! Иисус Христос исцеляет тебя. Встань и собери постель. В тот же момент Эней встал.

35 Когда все жители Лидды и Шарона увидели его исцеленным, они обратились к Господу.

36 В Яффе была одна ученица по имени Тавита, что значит «газель». Она всегда делала добро и помогала бедным.

37 И вот в это время она заболела и умерла. Ее омыли и положили в верхней комнате.

38 Поскольку Лидда находится недалеко от Яффы, ученики, услышав, что Петр находится там, послали к нему двух человек с просьбой: — Приди срочно к нам!

39 Петр пошел с ними, и когда он прибыл, его провели в верхнюю комнату. Вокруг него собрались все вдовы. Они плакали и показывали ему платья и другую одежду, которую сшила им Газель, когда она была жива.

40 Петр выслал всех из комнаты, стал на колени и помолился. Затем он повернулся к умершей и сказал: — Тавита, встань! Она открыла глаза, увидела Петра и села.

41 Он взял ее за руку и помог встать на ноги. Затем он созвал вдов и других верующих и представил им Тавифу живой.

42 Об этом стало известно во всей Яффе, и много людей поверило в Господа.

43 Петр пробыл в Яффе еще немало дней, он остановился у кожевника Симона.

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

1 Савл по-прежнему дышал злобой, желая смерти ученикам Господа. Он пришел к первосвященнику

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

2 и попросил у него письма к синагогам Дамаска, чтобы он мог арестовывать и приводить в Иерусалим всех принадлежащих Пути, которых сможет там найти, будь то мужчины или женщины.

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

3 Когда он уже приближался к Дамаску, его внезапно озарил свет с неба.

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

4 Он упал на землю и услышал голос: — Савл, Савл, почему ты Меня гонишь?

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

5 — Кто Ты, Господи? — спросил Савл. — Я Иисус, Которого ты преследуешь, — ответил Он.

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

6 — Вставай и иди в город, там тебе скажут, что ты должен делать.

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

7 Люди, путешествовавшие вместе с Савлом, стояли онемев: они слышали звук, но никого не видели.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

8 Савл поднялся с земли, но когда он открыл глаза, оказалось, что он ничего не видит; и его за руку привели в Дамаск.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

9 Три дня он был слеп и ничего не ел и не пил.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

10 В Дамаске жил ученик по имени Анания. Господь сказал ему в видении: — Анания! — Да, Господи, — ответил тот.

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

11 Господь сказал ему: — Пойди на улицу Прямую в дом Иуды и спроси там человека из Тарса по имени Савл. Он сейчас молится,

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

12 и в видении он видел человека по имени Анания, который пришел и возложил на него руки, чтобы он прозрел.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

13 Анания ответил: — Господи, я от многих людей слышал об этом человеке, о том, как много зла он причинил Твоим святым в Иерусалиме.

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

14 И сюда он пришел, получив от первосвященников полномочия арестовывать всех, кто призывает Твое имя.

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

15 Но Господь сказал ему: — Иди, потому что человек этот — Мое орудие, которое Я избрал, чтобы возвестить имя Мое перед язычниками, перед царями и перед народом Израиля.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

16 Я покажу ему и то, сколько ему предстоит пострадать из-за Моего имени.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

17 Анания пошел, вошел в тот дом, возложил на Савла руки и сказал: — Брат Савл, Господь Иисус, Который явился тебе на твоем пути сюда, послал меня к тебе, чтобы ты опять мог видеть и был исполнен Святым Духом.

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

18 В тот же момент будто чешуя спала с глаз Савла, и он прозрел. Он встал и принял крещение.

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

19 Затем он поел, и к нему вернулись силы. Савл провел несколько дней с учениками в Дамаске

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

20 и сразу же начал возвещать в синагогах о том, что Иисус — Сын Бога.

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

21 Все, кто его слышал, удивлялись и говорили: — Разве не он истреблял в Иерусалиме призывающих это имя и разве он не пришел сюда, чтобы арестовывать их и вести к первосвященникам?

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

22 Савл проповедовал все с большей силой и приводил в замешательство живших в Дамаске иудеев, доказывая, что Иисус — Христос.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

23 Когда же прошло немало дней, среди иудеев был составлен заговор с целью убить Савла.

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

24 Однако Савлу стало известно об этом. Заговорщики день и ночь сторожили у ворот города, чтобы убить его,

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

25 но его ученики ночью взяли и спустили его в корзине по городской стене.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

26 Савл пришел в Иерусалим и пытался присоединиться к ученикам, но они боялись его и не верили, что он тоже ученик.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

27 Варнава же привел его к апостолам и рассказал им о том, как Савл на пути встретил Господа, как Господь говорил с ним и как в Дамаске он смело проповедовал во имя Иисуса.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

28 Савл пробыл с ними некоторое время и свободно ходил по Иерусалиму, смело проповедуя во имя Господа.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

29 Он часто беседовал и спорил с грекоязычными иудеями, и те пытались убить его.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

30 Когда братья узнали об этом, они отвели Савла в Кесарию и оттуда отправили его в Тарс.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

31 Между тем для церкви по всей Иудее, Галилее и Самарии наступило мирное время. Церковь укреплялась и росла, живя в страхе перед Господом и получая ободрение от Святого Духа.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

32 Петр, посещая город за городом, решил навестить и святых, живущих в Лидде.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

33 Там был один человек, которого звали Эней, он был парализован и не вставал с постели восемь лет.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

34 Петр сказал ему: — Эней! Иисус Христос исцеляет тебя. Встань и собери постель. В тот же момент Эней встал.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

35 Когда все жители Лидды и Шарона увидели его исцеленным, они обратились к Господу.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

36 В Яффе была одна ученица по имени Тавита, что значит «газель». Она всегда делала добро и помогала бедным.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

37 И вот в это время она заболела и умерла. Ее омыли и положили в верхней комнате.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

38 Поскольку Лидда находится недалеко от Яффы, ученики, услышав, что Петр находится там, послали к нему двух человек с просьбой: — Приди срочно к нам!

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

39 Петр пошел с ними, и когда он прибыл, его провели в верхнюю комнату. Вокруг него собрались все вдовы. Они плакали и показывали ему платья и другую одежду, которую сшила им Газель, когда она была жива.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

40 Петр выслал всех из комнаты, стал на колени и помолился. Затем он повернулся к умершей и сказал: — Тавита, встань! Она открыла глаза, увидела Петра и села.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

41 Он взял ее за руку и помог встать на ноги. Затем он созвал вдов и других верующих и представил им Тавифу живой.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

42 Об этом стало известно во всей Яффе, и много людей поверило в Господа.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

43 Петр пробыл в Яффе еще немало дней, он остановился у кожевника Симона.