Буття

Розділ 12

1 І промовив Господь до Аврама: „Вийди зо своєї землі, і від роди́ни своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу́.

2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням.

3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“

4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.

5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.

6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї.

7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому.

8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення.

9 І подавався Аврам усе далі на південь.

10 І стався був голод у Кра́ї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.

11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.

12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.

13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“

14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.

15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.

16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.

17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку.

18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?

19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“

20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.

Бытие

Глава 12

1 И сказал ГОСПОДЬ Авраму: «Оставь страну свою, родственников своих, дом отца своего и иди в землю, которую Я укажу тебе.

2 Родоначальником великого народа Я сделаю тебя, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое: ты должен стать благословением для многих.

3 Благословлю Я тех, кто тебя благословляет, а проклинающих тебя — прокляну. Благословением ты будешь для всех народов земли».

4 И Аврам, которому было тогда семьдесят пять лет, покинул Харан и отправился в путь, как повелел ему ГОСПОДЬ; и Лот пошел вместе с ним.

5 Аврам взял с собой Сару, жену свою, Лота, племянника своего, и всё имущество, нажитое ими, и тех рабов, которых они приобрели в Харане, и пошел с ними в землю ханаанскую. Придя в Ханаан,

6 прошел Аврам по той стране до священного места возле города Шехема, к дубу Морэ. В то время на земле той жили ханаанеи,

7 но ГОСПОДЬ явился Авраму и сказал: «Твоим потомкам Я отдам эту землю». И поставил Аврам жертвенник ГОСПОДУ, явившемуся ему на том месте.

8 Оттуда прошел он в горную местность, что к востоку от Бет-Эля, и расположил там стан свой так, что Бет-Эль был от него на западе, а Ай — на востоке. Там он поставил еще один жертвенник ГОСПОДУ и призвал имя ГОСПОДНЕ: богослужение совершил.

9 Так, идя с остановками, Аврам продвигался на юг Ханаана.

10 Случилось, что местность ту постиг голод и такой сильный, что Авраму пришлось идти еще южнее, до самого Египта, чтобы там найти себе временное пристанище.

11 На пути, перед тем как войти в ту страну, он сказал Саре, жене своей: «Я знаю, что ты женщина очень красивая.

12 Когда египтяне увидят тебя и поймут, что ты моя жена, они оставят тебя в живых, а меня убьют.

13 Скажи им, что ты моя сестра, тогда ради тебя они будут ко мне хорошо относиться и, считаясь с тобой, оставят меня в живых».

14 И действительно, когда Аврам пришел в Египет, египтяне обратили внимание на необычайную красоту Сары.

15 Увидели Сару и придворные, они расхвалили ее фараону, и ее взяли к нему во дворец.

16 И тот ради Сары очень хорошо относился к Авраму: в дар от него Аврам получил мелкий и крупный рогатый скот и ослов, рабов и рабынь, ослиц и верблюдов.

17 Но когда ГОСПОДЬ поразил фараона и домочадцев его тяжелыми болезнями за Сару, жену Аврама,

18 фараон позвал Аврама и сказал ему: «Как мог ты так поступить со мной? Почему утаил от меня, что она твоя жена?

19 Зачем говорил, что она твоя сестра? Я едва не взял ее в жены. Вот она — забирай ее и уходи!»

20 Фараон дал о нем повеление людям своим, и те проводили его из страны вместе с женой и всем имуществом его.

Буття

Розділ 12

Бытие

Глава 12

1 І промовив Господь до Аврама: „Вийди зо своєї землі, і від роди́ни своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу́.

1 И сказал ГОСПОДЬ Авраму: «Оставь страну свою, родственников своих, дом отца своего и иди в землю, которую Я укажу тебе.

2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням.

2 Родоначальником великого народа Я сделаю тебя, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое: ты должен стать благословением для многих.

3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“

3 Благословлю Я тех, кто тебя благословляет, а проклинающих тебя — прокляну. Благословением ты будешь для всех народов земли».

4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.

4 И Аврам, которому было тогда семьдесят пять лет, покинул Харан и отправился в путь, как повелел ему ГОСПОДЬ; и Лот пошел вместе с ним.

5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.

5 Аврам взял с собой Сару, жену свою, Лота, племянника своего, и всё имущество, нажитое ими, и тех рабов, которых они приобрели в Харане, и пошел с ними в землю ханаанскую. Придя в Ханаан,

6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї.

6 прошел Аврам по той стране до священного места возле города Шехема, к дубу Морэ. В то время на земле той жили ханаанеи,

7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому.

7 но ГОСПОДЬ явился Авраму и сказал: «Твоим потомкам Я отдам эту землю». И поставил Аврам жертвенник ГОСПОДУ, явившемуся ему на том месте.

8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення.

8 Оттуда прошел он в горную местность, что к востоку от Бет-Эля, и расположил там стан свой так, что Бет-Эль был от него на западе, а Ай — на востоке. Там он поставил еще один жертвенник ГОСПОДУ и призвал имя ГОСПОДНЕ: богослужение совершил.

9 І подавався Аврам усе далі на південь.

9 Так, идя с остановками, Аврам продвигался на юг Ханаана.

10 І стався був голод у Кра́ї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.

10 Случилось, что местность ту постиг голод и такой сильный, что Авраму пришлось идти еще южнее, до самого Египта, чтобы там найти себе временное пристанище.

11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.

11 На пути, перед тем как войти в ту страну, он сказал Саре, жене своей: «Я знаю, что ты женщина очень красивая.

12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.

12 Когда египтяне увидят тебя и поймут, что ты моя жена, они оставят тебя в живых, а меня убьют.

13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“

13 Скажи им, что ты моя сестра, тогда ради тебя они будут ко мне хорошо относиться и, считаясь с тобой, оставят меня в живых».

14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.

14 И действительно, когда Аврам пришел в Египет, египтяне обратили внимание на необычайную красоту Сары.

15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.

15 Увидели Сару и придворные, они расхвалили ее фараону, и ее взяли к нему во дворец.

16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.

16 И тот ради Сары очень хорошо относился к Авраму: в дар от него Аврам получил мелкий и крупный рогатый скот и ослов, рабов и рабынь, ослиц и верблюдов.

17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку.

17 Но когда ГОСПОДЬ поразил фараона и домочадцев его тяжелыми болезнями за Сару, жену Аврама,

18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?

18 фараон позвал Аврама и сказал ему: «Как мог ты так поступить со мной? Почему утаил от меня, что она твоя жена?

19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“

19 Зачем говорил, что она твоя сестра? Я едва не взял ее в жены. Вот она — забирай ее и уходи!»

20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.

20 Фараон дал о нем повеление людям своим, и те проводили его из страны вместе с женой и всем имуществом его.