Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 9

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

Деяния апостолов

Глава 9

1 Тем временем Савл, не прекращавший своих угроз предать смерти всех учеников Господа, явился к первосвященнику

2 и попросил у того рекомендательные письма в синагоги Дамаска, чтобы иметь право брать под стражу тех, кого найдет там из последователей того учения, что называют «Путь», будь то мужчины или женщины, и вести их как узников в Иерусалим.

3 Однако по дороге, уже недалеко от Дамаска, его внезапно озарил свет с неба.

4 Упав на землю, он услышал обращенные к нему слова: «Саул, Саул! Что ты гонишь Меня?»

5 Он спросил: «Кто ты, Господи?» «Я Иисус, Которого ты гонишь, — услышал он в ответ. —

6 А теперь встань и иди в город, там тебе скажут, что ты должен делать».

7 Спутники его стояли в оцепенении: они слышали голос, но никого не видели.

8 Савл же встал с земли и, когда открыл глаза, ничего не видел. В Дамаск привели Его за руку.

9 И три дня он был слеп, не ел и не пил.

10 В Дамаске же был ученик по имени Анания. Господь обратился к нему в видении: «Анания!» «Да, Господи!» — ответил тот.

11 И Господь сказал ему: «Встань и пойди на улицу, что называется Прямой. Найди дом Иуды и там спроси Савла из Тарса. Он сейчас молится,

12 и [в видении] ему было показано, что человек по имени Анания пришел к нему и возложил на него руки, чтобы он прозрел».

13 Но Анания ответил: «Господи, я слышал от многих об этом человеке, сколько зла он причинил народу Твоему святому в Иерусалиме.

14 Он и сюда пришел, имея власть от первосвященников увести отсюда как узников всех, призывающих имя Твое».

15 Господь же сказал ему: «Иди, потому что он — Мною избранное орудие, чтобы принести весть об имени Моем язычникам, и царям, и народу Израиля.

16 Я Сам покажу ему, как много он должен претерпеть за имя Мое».

17 Анания пошел, и, войдя в тот дом, возложил на Савла руки, и сказал: «Саул, брат мой, Господь Иисус, явившийся тебе на пути сюда, послал меня, чтобы ты прозрел и исполнился Духа Святого».

18 Тотчас словно некая чешуя упала с глаз его, и Савл прозрел. Он встал, принял крещение,

19 потом он поел, и к нему вернулись силы. Несколько дней после этого он провел с учениками в Дамаске

20 и сразу начал проповедовать об Иисусе в синагогах, уча, что Тот есть Сын Божий.

21 Все, кто слышал его, приходили в изумление и спрашивали: «Не он ли убивал в Иерусалиме призывавших имя Иисуса и сюда не за тем ли он пришел, чтобы, связав, вести их к первосвященникам?»

22 Савл проповедовал всё с большей и большей силой и приводил в замешательство иудеев, живших в Дамаске, доказывая им, что Иисус и есть Мессия.

23 Прошло некоторое время, и иудеи пошли на сговор, решив лишить его жизни.

24 Но Савл узнал об их заговоре. Они день и ночь подстерегали его у ворот, чтобы убить,

25 а последователи Савла ночью взяли его и спустили в корзине через отверстие в городской стене.

26 Придя в Иерусалим, Савл попытался примкнуть к ученикам, но все боялись его, не веря, что он теперь действительно ученик.

27 Варнава же взял его и привел к апостолам. Он поведал им, как Савл на пути увидел Господа, и Господь говорил с ним, и как Савл во имя Иисуса смело проповедовал в Дамаске.

28 Так Савл остался с ними, ходил он по всему Иерусалиму и бесстрашно проповедовал во имя Господа.

29 Но после того, как он побеседовал и поспорил с эллинистами, те попытались было убить его.

30 Братья, узнав об этом, увели его в Кесарию, а оттуда переправили в Тарс.

31 То было мирное время для Церкви по всей Иудее, Галилее и Самарии. Она укреплялась и, поддерживаемая Святым Духом, численно возрастала, пребывая в благоговении перед Господом.

32 Когда Петр посещал одно место за другим, пришел он и к народу Божию, живущему в Лидде.

33 Там он встретил разбитого параличом человека по имени Эней, который уже восемь лет не вставал с постели.

34 Петр сказал ему: «Эней! Иисус Христос исцеляет тебя. Встань и застели свою постель». И тот сразу же поднялся.

35 Все жители Лидды и Сарона знали этого человека, и, после того, как это случилось, они обратились к Господу.

36 В Иоппии жила одна верующая женщина по имени Тавифа (что значит «газель»). Ее жизнь была исполнена добрых дел и забот о бедных.

37 И случилось так, что в те самые дни она заболела и умерла. Тело [ее] омыли и положили в горнице.

38 Лидда находится недалеко от Иоппии, и ученики, услышав, что Петр там, послали к нему двух человек и настоятельно просили его прийти к ним без промедления.

39 Петр собрался и пошел с ними. Как только он пришел, его повели наверх, в горницу: там все вдовы обступили его, плача и показывая все те рубашки и платья, которые сшила Газель, пока была с ними.

40 Петр выслал всех из комнаты и, преклонив колени, помолился, затем, обратившись к умершей, произнес: «Тавифа, встань!» Та открыла глаза и, увидев Петра, села.

41 Он подал ей руку и помог подняться. Затем он позвал братьев и вдов, и она предстала перед ними живою.

42 Об этом стало известно по всей Иоппии, и многие уверовали в Господа.

43 Петр пробыл в Иоппии еще некоторое время в доме кожевника Симона.

