Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Псалтирь

Псалом 105

1 Аллилуйя. Славьте Господа, ибо Он благ; ибо милость Его вечна.

2 Кто изъяснит могущество Господа? Кто изобразит всю славу Его?

3 Блаженны хранящие истину и поступающие по правде во всякое время!

4 Вспомни о мне, Господи, по Своему благоволению к народу Твоему; посети меня спасением Твоим,

5 Дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, возвеселиться среди веселия народа Твоего, хвалиться вместе с наследием Твоим.

6 Согрешили мы с отцами нашими, сделались виновными, преступниками.

7 Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили великих Твоих милостей, и роптали у моря, у чермного моря.

8 Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое.

9 Грозно рек морю чермному, и оно иссохло; и провел их бездною, как пустынею;

10 И спас их от руки ненавидящего, и защитил их от руки врага.

11 Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось.

12 Тогда поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему.

13 Но скоро забыли дела Его, не ждали изволения Его.

14 Увлеклись прихотью в пустыне, стали искушать Бога в необитаемой.

15 Он исполнил прошение их, но послал язву на душу их.

16 Позавидовали в стане Моисею и Аарону, освященному от Господа.

17 Разверзлась земля и поглотила Дафана, и покрыла скопище Авирама.

18 И сожег огонь скопище их, пламень попалил нечестивых.

19 Сделали тельца у Хорива, и поклонялись истукану.

20 Променяли Славу свою на изображение вола, ядущего траву.

21 Забыли Бога, Спасителя своего, соделавшего великие дела в Египте,

22 Дивные в земле Хамовой, страшные у чермного моря.

23 И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним как бы в проломе стены, дабы отвратить ярость Его от истребления [их].

24 Потом они презрели землю вожделенную, не верили слову Его.

25 Возмутились в шатрах своих, не внимали гласу Господню.

26 И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне,

27 Низложить племя их в народах, и рассеять их по землям.

28 И прилепились к Ваалфегору, и ели принесенное в жертву бездушным,

29 И раздражали Бога делами своими, и устремилась на них язва.

30 И восстал Финеес, и умилостивил, и остановилась язва.

31 И сие вменено ему в праведность в роды и роды до века.

32 И прогневали Бога у вод Меривы, и Моисей пострадал за них;

33 Ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими.

34 Не истребили народов, о которых говорил им Господь;

35 Но смешались с язычниками, и научились делам их.

36 Стали служить истуканам их, и они сделались для них сетью.

37 Сынов своих и дочерей своих приносили в жертву бесам.

38 Проливали невинную кровь, кровь сынов своих и дочерей своих, которых они приносили в жертву идолам Ханаанским: и осквернена земля убийствами.

39 Осквернили себя делами своими, блудодеяние обнаруживали поступками своими.

40 И воспылал гнев Господень на народ Его, и возгнушался Он уделом Своим.

41 И предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали господствовать над ними.

42 Утесняли их враги их, и они покорены были под власть их.

43 Много раз он избавлял их, но они раздражали [Его] предприятиями своими, и изнурены были за беззаконие свое.

44 Но Он призрел на скорбь их, вняв воплю их,

45 И вспомнил завет Свой с ними, и раскаялся по великой милости Своей;

46 И возбуждал к ним сострадание во всех, пленивших их.

47 Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою;

48 Благословен Господь, Бог Израилев от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуйя!

Псалми Псалом 105	Псалтирь Псалом 105
1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!	1 Аллилуйя. Славьте Господа, ибо Он благ; ибо милость Его вечна.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?	2 Кто изъяснит могущество Господа? Кто изобразит всю славу Его?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!	3 Блаженны хранящие истину и поступающие по правде во всякое время!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,	4 Вспомни о мне, Господи, по Своему благоволению к народу Твоему; посети меня спасением Твоим,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!	5 Дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, возвеселиться среди веселия народа Твоего, хвалиться вместе с наследием Твоим.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.	6 Согрешили мы с отцами нашими, сделались виновными, преступниками.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.	7 Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили великих Твоих милостей, и роптали у моря, у чермного моря.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.	8 Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!	9 Грозно рек морю чермному, и оно иссохло; и провел их бездною, как пустынею;
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—	10 И спас их от руки ненавидящего, и защитил их от руки врага.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!	11 Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.	12 Тогда поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,	13 Но скоро забыли дела Его, не ждали изволения Его.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,	14 Увлеклись прихотью в пустыне, стали искушать Бога в необитаемой.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.	15 Он исполнил прошение их, но послал язву на душу их.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.	16 Позавидовали в стане Моисею и Аарону, освященному от Господа.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,	17 Разверзлась земля и поглотила Дафана, и покрыла скопище Авирама.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.	18 И сожег огонь скопище их, пламень попалил нечестивых.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —	19 Сделали тельца у Хорива, и поклонялись истукану.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,	20 Променяли Славу свою на изображение вола, ядущего траву.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,	21 Забыли Бога, Спасителя своего, соделавшего великие дела в Египте,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.	22 Дивные в земле Хамовой, страшные у чермного моря.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!	23 И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним как бы в проломе стены, дабы отвратить ярость Его от истребления [их].
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,	24 Потом они презрели землю вожделенную, не верили слову Его.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.	25 Возмутились в шатрах своих, не внимали гласу Господню.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,	26 И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!	27 Низложить племя их в народах, и рассеять их по землям.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,	28 И прилепились к Ваалфегору, и ели принесенное в жертву бездушным,
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!	29 И раздражали Бога делами своими, и устремилась на них язва.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,	30 И восстал Финеес, и умилостивил, и остановилась язва.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.	31 И сие вменено ему в праведность в роды и роды до века.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,	32 И прогневали Бога у вод Меривы, и Моисей пострадал за них;
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.	33 Ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —	34 Не истребили народов, о которых говорил им Господь;
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.	35 Но смешались с язычниками, и научились делам их.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.	36 Стали служить истуканам их, и они сделались для них сетью.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,	37 Сынов своих и дочерей своих приносили в жертву бесам.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,	38 Проливали невинную кровь, кровь сынов своих и дочерей своих, которых они приносили в жертву идолам Ханаанским: и осквернена земля убийствами.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.	39 Осквернили себя делами своими, блудодеяние обнаруживали поступками своими.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,	40 И воспылал гнев Господень на народ Его, и возгнушался Он уделом Своим.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,	41 И предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали господствовать над ними.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.	42 Утесняли их враги их, и они покорены были под власть их.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!	43 Много раз он избавлял их, но они раздражали [Его] предприятиями своими, и изнурены были за беззаконие свое.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,	44 Но Он призрел на скорбь их, вняв воплю их,
45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,	45 И вспомнил завет Свой с ними, и раскаялся по великой милости Своей;
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!	46 И возбуждал к ним сострадание во всех, пленивших их.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!	47 Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою;
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!	48 Благословен Господь, Бог Израилев от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуйя!

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Старий
завіт

Новий
завіт