Йов

Розділ 35

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“

4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.

6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?

7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.

10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.

13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.

14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“ Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,

16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

Аюб

Глава 35

1 И Элиху продолжил:

2 – Считаешь ли ты справедливым, что сказал: «Я праведен перед Всевышним» –

3 и спросил: «Что мне за польза, что за выгода не грешить»?

4 Я отвечу тебе и твоим друзьям.

5 Взгляни на небо и посмотри; рассмотри облака – они выше, чем ты.

6 Если ты согрешишь, чем Его заденешь? Если множишь проступки, что причиняешь Ему?

7 Если праведен ты, что Ему даёшь; что получит Он из твоей руки?

8 Твой грех коснётся лишь тебе подобных, твоя праведность – только смертных.

9 Люди стонут под гнётом притеснения; молят об избавлении от руки мучителей.

10 Но никто не взыщет: «Где Всевышний, мой Творец, Который дарует песни в ночи,

11 Который разуму нас учит через зверей и мудрости – через небесных птиц? »

12 Взывают они, но нет им ответа из-за гордости их и зла.

13 Да, Всевышний не внемлет пустой мольбе, Всемогущий её не слышит.

14 Тем более Он не слышит, если ты говоришь, что Его не видишь,что дело твоё – перед Ним, и ты Его ожидаешь,

15 да ещё, что гнев Его медлит, и на преступления Он совсем не обращает внимания.

16 Для пустой болтовни Аюб открыл уста и слова безрассудные множит.

Йов

Розділ 35

Аюб

Глава 35

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

1 И Элиху продолжил:

2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

2 – Считаешь ли ты справедливым, что сказал: «Я праведен перед Всевышним» –

3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“

3 и спросил: «Что мне за польза, что за выгода не грешить»?

4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

4 Я отвечу тебе и твоим друзьям.

5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.

5 Взгляни на небо и посмотри; рассмотри облака – они выше, чем ты.

6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?

6 Если ты согрешишь, чем Его заденешь? Если множишь проступки, что причиняешь Ему?

7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

7 Если праведен ты, что Ему даёшь; что получит Он из твоей руки?

8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

8 Твой грех коснётся лишь тебе подобных, твоя праведность – только смертных.

9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.

9 Люди стонут под гнётом притеснения; молят об избавлении от руки мучителей.

10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

10 Но никто не взыщет: «Где Всевышний, мой Творец, Который дарует песни в ночи,

11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

11 Который разуму нас учит через зверей и мудрости – через небесных птиц? »

12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.

12 Взывают они, но нет им ответа из-за гордости их и зла.

13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.

13 Да, Всевышний не внемлет пустой мольбе, Всемогущий её не слышит.

14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“ Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!

14 Тем более Он не слышит, если ты говоришь, что Его не видишь,что дело твоё – перед Ним, и ты Его ожидаешь,

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,

15 да ещё, что гнев Его медлит, и на преступления Он совсем не обращает внимания.

16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

16 Для пустой болтовни Аюб открыл уста и слова безрассудные множит.