CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

Mark

Chapter 10

1 AND he departed from thence, and came to the border of Judaea, at the crossing of the Jordan; and a great many people went to him there, and he taught them again, as he was accustomed to do.

2 And the Pharisees came up to him, tempting him and asking, Is it lawful for a man to desert his wife?

3 He said to them, What did Moses command you?

4 They said, Moses gave us permission to write a letter of separation, and then to divorce.

5 Jesus answered and said to them, It was because of the hardness of your heart, that he wrote for you this particular law.

6 But from the very beginning God made them male and female.

7 For this reason a man shall leave his father and his mother and follow his wife.

8 And both shall be one flesh; henceforth they are not two, but one flesh.

9 What therefore God has joined, let no man separate.

10 And his disciples again asked him about this in the house.

11 And he said to them, Whoever divorces his wife and marries another, commits adultery.

12 And if a woman divorces her husband, and marries another, she commits adultery.

13 And they brought little boys to him, that he might touch them; but his disciples rebuked those who brought them.

14 But when Jesus saw it, he was displeased, and he said to them, Allow the little boys to come to me, and do not forbid them; for the kingdom of God is for such as these.

15 Truly I say to you, Whoever does not receive the kingdom of God like a little boy shall not enter it.

16 Then he took them in his arms, and put his hand on them, and blessed them.

17 While he was on the way, a man came ran up and fell on his knees and he asked him, saying, O good Teacher, what shall I do to inherit life eternal?

18 Jesus said to him, Why do you call me good? There is no one who is good, except the one God.

19 You know the commandments, Do not commit adultery, Do not steal, Do not murder, Do not bear false witness, Do not oppress, Honor your father and mother.

20 But he answered and said to him, Teacher, all of these I have obeyed from my boyhood.

21 Then Jesus looked at him and loved him, and he said to him, You lack one thing; go, sell everything you have, and give it to the poor, and you shall have a treasure in heaven; and take up your cross and follow me.

22 But he felt sad because of this saying, and he went away depressed; for he had great wealth.

23 Then Jesus looked at his disciples and said to them, How hard it is for those who have wealth, to enter into the kingdom of God!

24 But the disciples were surprised at his words. And Jesus answered again and said to them, My sons, how hard it is for those who trust in their wealth, to enter into the kingdom of God!

25 It is easier for a rope to enter through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.

26 But they were the more surprised, saying among themselves, Who then can be saved?

27 Jesus looked at them, and said to them, With men this is impossible, but not with God; for everything is possible with God.

28 Then Peter began to say, Behold, we have left everything and followed you.

29 Jesus answered and said, Truly I say to you, There is no man who leaves houses, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or fields, for my sake and for the sake of my gospel,

30 Who shall not receive now, in this time, an hundredfold, houses, and brothers and sisters, and maidservants, and children, and fields, and other worldly pursuits, and in the world to come life everlasting.

31 Many who are first shall be last, and the last first.

32 While they were going up on their way to Jerusalem, Jesus was ahead of them; and they were amazed; and they followed him with fear. And he took his twelve aside, and began to tell them what was surely to happen to him.

33 Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of man will be delivered to the high priests and the scribes, and they will condemn him to death, and deliver him to the Gentiles.

34 And they will mock him, and scourge him, and spit in his face, and kill him; and on the third day he will rise up.

35 And James and John, the sons of Zebedee, came up to him and said to him, Teacher, we wish you would do for us whatever we ask.

36 He said to them, What do you wish me to do for you?

37 They said to him, Grant us to sit, one at your right and one at your left, in your glory.

38 He said to them, You do not know what you are asking; can you drink the cup which I drink? and be baptized with the baptism with which I am to be baptized?

39 They said to him, We can. Jesus said to them, The cup which I shall drink, you will drink too; and with the baptism with which I am baptized, you will be baptized too;

40 But to sit at my right and at my left, that is not mine to give; except to those for whom it is prepared.

41 When the ten heard it, they began to murmur at James and John.

42 Jesus called them and said to them, You know that those who consider themselves princes of the people, are their owners too; and their officials rule over them.

43 Let not this be so among you; but he who wishes to be great among you, let him be a minister to you.

44 And anyone of you who wishes to be first, let him be a servant of every man.

45 For also the Son of man did not come to be ministered to, but to minister, and to give his life as a salvation for the sake of many.

46 And they came to Jericho; and when Jesus went out of Jericho with his disciples and a large crowd, a blind man, Timaeus, the son of Timaeus, sat by the roadside begging.

47 When he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry aloud and say, O son of David, have mercy on me.

48 And many rebuked him to keep quiet, but he cried out the more, saying, O son of David, have mercy on me.

49 Then Jesus stopped and commanded to call him. So they called the blind man, and said to him, Have courage, rise; he is calling you.

