Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Аюб

Глава 34

1 Затем Элиху продолжал:

2 – Послушайте, мудрые, мою речь; внимайте мне, умные люди.

3 Ведь ухо разбирает слова, как язык различает вкус пищи.

4 Так давайте решим, где правда, и рассудим, что есть добро.

5 Аюб сказал: «Я невинен, но лишил меня Всевышний правосудия.

6 И хоть я прав, меня считают лжецом.Хоть я без греха, моя рана от Его стрелы неисцелима».

7 Есть ли ещё такой человек, как Аюб, кто кощунство, как воду, пьёт?

8 Он дружит с нечестивыми и общается со злодеями.

9 Ведь он говорит: «Нет выгоды человеку, который старается угодить Всевышнему».

10 Имеющие разум, послушайте меня! Не может быть у Всевышнего неправды, чужд Всемогущий злу.

11 Воздаёт он смертному по делам и обходится с ним по его заслугам.

12 Истинно, Всевышний не делает зла, Всемогущий не извращает суд.

13 Кто отдал землю Ему во власть? Кто поставил Его над вселенной?

14 Если бы Он решил забрать Свой дух и отозвал бы Своё дыхание,

15 то погибла бы разом любая плоть, и возвратился бы смертный во прах.

16 Имеешь ты разум, так слушай это; внимай моей речи.

17 Неужели Управляющий вселенной ненавидит правосудие? Обвинишь ли ты Справедливого и Могучего,

18 Который говорит царю: «Негодяй!» – и вельможам: «Вы беззаконники!»,

19 Который вождям не выказывает пристрастий и не ставит богатого выше бедного, ведь все они – творение Его рук?

20 Они умирают мгновенно, в полночь; мечутся люди и угасают; сильных сражают не руки смертных.

21 Он смотрит на пути людей и видит каждый их шаг.

22 Нет ни мрака, ни тьмы кромешной, где могли бы спрятаться беззаконники.

23 Ведь Всевышнему нет нужды назначать время человеку, чтобы предстать на суд перед Ним.

24 Без допроса сокрушает Он сильных и других на их место ставит.

25 Истинно, ведая их дела, низлагает их ночью – и им конец.

26 На глазах у людей Он карает их за грехи,

27 ведь они от Него отступили, не познали Его путей.

28 И дошёл до него крик бедных, Он услышал крик страдальцев.

29 Если Он промолчит, кто Его укорит? Если скроет Он лицо Своё, кто сможет Его увидеть?Он и над народом, и над человеком,

30 чтобы не царствовали безбожники, став сетью для народа.

31 Лучше скажи Всевышнему: «Я пострадал, но больше не согрешу.

32 Научи меня, если что-то не знаю; если я согрешил, то впредь зарекусь».

33 Но должен ли Всевышний тебя удостоить наградой, когда ты отказываешься раскаяться?Ты должен решать, а не я. Говори же, что знаешь.

34 Люди разумные скажут мне, мудрецы, кто услышит меня:

35 «От невежества говорит Аюб, нет в его речи разума».

36 О, когда бы до конца был испытан Аюб за ответы, достойные беззаконных!

37 К греху своему приложил он бунт; насмехаясь над нами, он бьёт в ладоши и слова против Всевышнего множит.

Йов Розділ 34	Аюб Глава 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:	1 Затем Элиху продолжал:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!	2 – Послушайте, мудрые, мою речь; внимайте мне, умные люди.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.	3 Ведь ухо разбирает слова, как язык различает вкус пищи.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.	4 Так давайте решим, где правда, и рассудим, что есть добро.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.	5 Аюб сказал: «Я невинен, но лишил меня Всевышний правосудия.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.	6 И хоть я прав, меня считают лжецом.Хоть я без греха, моя рана от Его стрелы неисцелима».
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,	7 Есть ли ещё такой человек, как Аюб, кто кощунство, как воду, пьёт?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?	8 Он дружит с нечестивыми и общается со злодеями.
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.	9 Ведь он говорит: «Нет выгоды человеку, который старается угодить Всевышнему».
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!	10 Имеющие разум, послушайте меня! Не может быть у Всевышнего неправды, чужд Всемогущий злу.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!	11 Воздаёт он смертному по делам и обходится с ним по его заслугам.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.	12 Истинно, Всевышний не делает зла, Всемогущий не извращает суд.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?	13 Кто отдал землю Ему во власть? Кто поставил Его над вселенной?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —	14 Если бы Он решил забрать Свой дух и отозвал бы Своё дыхание,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!	15 то погибла бы разом любая плоть, и возвратился бы смертный во прах.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:	16 Имеешь ты разум, так слушай это; внимай моей речи.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?	17 Неужели Управляющий вселенной ненавидит правосудие? Обвинишь ли ты Справедливого и Могучего,
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?	18 Который говорит царю: «Негодяй!» – и вельможам: «Вы беззаконники!»,
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,	19 Который вождям не выказывает пристрастий и не ставит богатого выше бедного, ведь все они – творение Его рук?
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.	20 Они умирают мгновенно, в полночь; мечутся люди и угасают; сильных сражают не руки смертных.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —	21 Он смотрит на пути людей и видит каждый их шаг.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.	22 Нет ни мрака, ни тьмы кромешной, где могли бы спрятаться беззаконники.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.	23 Ведь Всевышнему нет нужды назначать время человеку, чтобы предстать на суд перед Ним.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.	24 Без допроса сокрушает Он сильных и других на их место ставит.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!	25 Истинно, ведая их дела, низлагает их ночью – и им конец.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,	26 На глазах у людей Он карает их за грехи,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,	27 ведь они от Него отступили, не познали Его путей.
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.	28 И дошёл до него крик бедных, Он услышал крик страдальцев.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,	29 Если Он промолчит, кто Его укорит? Если скроет Он лицо Своё, кто сможет Его увидеть?Он и над народом, и над человеком,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.	30 чтобы не царствовали безбожники, став сетью для народа.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!	31 Лучше скажи Всевышнему: «Я пострадал, но больше не согрешу.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“	32 Научи меня, если что-то не знаю; если я согрешил, то впредь зарекусь».
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!	33 Но должен ли Всевышний тебя удостоить наградой, когда ты отказываешься раскаяться?Ты должен решать, а не я. Говори же, что знаешь.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:	34 Люди разумные скажут мне, мудрецы, кто услышит меня:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.	35 «От невежества говорит Аюб, нет в его речи разума».
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,	36 О, когда бы до конца был испытан Аюб за ответы, достойные беззаконных!
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.	37 К греху своему приложил он бунт; насмехаясь над нами, он бьёт в ладоши и слова против Всевышнего множит.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 34

Аюб

Глава 34

Йов

Розділ 34

Аюб

Глава 34

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 34

Аюб

Глава 34

Йов

Розділ 34

Аюб

Глава 34

Старий
завіт

Новий
завіт