Дiї Розділ 9	Деяния апостолов Глава 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,	1 Тем временем Савл, не прекращавший своих угроз предать смерти всех учеников Господа, явился к первосвященнику
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.	2 и попросил у того рекомендательные письма в синагоги Дамаска, чтобы иметь право брать под стражу тех, кого найдет там из последователей того учения, что называют «Путь», будь то мужчины или женщины, и вести их как узников в Иерусалим.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,	3 Однако по дороге, уже недалеко от Дамаска, его внезапно озарил свет с неба.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“	4 Упав на землю, он услышал обращенные к нему слова: «Саул, Саул! Что ты гонишь Меня?»
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“	5 Он спросил: «Кто ты, Господи?» «Я Иисус, Которого ты гонишь, — услышал он в ответ. —
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“	6 А теперь встань и иди в город, там тебе скажут, что ты должен делать».
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.	7 Спутники его стояли в оцепенении: они слышали голос, но никого не видели.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.	8 Савл же встал с земли и, когда открыл глаза, ничего не видел. В Дамаск привели Его за руку.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.	9 И три дня он был слеп, не ел и не пил.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“	10 В Дамаске же был ученик по имени Анания. Господь обратился к нему в видении: «Анания!» «Да, Господи!» — ответил тот.
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,	11 И Господь сказал ему: «Встань и пойди на улицу, что называется Прямой. Найди дом Иуды и там спроси Савла из Тарса. Он сейчас молится,
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.	12 и [в видении] ему было показано, что человек по имени Анания пришел к нему и возложил на него руки, чтобы он прозрел».
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!	13 Но Анания ответил: «Господи, я слышал от многих об этом человеке, сколько зла он причинил народу Твоему святому в Иерусалиме.
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.	14 Он и сюда пришел, имея власть от первосвященников увести отсюда как узников всех, призывающих имя Твое».
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.	15 Господь же сказал ему: «Иди, потому что он — Мною избранное орудие, чтобы принести весть об имени Моем язычникам, и царям, и народу Израиля.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.	16 Я Сам покажу ему, как много он должен претерпеть за имя Мое».
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“	17 Анания пошел, и, войдя в тот дом, возложил на Савла руки, и сказал: «Саул, брат мой, Господь Иисус, явившийся тебе на пути сюда, послал меня, чтобы ты прозрел и исполнился Духа Святого».
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,	18 Тотчас словно некая чешуя упала с глаз его, и Савл прозрел. Он встал, принял крещение,
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.	19 потом он поел, и к нему вернулись силы. Несколько дней после этого он провел с учениками в Дамаске
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,	20 и сразу начал проповедовать об Иисусе в синагогах, уча, что Тот есть Сын Божий.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“	21 Все, кто слышал его, приходили в изумление и спрашивали: «Не он ли убивал в Иерусалиме призывавших имя Иисуса и сюда не за тем ли он пришел, чтобы, связав, вести их к первосвященникам?»
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.	22 Савл проповедовал всё с большей и большей силой и приводил в замешательство иудеев, живших в Дамаске, доказывая им, что Иисус и есть Мессия.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,	23 Прошло некоторое время, и иудеи пошли на сговор, решив лишить его жизни.
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.	24 Но Савл узнал об их заговоре. Они день и ночь подстерегали его у ворот, чтобы убить,
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.	25 а последователи Савла ночью взяли его и спустили в корзине через отверстие в городской стене.
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.	26 Придя в Иерусалим, Савл попытался примкнуть к ученикам, но все боялись его, не веря, что он теперь действительно ученик.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.	27 Варнава же взял его и привел к апостолам. Он поведал им, как Савл на пути увидел Господа, и Господь говорил с ним, и как Савл во имя Иисуса смело проповедовал в Дамаске.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.	28 Так Савл остался с ними, ходил он по всему Иерусалиму и бесстрашно проповедовал во имя Господа.
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.	29 Но после того, как он побеседовал и поспорил с эллинистами, те попытались было убить его.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.	30 Братья, узнав об этом, увели его в Кесарию, а оттуда переправили в Тарс.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.	31 То было мирное время для Церкви по всей Иудее, Галилее и Самарии. Она укреплялась и, поддерживаемая Святым Духом, численно возрастала, пребывая в благоговении перед Господом.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.	32 Когда Петр посещал одно место за другим, пришел он и к народу Божию, живущему в Лидде.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.	33 Там он встретил разбитого параличом человека по имени Эней, который уже восемь лет не вставал с постели.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.	34 Петр сказал ему: «Эней! Иисус Христос исцеляет тебя. Встань и застели свою постель». И тот сразу же поднялся.
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.	35 Все жители Лидды и Сарона знали этого человека, и, после того, как это случилось, они обратились к Господу.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.	36 В Иоппии жила одна верующая женщина по имени Тавифа (что значит «газель»). Ее жизнь была исполнена добрых дел и забот о бедных.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.	37 И случилось так, что в те самые дни она заболела и умерла. Тело [ее] омыли и положили в горнице.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“	38 Лидда находится недалеко от Иоппии, и ученики, услышав, что Петр там, послали к нему двух человек и настоятельно просили его прийти к ним без промедления.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.	39 Петр собрался и пошел с ними. Как только он пришел, его повели наверх, в горницу: там все вдовы обступили его, плача и показывая все те рубашки и платья, которые сшила Газель, пока была с ними.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.	40 Петр выслал всех из комнаты и, преклонив колени, помолился, затем, обратившись к умершей, произнес: «Тавифа, встань!» Та открыла глаза и, увидев Петра, села.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.	41 Он подал ей руку и помог подняться. Затем он позвал братьев и вдов, и она предстала перед ними живою.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.	42 Об этом стало известно по всей Иоппии, и многие уверовали в Господа.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.	43 Петр пробыл в Иоппии еще некоторое время в доме кожевника Симона.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт