БуттяРозділ 28 |
1 |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
6 |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
10 |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
НачалоГлава 28 |
1 |
2 Немедленно отправляйся в Паддан-Арам, в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери. |
3 Да благословит тебя Бог Всемогущий и сделает тебя плодовитым, и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов. |
4 Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением Ибрахима, чтобы ты приобрёл во владение землю, на которой ты ныне живёшь как пришелец; землю, которую Всевышний дал Ибрахиму. |
5 Потом Исхак простился с Якубом, и тот пошёл в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила. Лаван был братом Рабиги, матери Якуба и Есава. |
6 Есав узнал, что Исхак благословил Якуба и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: |
7 и что Якуб послушался отца и мать и пошёл в Паддан-Арам. |
8 Тогда Есав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исхаку; |
9 и он пошёл к Исмаилу и взял себе в жёны – помимо тех, которые у него уже были, – Махалату, сестру Навайота, дочь Исмаила, сына Ибрахима. |
10 |
11 Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лёг спать. |
12 Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхушкой достигала неба; и ангелы Всевышнего поднимались и спускались по ней. |
13 Над ней стоял Вечный и говорил: |
14 Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твоё потомство. |
15 Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошёл, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню всё, что обещал тебе. |
16 Проснувшись, Якуб подумал: |
17 Ему было страшно, и он сказал: |
18 Якуб поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком и возлил на него масло. . |
19 Он назвал это место Вефиль («дом Всевышнего»), хотя в начале тот город назывался Луз. |
20 Затем Якуб дал клятву, сказав: |
21 так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Вечный будет моим Богом, |
22 то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и здесь будет место поклонения Всевышнему, и от всего, что Он даст мне, я дам Ему десятую часть. |
БуттяРозділ 28 |
НачалоГлава 28 |
1 |
1 |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
2 Немедленно отправляйся в Паддан-Арам, в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
3 Да благословит тебя Бог Всемогущий и сделает тебя плодовитым, и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов. |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
4 Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением Ибрахима, чтобы ты приобрёл во владение землю, на которой ты ныне живёшь как пришелец; землю, которую Всевышний дал Ибрахиму. |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
5 Потом Исхак простился с Якубом, и тот пошёл в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила. Лаван был братом Рабиги, матери Якуба и Есава. |
6 |
6 Есав узнал, что Исхак благословил Якуба и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
7 и что Якуб послушался отца и мать и пошёл в Паддан-Арам. |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
8 Тогда Есав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исхаку; |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
9 и он пошёл к Исмаилу и взял себе в жёны – помимо тех, которые у него уже были, – Махалату, сестру Навайота, дочь Исмаила, сына Ибрахима. |
10 |
10 |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
11 Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лёг спать. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
12 Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхушкой достигала неба; и ангелы Всевышнего поднимались и спускались по ней. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
13 Над ней стоял Вечный и говорил: |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
14 Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твоё потомство. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
15 Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошёл, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню всё, что обещал тебе. |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
16 Проснувшись, Якуб подумал: |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
17 Ему было страшно, и он сказал: |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
18 Якуб поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком и возлил на него масло. . |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
19 Он назвал это место Вефиль («дом Всевышнего»), хотя в начале тот город назывался Луз. |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
20 Затем Якуб дал клятву, сказав: |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
21 так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Вечный будет моим Богом, |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
22 то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и здесь будет место поклонения Всевышнему, и от всего, что Он даст мне, я дам Ему десятую часть. |