Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Начало

Глава 21

1 Вечный, как Он и сказал, был милостив к Сарре и выполнил Своё обещание:

2 Сарра забеременела и родила Ибрахиму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Всевышний.

3 Ибрахим дал своему новорождённому сыну, которого родила ему Сарра, имя Исхак.

4 Когда его сыну Исхаку исполнилось восемь дней, Ибрахим обрезал его, как велел ему Всевышний.

5 Ибрахиму было сто лет, когда у него родился сын Исхак.

6 Сарра сказала: – Всевышний заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеётся вместе со мной,

7 и добавила: – Кто бы сказал Ибрахиму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.

8 Ребёнок вырос и был отнят от груди. В тот день, когда Исхак был отнят от груди, Ибрахим устроил большой пир.

9 Сарра увидела, что сын, которого египтянка Ажар родила Ибрахиму, насмехается над Исхаком,

10 и сказала Ибрахиму: – Прогони эту рабыню и её сына, потому что сын этой рабыни не разделит наследства с моим сыном Исхаком.

11 Ибрахим был сильно огорчён, потому что это был его сын.

12 Но Всевышний сказал ему: – Не огорчайся из-за мальчика и рабыни. Послушайся Сарры и сделай всё, как она говорит, потому что через Исхака ты будешь иметь обещанное потомство. .

13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он – твой потомок.

14 На другой день рано утром Ибрахим взял еды и бурдюк с водой и дал Ажар: положил их ей на плечи и отослал её прочь вместе с ребёнком. Она отправилась в путь и блуждала в пустыне Беэр-Шева.

15 Когда вода в бурдюке кончилась, она оставила мальчика под кустом

16 и, отойдя, села неподалёку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там поблизости, она разрыдалась.

17 Всевышний услышал плач мальчика, и Ангел Всевышнего обратился к Ажар с небес и сказал ей: – Что с тобой, Ажар? Не бойся: Всевышний услышал, как плачет мальчик там, где он лежит.

18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ.

19 Тут Всевышний открыл ей глаза, и она увидела колодец с водой. Она пошла, наполнила бурдюк водой и напоила мальчика.

20 Всевышний был с мальчиком. Исмаил вырос, поселился в пустыне и стал стрелком из лука.

21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта.

22 В то время Ави-Малик, пришедший в сопровождении Фихола, начальника его войска, сказал Ибрахиму: – Всевышний с тобой во всём, что ты делаешь.

23 Поклянись же мне здесь перед Всевышним, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живёшь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе.

24 Ибрахим сказал: – Клянусь.

25 Потом Ибрахим упрекнул Ави-Малика за колодец с водой, который захватили слуги Ави-Малика.

26 Но Ави-Малик сказал: – Я не знаю, кто это сделал. Ты не говорил мне, и до сего дня я не слышал об этом.

27 Ибрахим привёл мелкий и крупный скот и дал Ави-Малику, и они заключили союз.

28 Ибрахим отделил из стада семь молодых овец,

29 и Ави-Малик спросил Ибрахима: – Что означают эти семь молодых овец, которых ты отделил особо?

30 Он ответил: – Прими от меня семь этих молодых овец как свидетельство того, что я выкопал этот колодец, и он мой.

31 Вот почему то место было названо Беэр-Шева («колодец семи, колодец клятвы»): ведь они оба дали там клятву.

32 Заключив договор в Беэр-Шеве, Ави-Малик и Фихол, начальник его войска, вернулись на землю филистимлян.

33 Ибрахим посадил в Беэр-Шеве тамариск и призвал там имя Вечного, Кто есть Бог навеки.

34 Ибрахим жил на земле филистимлян долгое время.

Буття

Розділ 21

Начало

Глава 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

1 Вечный, как Он и сказал, был милостив к Сарре и выполнил Своё обещание:

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

2 Сарра забеременела и родила Ибрахиму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Всевышний.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

3 Ибрахим дал своему новорождённому сыну, которого родила ему Сарра, имя Исхак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

4 Когда его сыну Исхаку исполнилось восемь дней, Ибрахим обрезал его, как велел ему Всевышний.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

5 Ибрахиму было сто лет, когда у него родился сын Исхак.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

6 Сарра сказала: – Всевышний заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеётся вместе со мной,

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

7 и добавила: – Кто бы сказал Ибрахиму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

8 Ребёнок вырос и был отнят от груди. В тот день, когда Исхак был отнят от груди, Ибрахим устроил большой пир.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

9 Сарра увидела, что сын, которого египтянка Ажар родила Ибрахиму, насмехается над Исхаком,

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

10 и сказала Ибрахиму: – Прогони эту рабыню и её сына, потому что сын этой рабыни не разделит наследства с моим сыном Исхаком.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

11 Ибрахим был сильно огорчён, потому что это был его сын.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

12 Но Всевышний сказал ему: – Не огорчайся из-за мальчика и рабыни. Послушайся Сарры и сделай всё, как она говорит, потому что через Исхака ты будешь иметь обещанное потомство. .

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он – твой потомок.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

14 На другой день рано утром Ибрахим взял еды и бурдюк с водой и дал Ажар: положил их ей на плечи и отослал её прочь вместе с ребёнком. Она отправилась в путь и блуждала в пустыне Беэр-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

15 Когда вода в бурдюке кончилась, она оставила мальчика под кустом

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

16 и, отойдя, села неподалёку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там поблизости, она разрыдалась.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

17 Всевышний услышал плач мальчика, и Ангел Всевышнего обратился к Ажар с небес и сказал ей: – Что с тобой, Ажар? Не бойся: Всевышний услышал, как плачет мальчик там, где он лежит.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

19 Тут Всевышний открыл ей глаза, и она увидела колодец с водой. Она пошла, наполнила бурдюк водой и напоила мальчика.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

20 Всевышний был с мальчиком. Исмаил вырос, поселился в пустыне и стал стрелком из лука.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

22 В то время Ави-Малик, пришедший в сопровождении Фихола, начальника его войска, сказал Ибрахиму: – Всевышний с тобой во всём, что ты делаешь.

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

23 Поклянись же мне здесь перед Всевышним, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живёшь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

24 Ибрахим сказал: – Клянусь.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

25 Потом Ибрахим упрекнул Ави-Малика за колодец с водой, который захватили слуги Ави-Малика.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

26 Но Ави-Малик сказал: – Я не знаю, кто это сделал. Ты не говорил мне, и до сего дня я не слышал об этом.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

27 Ибрахим привёл мелкий и крупный скот и дал Ави-Малику, и они заключили союз.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

28 Ибрахим отделил из стада семь молодых овец,

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

29 и Ави-Малик спросил Ибрахима: – Что означают эти семь молодых овец, которых ты отделил особо?

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

30 Он ответил: – Прими от меня семь этих молодых овец как свидетельство того, что я выкопал этот колодец, и он мой.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

31 Вот почему то место было названо Беэр-Шева («колодец семи, колодец клятвы»): ведь они оба дали там клятву.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

32 Заключив договор в Беэр-Шеве, Ави-Малик и Фихол, начальник его войска, вернулись на землю филистимлян.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

33 Ибрахим посадил в Беэр-Шеве тамариск и призвал там имя Вечного, Кто есть Бог навеки.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

34 Ибрахим жил на земле филистимлян долгое время.