50 And the blind man threw off his robe, and he got up, and went to Jesus.

51 Jesus said to him, What do you wish me to do for you? The blind man said to him, Master, that I may see.

52 And Jesus said to him, See; your faith has healed you. And immediately he saw, and went on the way.

Вiд Марка

Розділ 10

Mark

Chapter 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

1 AND he departed from thence, and came to the border of Judaea, at the crossing of the Jordan; and a great many people went to him there, and he taught them again, as he was accustomed to do.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

2 And the Pharisees came up to him, tempting him and asking, Is it lawful for a man to desert his wife?

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

3 He said to them, What did Moses command you?

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

4 They said, Moses gave us permission to write a letter of separation, and then to divorce.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

5 Jesus answered and said to them, It was because of the hardness of your heart, that he wrote for you this particular law.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

6 But from the very beginning God made them male and female.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

7 For this reason a man shall leave his father and his mother and follow his wife.

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

8 And both shall be one flesh; henceforth they are not two, but one flesh.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

9 What therefore God has joined, let no man separate.

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

10 And his disciples again asked him about this in the house.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

11 And he said to them, Whoever divorces his wife and marries another, commits adultery.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

12 And if a woman divorces her husband, and marries another, she commits adultery.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

13 And they brought little boys to him, that he might touch them; but his disciples rebuked those who brought them.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

14 But when Jesus saw it, he was displeased, and he said to them, Allow the little boys to come to me, and do not forbid them; for the kingdom of God is for such as these.

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

15 Truly I say to you, Whoever does not receive the kingdom of God like a little boy shall not enter it.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

16 Then he took them in his arms, and put his hand on them, and blessed them.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

17 While he was on the way, a man came ran up and fell on his knees and he asked him, saying, O good Teacher, what shall I do to inherit life eternal?

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

18 Jesus said to him, Why do you call me good? There is no one who is good, except the one God.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

19 You know the commandments, Do not commit adultery, Do not steal, Do not murder, Do not bear false witness, Do not oppress, Honor your father and mother.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

20 But he answered and said to him, Teacher, all of these I have obeyed from my boyhood.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

21 Then Jesus looked at him and loved him, and he said to him, You lack one thing; go, sell everything you have, and give it to the poor, and you shall have a treasure in heaven; and take up your cross and follow me.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

22 But he felt sad because of this saying, and he went away depressed; for he had great wealth.

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

23 Then Jesus looked at his disciples and said to them, How hard it is for those who have wealth, to enter into the kingdom of God!

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

24 But the disciples were surprised at his words. And Jesus answered again and said to them, My sons, how hard it is for those who trust in their wealth, to enter into the kingdom of God!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

25 It is easier for a rope to enter through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

26 But they were the more surprised, saying among themselves, Who then can be saved?

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

27 Jesus looked at them, and said to them, With men this is impossible, but not with God; for everything is possible with God.

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

28 Then Peter began to say, Behold, we have left everything and followed you.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

29 Jesus answered and said, Truly I say to you, There is no man who leaves houses, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or fields, for my sake and for the sake of my gospel,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

30 Who shall not receive now, in this time, an hundredfold, houses, and brothers and sisters, and maidservants, and children, and fields, and other worldly pursuits, and in the world to come life everlasting.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

31 Many who are first shall be last, and the last first.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

32 While they were going up on their way to Jerusalem, Jesus was ahead of them; and they were amazed; and they followed him with fear. And he took his twelve aside, and began to tell them what was surely to happen to him.

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

33 Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of man will be delivered to the high priests and the scribes, and they will condemn him to death, and deliver him to the Gentiles.

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

34 And they will mock him, and scourge him, and spit in his face, and kill him; and on the third day he will rise up.

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

35 And James and John, the sons of Zebedee, came up to him and said to him, Teacher, we wish you would do for us whatever we ask.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

36 He said to them, What do you wish me to do for you?

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

37 They said to him, Grant us to sit, one at your right and one at your left, in your glory.

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

38 He said to them, You do not know what you are asking; can you drink the cup which I drink? and be baptized with the baptism with which I am to be baptized?

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

39 They said to him, We can. Jesus said to them, The cup which I shall drink, you will drink too; and with the baptism with which I am baptized, you will be baptized too;

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

40 But to sit at my right and at my left, that is not mine to give; except to those for whom it is prepared.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

41 When the ten heard it, they began to murmur at James and John.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

42 Jesus called them and said to them, You know that those who consider themselves princes of the people, are their owners too; and their officials rule over them.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

43 Let not this be so among you; but he who wishes to be great among you, let him be a minister to you.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

44 And anyone of you who wishes to be first, let him be a servant of every man.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

45 For also the Son of man did not come to be ministered to, but to minister, and to give his life as a salvation for the sake of many.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

46 And they came to Jericho; and when Jesus went out of Jericho with his disciples and a large crowd, a blind man, Timaeus, the son of Timaeus, sat by the roadside begging.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

47 When he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry aloud and say, O son of David, have mercy on me.

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

48 And many rebuked him to keep quiet, but he cried out the more, saying, O son of David, have mercy on me.

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

49 Then Jesus stopped and commanded to call him. So they called the blind man, and said to him, Have courage, rise; he is calling you.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

50 And the blind man threw off his robe, and he got up, and went to Jesus.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

51 Jesus said to him, What do you wish me to do for you? The blind man said to him, Master, that I may see.

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

52 And Jesus said to him, See; your faith has healed you. And immediately he saw, and went on the way.